Як повідомляє Сумський гідрометцентр, до кінця тижня на Сумщині збережеться тепла, переважно суха погода.
8 - 9 жовтня: мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер південно-східний 7-12 м/с. Температура вночі +9 +14*. вдень +17 +22*.
10 - 11 жовтня: мінлива хмарність, без істотних опадів, вітер південно-східний 7-12 м/с. Температура вночі +7 +12*. вдень +15 +20*.
Народні прикмети про жовтень:
Час жовтого листя. В народі цей місяць мав назву грязень, хмурень, листопадник, зазимник, розповідає сайт ВСВІТІ.
Називали його і весільником, бо, завершивши збирання осіннього врожаю, люди справляли весілля. У стародавніх римлян цей місяць був восьмим за календарем, лат. «окто», що значить вісім.
Як стверджують джерела, назва місяця «жовтень» походить ще за часів Київської Русі. Поруч із жовтнем уживалося слово «паздерник», тобто костриця. Саме о цій порі починали масово переробляти льон та коноплі. Вилежані під осінніми дощами та вітрами стебла сушили в печі, а потім їх м’яли на терницях, щоб очистити волокно від костриці. Цей процес і досі в глибинках Польщі називають «паздерництвом». А білоруси йменують жовтень «кастрічником».
Одначе, найточнішою можна вважати народну назву жовтня – «весільник». У давнину починаючи з Покрови, 14 жовтня, розпочиналася пора сватання та весілля. А тому дівки, яким уже надокучило дівувати, молилися: «Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою». Отож, жовтень був багатий на весілля.
У жовтні в селах уже не було польових робіт. Звідси й народні приказки: «Як прийшли жнива, жінка як нежива, а як прийшла Покрова, то й жінка здорова», або «Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова». З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин.
У жовтні вже готувалися до зими. В народі казали: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — льодом, а дівчат — шлюбним вінцем».
Селяни уважно стежили за погодою у жовтні, пам’ятаючи народні прикмети:
- Грім у жовтні — на малосніжну, м’яку й нетривалу зиму.
- Якщо швидко опадає листя – чекай суворої зими.
- Гримне випадковий грім – довго не побачиш снігу.
- Від першого снігу до санного сліду – пробіжить шість тижнів.
- Сніг випав і залишився на деревах – отже, залишиться і на землі.
- Сніг рано ляже – весна швидше слово скаже.
- Тепла осінь – довга зима.
- З’явилися комарі у жовтні – чекай теплу зиму.
- Лист осики на землі лежить вгору «долонею» — зима буде холодною, до землі «долонею» — теплою.
- Кілька днів поспіль на небі білі хмаринки – до морозів, темні хмаринки – до дощу.
- Хмари «пливуть» проти вітру – чекай опадів.
- Синиця пищить – зиму віщує.
- Хоч би якою сльотавою була осінь, після Покрови буде хоч кілька погожих теплих днів.
- Якщо до середини жовтня не осипалося з беріз листя — сніг ляже пізно.
- Якщо вдень випав перший сніг, він швидко розтане, а як уночі — лежатиме довше.
- Хоч би скільки випало снігу, але якщо на вишнях залишилося листя, то неодмінно наступить відлига.
- Перед сильним вітром горобці метушаться, перелітаючи зграйками з місця на місце.
- Сова кричить — до холоду.
- Дикі гуси на відльоті — кінець бабиному літу.
- Ворони вмостилися на нижніх гілках дерев — бути негоді й вітру.
- Голуб, відпочиваючи, ховає одну ніжку в пір’я — чекай різкого похолодання.
- Лушпиння на цибулі тонке — зима буде теплою, а грубе та з багатьма «лусочками» — холодною.
- Якщо восени сіренький ранок — чекай ясного дня.
- Якщо вранці туман піднімається, утворюючи хмари, — перед дощем, а як припадає до землі — на сонячний день.
- Чорна бузина й калина достигли не по порі — чекай холодної й лютої зими.
- Якщо молодик припаде на дощовий день, то весь наступний місяць буде дощовим.
- Зайці рано нагуляли жиру — на холодну й сніжну зиму.
- Пізній гриб — пізній сніг.
- Білий вогонь у печі — на відлигу, червоний — на мороз.
