Білопільські підприємці руйнують сумні прогнози після обстрілу Білопілля 8 квітня.
На нашу думку, саме місцеві підприємці – це символ стійкості і незламності країни, які демонструють ці якості не за бюджетні кошти, а ще й сплачують у бюджет. Наші місцеві підприємці – це люди, які ризикують не лише своїми статками, товарами, бізнесом, а й часто – життям.
Не вперше ворог «демілітаризує» кіоски з хлібом, магазини з іграшками та одягом. 8 квітня не вперше, але найбільше постраждав торговельний центр «Вир», магазини та ятки поблизу. Найбільша втрата, це, звичайно, вбивство людини, поранення трьох жінок. Горіли автомобілі, падали шибки й вилітали двері у магазинах та приміщеннях поблизу.
Від пережитого шоку, від ударів і отриманого стресу, підприємці оговтувались недовго. Наступного дня всі вийшли і прибирали територію та наводили порядок у приміщенні.
- Обстріл я пережила у своєму ролеті і сьогодні дивуюсь, як вижила, - говорить підприємиця Людмила Остапенко. - Це важкий і жорстокий для мене урок і тепер усі повідомлення про загрози буду сприймати дуже уважно і відповідно реагувати. Але той шанс, що дало мені життя, треба використовувати.
Наш магазин продовжує працювати. Прибрали скло, винесли уламки. Дякую всім своїм прадавчиням, які без зайвих прохань і нагадувань самі вийшли на роботу на другий день і ми разом навели порядок. Хто хоче підтримати, нам не треба якоїсь додаткової допомоги. Просто користуйтесь нашими послугами, придбавайте товар у нас. Ми нікому, крім самих себе, не потрібні.
Продовжують працювати і магазини «Школярик» та «Сом».
- Наскільки дозволяє уціліла техніка, то продовжуємо надавати послуги і продавати необхідний товар. Ми не залишимо наших людей без послуг та найнеобхідніших товарів, - говорить власник магазину Олександр.
Вікторія Пономаренко вже через два дні дбайливо розвішала у своєму магазині рамочки під вишивки та інший товар.
- Не дочекаються, що ми поїдемо і залишимо наше місто. Фактично більшість підприємців повернулись у Вир і продовжують працювати, - говорить Вікторія.
- Після таких страшних обстрілів оговтуватись досить важко. Ще важче – приймати рішення: закриватись, шукати більш безпечне місце (а де воно у нас – безпечне?) чи залишатись і далі продовжувати свою роботу… - говорить підприємиця, майстриня з манікюру Олена Пєчко. – Після восьмого квітня я добу приходила в себе, «переварювала» інформацію, усвідомлюючи, що фактично за хвилину до удару по центру перебувала на вулиці і могла постраждати, якби не спустилась в укриття. Та все ж, зібралась із силами і вийшла на роботу, заради своїх клієнток, які телефонували, запитували, чи працюватиму і говорили, хоч би де я облаштувалась, хоч би де приймала, вони обов’язково прийдуть за записом. І це дуже надихало.
Адже попри все, навіть під час війни, під обстрілами, є багато жінок, які хочуть залишатись гарними і доглянутими, тому приходять на манікюр. У кожного своя робота. І я маю надавати послуги своїм красуням, маю заробляти на життя і годувати свою родину. Всі, хто залишається жити і працювати в зоні бойових дій, мене зрозуміють…
Ось так живуть і працюють незламні підприємці, які не лише наповнюють бюджет, сплачують податки, створюють робочі місця, займаються волонтерством, а й вселяють нам віру в те, що Білопільщина тримається і працює.
