Отож, у вайбер-чати приходить повідомлення про те, що, мовляв, у листопаді можна отримати 11 тисяч гривень допомоги. Хто не оформляв - ось вам посилання. На повідомлення інших користувачів шкільного, будинкового чи іншого чату, що це шахраї, людина відписує: «Ні, все працює, нещодавно сам(а) оформила» і додає скрін про надходження коштів.
Саме ось ці додаткові повідомлення від користувачів і вводять в оману, таким чином роблячи жертвами шахрайства інших людей. Детальніше про це розповідає НотаЄнота.
Насправді, спрацьовує кілька моментів: по-перше, потреба українців у грошах і обіцянка виплат, по-друге, повідомлення від знайомої людини, яка не просто закинула посилання, а веде переписку українською мовою і каже, що це не фейк і не схема, а також докладає скріншоти надходження коштів. По-третє, обмеження в часі - «ще поки можна отримати у листопаді». Якщо не спрацювали ці гачки, ще згадують про знайомого волонтера або військового, який розказав про ці виплати.
Фото: НотаЄнота
Як працює схема?
Людина переходить за шкідливим посиланням, яке веде на фішинговий сайт Дії. Після цього вводить номер телефону і у вайбер приходить код, який треба ввести на сайті. Людина вводить код, після чого з її вайбер-акаунту йде масована розсилка по всіх чатах про ці виплати.
Також шахраї від імені цієї людини вступають у переписку, спростовуючи інформацію про шахрайства та фейковість. Далі працює ланцюгова реакція, бо у кожному з чатів мінімум кілька людей поведуться на схему. Окрім доступу до ваших акаунтів, шахраї також можуть отримати доступ до даних банківської картки. Тому будьте обережні і розкажіть про це іншим.
Отож, звертайте увагу на посилання, за якими переходите, встановіть двофакторну автентифікацію на кожному з месенджерів, яким користуєтеся, а також обовʼязково використовуйте для онлайн-банкінгу окремий номер телефону.
