Більше десяти років картоплю не садимо! Це далося мені нервами. Бо ж... що скажуть люди. А люди нічого не кажуть. Я у тих людей купую. Їм норм. І мені ок. Ось так. " ...Чому в Україні так популярна картопля? Бо процес її вирощування - це про наш мінливий характер. Можна навіть драму писати, чи комедію - не знаю...
Акт 1. Весна
З погребів витягують ящики з картоплею, орють город... І починається конфлікт "батьки і діти". Перші хочуть посадити як найбільше, бо був такий рік, ще бабуся бабусі розповідала, що бульба не вродила. Тож треба із запасом. Діти кричать, що це багато, і взагалі можна її купити. Але їх ніхто не слухається і саджають стільки, скільки сказали батьки.
Акт 2. Літо
Час обгортання, сапання і боротьби з жуком. Все це треба робити в спеку, і раніше, ніж у сусіда. Бо якщо у нього посапано, а у тебе ні - пекло таким господарям гарантовано.
Акт 3. Пізнє літо або осінь
Копання бараболі. Цих пару днів рабської праці діти пам'ятають усе життя, батьки задоволені врожаєм. А потім сідають ввечері за стіл перші та другі, рахують усі витрати на врожай, і виявляється, що дешевше було купити готову у фермера. Проте тут головний аргумент - це ж домашня... Всі розходяться. Діти дають обітницю наступного року взагалі не садити, а батьки зменшити площу посадки.
Акт 4. Десять-п'ятнадцять років потому
Діти вже стали батьками і розповідають своїм дітям, про те, як розповідала бабка бабусі про неврожай бараболі, і продовжують саджати всі ті ж... соток (кожен вставляє своє число) картоплі...."
З мережі Інтернет
