Бразилець Оскар та колумбієць Шедес зустріли нас одразу після повернення з бойового виходу. Двоє друзів, двоє побратимів. М’язисті, підтягнуті, загартовані роками служби та бойових операцій. Але війна змінилася. Тепер вони воюють не лише зі стрілецькою зброєю в руках, а й за допомогою дронів, що панують в небі російсько-української війни.
Оскар і Шедес виглядають як живі машини для вбивства не випадково. Для них це не перше поле бою. До України вони встигли повоювати у джунглях та перенаселених містах проти ворога, зовсім не схожого на того, з яким зіткнулися нині. Втім у лавах РУБпАК 3-го Інтернаціонального легіону оборони України ці хлопці не мали труднощів, аби прилаштувати попередній досвід до реалій війни, де вирішальну роль відіграють технології.
Оскар: Мені 29 років, і я вже 11 років у війську. Після служби в бразильській армії я вступив до Французького іноземного легіону. У Бразилії служив у морській піхоті. Проходив підготовку для боїв у міській забудові та джунглях.
Оскар
Шедес: Мені 30 років. Я прослужив близько шести з половиною років у Колумбії та Україні. У Колумбії бойові дії ведуться в гірській місцевості та джунглях. Я опанував кілька спеціальностей: снайпера, бойового медика та сапера. Тут я був в Авдіївці, Глибокому та Куп’янську.
Обидва бійці одностайні: досвід, здобутий на батьківщині, мало нагадує війну, з якою вони зіткнулися в Україні. Різниця — разюча. Там — локальні загрози й нерегулярні бої. Тут — повномасштабна війна, де поле бою визначають дрони, далекобійна зброя та безперестанний темп боїв.
Шедес
Шедес: Порівняно з Колумбією, війна в Україні має зовсім інший характер. Нові технології та дрони суттєво змінюють спосіб ведення бою. Там ми протистояли наркоторгівлі й тероризму — внутрішнім викликам країни. А тут — повномасштабна війна проти іншої держави, проти загарбників, і ця різниця відчувається у всьому.
Досвід Оскара має ще один вимір. У Французькому іноземному легіоні він працював інструктором, де навчав новобранців практичним навичкам – стріляти, займати позиції, працювати з мінами. Оскар впевнений, що той досвід став надзвичайно помічним уже тут, в Україні.
Оскар: Я мав досвід бойових операцій у Ріо-де-Жанейро та в бразильських джунглях. Ми боролися з наркобаронами, тому військова підготовка була заточена під таку специфіку. А тут, у Легіоні, ми готуємося до справжніх боїв, до справжньої війни. Це трохи складніше, але так готують бійців у будь-якій армії світу.
Проте не лише військова служба об’єднує побратимів. Обидва приїхали з чітким розумінням: зло не можна ігнорувати — його треба зупиняти. Саме це переконання змусило Шедеса перетнути океан, залишити рідну Колумбію, а Оскара — Французький іноземний легіон, аби опинитися на полях найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.
Оскар: Моя головна мотивація — допомагати людям. Під час служби у Французькому іноземному легіоні я бачив, як росіяни атакують міста і села, викрадають дітей, ґвалтують жінок. Я приїхав сюди, бо росіяни чинять зло. І якщо я можу допомогти цій країні — навіть трохи — я мушу це зробити.
Шедес: Мене мотивує бажання воювати за тих, хто не здатен захистити себе. Щоденні атаки на цивільних — українських жінок і дітей — викликають у мене сильний гнів. Я не хочу, щоб моя родина колись пережила подібне. Тому я тут — щоб боротися за тих, хто не може самостійно дати відсіч.
Дізнатися більше про те, як живуть та воюють Легіонери Вільного Світу, а також доєднатися до хоробрих, можна на офіційному сайті.
- Текст: Дмитро Толкачов
- Фото, відео: Володимир Патола, Олександр Лось
- Монтаж: Олександр Беккер