14 липня 2021 року ухвалено, а 1 серпня вступив у дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» № 1638-IX (далі – Закон № 1638- IX). Він фактично по-новому формує старостинські округи, чим змінює певні адміністративні межі всередині громад.
Утворення старостинських округів викликає жваве обговорення в суспільстві, і не завжди навіть депутати, які ухвалюють відповідні рішення, розуміють тонкощі законодавства.
Ми звернулися за коментарем до керівниці Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Сумській області, експертки з питань децентралізації Марини Лобової і попросили пояснити основні положення цього закону та відповісти на питання, які найчастіше ставлять жителі громад.
«Термін «старостинський округ» з’явився у правовому полі України ще у 2017 році в рамках впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
У попередній редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка діяла до 1 серпня 2021 року, було визначено, що старостинський округ – це частина території об’єднаної терито-ріальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», на якій розташовані один або декілька населених пунктів (сіл, селищ), крім адміністративного центру об’єднаної терито-ріальної громади, визначена сільською, селищною, міською радою з метою забезпечення представництва інтересів жителів такого населеного пункту (населених пунктів) старостою як посадовою особою місцевого самоврядування.
Але зазначене визначення не в повній мірі відповідало ситуації, яка склалася після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року. Адже території всіх територіальних громад в Україні були сформовані Кабінетом Міністрів України, а не внаслідок їх добровільного об’ єднання, а тому новообрані сільські, селищні, міські ради у законний спосіб не могли утворити старостинські округи.
Реагуючи на зазначені виклики, законодавець 14 липня 2021 року ухвалив Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост» № 1638-IX (далі – Закон № 1638- IX), який набрав чинності 1 серпня 2021 року. У цьому Законі було втілено низку новел, у тому числі й в частині утворення старостинських округів.
Так, наразі у частині четвертій статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 осіб. Під час утворення старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади.
Відповідно до пункту 6-1 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення щодо утворення старостинських округів приймають винятково на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Також згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1638- IX, сільським, селищним, міським радам у тримісячний строк від дня набрання чинності цим Законом необхідно забезпечити, відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворення старостинських округів.
Отже, суб’єктом прийняття рішення про утворення старостинських округів є саме місцева рада. Саме вона визначає їхні кількість та склад.
Старостинський округ може складатися як з одного, так і з декількох населених пунктів. При цьому до їх складу не може входити адміністративний центр територіальної громади. На відміну від попередньої редакції, чинне законодавство містить вимогу щодо кількості жителів старостинського округу (мінімальна кількість - 500 осіб). Натомість, не встановлено вимог до площі території старостинських округів або будь-яких інших критеріїв.
Перший підхід передбачає їх формування в межах території колишніх рад, що увійшли до складу новоутвореної територіальної громади.
Другий — абсолютно нову конфігурацію старостинських округів. Вочевидь, другий підхід буде більш поширеним, адже законодавець встановив вимогу щодо мінімальної кількості жителів старостинського округу.
Окремо необхідно звернути увагу, що старостинські округи не є адміністративно-територіальними одиницями та не мають самостійної правосуб’єктності. Слід зазначити, що з прийняттям Закону № 1638- IX як у органів місцевого самоврядування, так і в експертному середовищі виникла низка дискусійних питань щодо того, як виконати його вимоги.
Відповімо на основні з них з урахуванням позиції Міністерства розвитку громад та територій України.
1. Чи зобов’язана сільська, селищна, міська рада, яка не утворила жодного старостинського округу, утворити старостинські округи у тримісячний строк від дня набрання чинності Законом № 1638- IX?
Так, місцева рада зобов’язана утворити старостинські округи до 1 листопада 2021 року, адже норми законодавства у цьому випадку не містять дискреційних положень.
2. Чи потрібно сільським, селищним, міським радам повторно приймати рішення про утворення старостинських округів, якщо раніше утворені старостинські округи відповідають новим кількісним вимогам до чисельності жителів старостинських округів?
У разі відповідності старостинського округу вимогам частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо мінімальної кількості жителів такий старостівський округ не підлягає «переформатуванню» чи «перезатвердженню» старости.
3. Чи потрібно сільським, селищним, міським радам повторно приймати рішення про утворення старостинських округів, якщо раніше утворені старостинські округи є меншими за нові кількісні вимоги до чисельності жителів старостинських округів?
Сільські, селищні, міські ради мають до 1 листопада 2021 року виконати вимогу пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1638- IX, яка зобов’язує їх у тримісячний строк від дня набрання чинності цим Законом забезпечити відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» утворення старостинських округів.
4. Наразі наявні ситуації, коли староста виконує свої повноваження з прив’язкою не до старостинського округу, а до окремих населених пунктів. Якщо місцеві ради утворять старостинський округ, межі якого збігаються із населеними пунктами, на які поширюється юрисдикція чинного старости, затвердженого на посаді після перших місцевих виборів 25 жовтня 2020 року, та новий округ відповідатиме кількісним вимогам частини четвертої статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», то чи може у такому випадку чинний староста продовжувати здійснювати свої повноваження?
Так, у разі, якщо склад населених пунктів відповідного старостинського округу не змінюється, чинний староста продовжує здійснювати свої повноваження, але вже не в окремих населених пунктах, а на території утвореного з їх складу старостинського округу.
Також варто звернути увагу, що після місцевих виборів 25 жовтня 2020 року в умовах тодішнього недосконалого законодавства щодо утворення старостинських округів та затвердження старост в окремих радах сформувалася практика щодо створення виконавчих органів, які займаються розвитком населених пунктів, що мали б увійти до складу старостинських округів (наприклад, відділ із розвитку сільських та селищних територій).
Натомість такі виконавчі органи є винятково допоміжним інструментом та не можуть замінити старосту. Адже законодавець у частині п’ятій статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» чітко визначив, які повноваження та функції саме староста має здійснювати у межах старостинського округу. Тож виконавчі органи місцевих рад можуть лише сприяти старості у реалізації його повноважень.
Підсумовуючи, можна сказати, що залежно від місцевих особливостей (географічних, демографічних, соціально-економічних, історичних тощо) старостинські округи можуть бути доволі різноманітними не лише за своєю конфігурацією, а й за іншими характеристиками, проте всі вони мають відповідати визначеним у законодавстві вимогам.
Що маємо у Білопільській громаді?
На пленарне засідання 18 сесії Білопільської міської ради 28 жовтня на розгляд депутатів внесено питання «Про утворення старостинських округів Білопільської міської ради».
У рішенні пропонувалося на території Білопільської міської ради утворити п’ять старостинських округів:
- Воронівський, куди відносяться населені пункти Воронівського та Терещенківського старостатів;
- Гуринівський - з населеними пунктами Гуринівського та Іскрисківщинського старостатів;
- Куянівський - з населеними пунктами Куянівського та Терещенківського старостатів;
- Павлівський - з населеними пунктами Павлівського та Ободівського старостатів;
- Рижівський - з населеними пунктами Рижівського та Нововирківського старостатів.
- Старостинські округи в такій конфігурації найбільш рівномірно поділені як за територією, так і за кількістю населення. В цьому проєкті передбачено центри округів – найбільші села, які рівновіддалені від інших населених пунктів. За такої моделі можна максимально реагувати на проблеми територій і налагоджувати комунікацію, - пояснив міський голова Юрій Зарко.
Після бурхливих баталій депутати не дійшли згоди з приводу того, скільки ж старостинських округів треба утворити у Білопільській громаді. Жодна пропозиція: ні два, ні п’ять, ні чотири, не набрала необхідної більшості.
Аргументи депутатських об’єднань такі:
1. Треба утворити два округи: Павлівський (об’єднати населені пункти нинішніх Павлівського, Ободівського, Іскрисківщинського, Рижівського, Гуринівського та Нововирківського старостатів) та Куянівський, куди повинні ввійти села Воронівського, Куянівського, Терещенківського та Ганнівсько-Вирівського старостатів.
Така конфігурація максимально дозволить зекономити кошти на утримання апарату старостатів і дозволить покращити якість надання послуг.
На думку депутата Юрія Христія, який запропонував такий проєкт, два округи дозволить забезпечити ці території транспортом, аби староста мав можливість мобільно пересуватися. І залишити в кожному колишньому старостаті працівників, які б надавали адміністративні послуги, а також працівника комунальної служби.
2. Треба утворити чотири округи. Так вважає депутат Олексій Павленко.
На його думку, саме чотири округи - оптимальний варіант. П’ять округів – це скоріше політичне рішення, яке йде на догоду деяким депутатським групам.
Варіант чотирьох старостинських округів:
- Павлівський (Павлівський, Ободівський, Гуринівський),
- Рижівський (Іскрисківщинський, Рижівський, Нововирківський),
- Куянівський (Куянівський та Терещинківський),
- Воронівський (Воронівський та Ганнівсько-Вирівський).
Депутати довго дискутували, бо в хід ішли різні аргументи, в тому числі й листи-звернення від жителів Терещенків та Ганнівки Вирівської, які хочуть створити один округ.
У підсумку жодне рішення так і не набрало необхідної кількості голосів.
На момент підготовки матеріалу до газети "Білопільщина" Білопільська громада – єдина в колишньому районі, яка не ухвалила створення старостинських округів.
До депутатів, жителів громади, звернувся міський голова Юрій Зарко з проханням відкинути всі політичні та інші непорозуміння й подумати про долі людей і подальшу діяльність території:
- Нам всім доводиться ухвалювати складні рішення. Але від цього залежать і долі людей, і ситуація на округах. Ми всі зараз стали певними заручниками недосконалого законодавства, яке, з одного боку, делегує повноваження місцевому самоврядуванню, а з іншого - фінансово нас обмежує в реалізації цих повноважень. Тож з одного боку - економія коштів, з іншого - турбота про якість послуг і управління територією.
Сподіваюся, до наступної позачергової сесії ми знайдемо спільну мову і разом ухвалимо рішення, за яке потім усі відповідатимемо.
