Які можливості працевлаштування жителі Білопільщини мають у воєнний час?

Чи всі безробітні скористалися цією можливістю? Як сприяють працевлаштуванню місцеві громади? Що треба знати, щоб знайти роботу? На ці та інші питання, які стосуються працевлаштування та виплат із безробіття, відповідає директорка Білопільської філії Сумського обласного центру зайнятості Ірина Дегтяр.

- Ірино Миколаївно, всі ми пережили важкий рік і кожна людина, кожна установа, організація, служба зробила свої висновки. Більшість продовжує працювати вже в нових форматах. Як працюєте сьогодні ви?

- Наша служба, а саме Білопільська філія обласного ЦЗ не припиняла працювати ні на один день. І 24, і 25 лютого ми виконували визначені керівництвом завдання. Люди виходили на свої робочі місця, зберігали архіви, працювали з документами. Про те, що нам довіряють і шукають підтримки саме в центрі зайнятості, красномовно свідчить той факт, що 25 лютого до нас зверталися люди за оформленням допомоги і постановкою на облік.

Звичайно, ми все фіксували і під час відкриття баз даних туди все занесли. Скажу відразу, що у жодного безробітного, у жодної людини, яка перебуває у нас на обліку, не перерваний стаж чи відсутні дані хоча б за якийсь період.

Після остаточного звільнення Сумщини ми відновили роботу в повному масштабі вже 4 березня. А сьогодні запроваджуємо нові стандарти і реалізуємо нові постанови уряду і вимоги, викликані умовами життя і роботи в зоні бойових дій.

- Зменшилася чи збільшилася кількість безробітних, які перебувають у вас на обліку в 2022 році в порівнянні з попереднім?

- Станом на 1 березня 2022 року на обліку перебувало близько 600 осіб, на початок 2023 року цифра складає близько 300.

Причини різні. Багато людей змінили місце проживання, частина тих, хто стояв на обліку, захищають Україну. Також відбулися зміни в законодавчій базі, які сприяли продуктивній зайнятості населення, в тому числі молоді, та впровадили нові активні програми на ринку праці.

- Розкажіть про це детальніше.

- У травні вийшла Постанова, якою передбачено, що під час дії воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб та залучати їх до суспільно корисних робіт. В постанові йде мова, що зареєстровані безробітні зобов’язані брати участь у суспільно корисних роботах на вимогу військового командування або органів місцевого самоврядування.

Суспільно корисні роботи – види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану. До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, які не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану, зокрема безробітні та інші незайняті особи. Отже, зареєстровані безробітні зобов’язані брати участь у таких роботах на вимогу військового командування або органів місцевого самоврядування.

У разі відмови без поважних причин, які підтверджуються відповідними документами, від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, реєстрація безробітного припиняється. Обов’язок кожного українця - боронити Батьківщину та працювати там, де в цьому є потреба.

Залучення на такі роботи передбачено в громадах, де не ведуться активні бойові дії і де є офіційно зареєстровані безробітні. Така громада на території Білопільщини у нас одна – Миколаївська. Як повідомили в Міністерстві економіки, у жовтні у 18 з 26 територіальних громадах Сумської області, де не ведуться активні бойові дії, уже працевлаштували чотири сотні безробітних.

- Як ви співпрацювали з Миколаївською громадою в цьому напрямку?

- Одразу після того, як ми отримали відповідні документи і визначили шляхи їх реалізації разом із командуванням військової частини та керівництвом Миколаївської громади, визначили види суспільно корисних робіт на їхній території. Керівництво громади без зайвих слів погодилося брати участь у цій програмі і всіляко сприяло її реалізації, в тому числі й щодо визначення видів робіт та залучення людей.

- Які роботи виконували безробітні?

- Заготовляли дрова для опалювального сезону закладам освіти та медицини, для військових частин та населення. Допомагали в будівництві захисних споруд цивільного захисту.

- Скільки людей працювало?

- З вересня до цих робіт залучено 52 особи, які мешкають як у Миколаївці, так і в інших населених пунктах громади: у Верхосулці, Товсті, Луциківці та інших.

- Хто оплачував ці роботи?

- Ці роботи оплачували з Фонду загальнообов’язкового соціального страхування України на випадок безробіття. Обов’язкова умова плати – не менше мінімальної заробітної плати. Загальна сума коштів, витрачених на ці роботи 570 тисяч грн. Час роботи входить до загального страхового стажу.

Хочу також зазначити, що у багатьох людей, які перебували на обліку в центрі зайнятості, закінчився термін виплати допомоги по безробіттю. І запропоновані роботи дали змогу людині отримати хоч і невеликі, але гарантовані кошти.

- Ірино Миколаївно, які плани на продовження цих робіт?

- Ми плануємо і майбутні роботи, і виплати. На перший квартал нинішнього року внесли пропозицію щодо фінансування робіт у сумі 90 тисяч гривень.

- Які ще форми залучення безробітних є?

- Така форма зайнятості як громадські роботи втілюються у нас уже багато років. Але з початком дії військового стану розширився вид цих робіт. На сьогодні держава повністю фінансує зайнятість безробітних на чергуваннях у Пунктах незламності.

- У чому відмінність із попередніми умовами виконання громадських робіт?

- Раніше всі громадські роботи організовувались на умовах співфінансування. Тобто певну частину коштів виплачував Фонд, а решту коштів - із місцевих бюджетів. Маємо позитивний досвід співпраці фактично з усіма громадами, а до цього – сільськими, селищними і міськими радами. Вони передбачали в своїх бюджетах кошти, а ми доплачували відповідну частину. І таким чином десятки людей працювали на громадських роботах, приносячи користь місцевим громадам і отримуючи зарплату.

Зараз Фонд фінансує стовідсотково громадські роботи, але лише визначеного напрямку. Це чергування в Пунктах незламності. Обсяг робіт, у тому числі графіки чергування, місця визначає місцева рада і погоджує з нами. Ми пропонуємо особам, які перебувають у нас на обліку, взяти участь у цих роботах. Пояснюємо людині її права та обов’язки і за її згоди направляємо на виконання робіт, які прописані в угоді.

На сьогодні знову попереду Миколаївська селищна рада. У грудні сесія ухвалила рішення про громадські роботи, визначила обсяг робіт. Ми направили туди трьох осіб, які перебували на обліку. Люди там працюють з грудня.

- Приміром, Любов Борисівна Ткаченко чергувала в нашому пункті незламності, який розташований у приміщенні селищної ради, - розповідає заступник голови Ігор Федина. - В її обов’язки входить відчиняти приміщення, підтримувати там порядок, домагати людям заряджати пристрої, слідкувати за тим, щоб у приміщенні було все необхідне.

- А в інших громадах?

- З січня такі роботи заплановані у Білопільській та Ворожбянській громадах, про що ухвалені відповідні рішення місцевих рад.

Всього плануємо залучити 15 безробітних строком до пів року. При цьому лодина гарантовано отримуватиме мінімальну заробітну плату і їй зараховуватиметься трудовий стаж.

Що зроблено у Миколаївці за цей час, розповідає селищний голова Сергій Пасько:

- За період виконання громадських робіт ми встигли виконати багато корисних і потрібних громаді справ. Всіх, хто був залучений до робіт, ми розподілили на різні ділянки: хтось допомагав будувати укріплення, хтось рубав дрова чи прибирав бомбосховища. Нам вдалося заготовити дрова для лікарні, навести порядок на вулицях, порубавши зайві зарослі, облаштувати укріплення та бомбосховища. Люди, не виїжджаючи з території, отримали роботу і заробіток.

Обсяг робіт ми узгодили з керівниками комунальних підприємств та закладів, де працювали люди. Керівники і контролювали якість роботи та дотримання укладених угод.

Житель Миколаївки Олег Бугрим перебував на обліку в центрі зайнятості з вересня. Йому запропонували взяти участь у суспільно корисних роботах. Чоловік пропрацював кілька місяців. Отримував зарплату, йому нараховували страховий стаж. Я дякую службі зайнятості за співпрацю і сподіваюсь, що її продовжимо і надалі.

- Як покращити залучення людей та інформованість про можливості служби?

- Кожен, хто звертається до служби зайнятості, отримує відповідну інформацію. Також ми працюємо з місцевими радами, поширюємо інформацію на сайтах громад, у соцмережах. Хто хоче працювати, той шукає можливість, а хто звик отримувати лише соціальні виплати, то знаходить багато причин відмовитись від робіт.

У воєнний час внесені корективи і сьогодні відмова безробітного від таких робіт означає зняття з обліку і призупинення виплат.

Усі консультації і роз’яснення можна завжди отримати за адресою: м.Білопілля, вул.Старопутивльська, 33 або на сайті https://sum.dcz.gov.ua/

Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».