Білопільська громада однією з перших в Україні зіткнулася не лише з війною, а й із масовим руйнуванням житла. Ще тоді, коли державної системи компенсацій фактично не існувало, а про обов'язкову евакуацію майже не говорили, тут уже вивозили людей із прикордонних сіл, які щодня перебували під обстрілами. Саме тому сьогодні Білопільська міська рада має один із найбільших в Україні практичних досвідів оформлення компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло. Через руки її працівників пройшли сотні заяв, тисячі документів і сотні людських трагедій.
Про те, як сьогодні працює державна програма, які проблеми вже вдалося вирішити, а які ще потребують змін у законодавстві, розповідають Білопільський міський голова Юрій Зарко та начальник відділу житлово-комунального господарства Білопільської міської ради Олена Яркова, начальник Білопільського ЦНАПУ Ірина Сегида, начальник реєстраційної служби Білопільської міськради Олена Пєшкова та наші земляки, які втративши житло, отримали сертифікати.
«Білопільщина однією з перших відчула, що означає втратити житло»
Білопільщина стала одним із перших регіонів України, який повною мірою відчув, що таке постійні обстріли, руйнування населених пунктів і знищення людського майна.
Про це ми говоримо з Білопільським міським головою Юрієм Зарком.

Ще тоді, коли про організовану евакуацію майже не говорили і саме це слово нечасто звучало в офіційних повідомленнях, у Білопільській громаді вже власними силами та за допомогою волонтерів вивозили людей із небезпечних населених пунктів.
— Ми разом з волонтерами, небайждужими громадянами допомагали жителям цього села рятувати своє життя, адже Волфино почали руйнувати й палити ще наприкінці весни — на початку літа 2022 року. Уже в 2023 році звідти виїхав останній житель. Сьогодні населений пункт повністю зруйнований.
Згодом масштабних руйнувань зазнали Павлівка, Безсалівка, Іскрисківщина, Рижівка та інші прикордонні села громади. Від обстрілів ще влітку 2022 року потерпав і Атинський інтернат, який добре пам'ятають мешканці прикордоння.
За словами Білопільського міського голови Юрія Зарка, Білопільська громада однією з перших в Україні зіткнулася із ситуацією, коли люди масово залишалися не лише без майна, а й без власних домівок.
— Уже пізніше, у 2023–2024 роках, почали повноцінно працювати державні програми евакуації, допомоги постраждалим, обстеження пошкодженого та зруйнованого житла. Наша громада однією з перших включилася в цей процес. Ми напрацьовували власний досвід, ділилися ним з іншими громадами, допомагали їм розібратися у процедурах. Це важкий і страшний досвід, бо він з'явився через руйнування та знищення наших населених пунктів.
Станом на 20 липня за даними міської ради, у громаді зафіксовано 4189 зруйнованих житлових будинків та 1689 пошкоджених квартир і приватних осель.
— Державна програма допомоги власникам пошкодженого та зруйнованого житла передбачає кілька різних механізмів. Люди можуть отримати кошти на ремонт пошкодженого помешкання або житловий сертифікат у разі його повного знищення.
Однак оформлення компенсації — це складний процес, який потребує правильної реєстрації нерухомості, подання заяви, фіксації руйнувань, роботи спеціальної комісії та внесення інформації до відповідних державних реєстрів.
— Я пишаюся нашими працівниками. Фахівці відділу житлово-комунального господарства, ЦНАПу та відділу державної реєстрації опанували всі тонкощі цієї роботи й навчилися працювати з державними програмами. Сьогодні вони, незважаючи на небезпеку, обстріли та постійні труднощі, продовжують допомагати людям оформляти документи й отримувати передбачені законодавством допомоги.
«Прикордонні громади потребували окремих рішень»
За словами Юрія Зарка, одним із найскладніших викликів стало оформлення компенсації за житло, яке було повністю зруйноване у прикордонних селах.
— На початку роботи комісії могли виїжджати безпосередньо на місце, оглядати пошкоджені будинки, складати акти та вносити інформацію до державного реєстру. Це було можливо і в Білопіллі, і в окремих прикордонних селах, поки дозволяла безпекова ситуація.
Але вже наприкінці 2023 — на початку 2024 року представникам служб, які входять до складу комісій, насамперед ДСНС та поліції, через високий рівень небезпеки заборонили виїжджати до населених пунктів п'ятикілометрової прикордонної зони.
У результаті мешканці понад двадцяти прикордонних населених пунктів, де було зруйновано понад дві тисячі житлових будинків, тривалий час фактично не могли оформити компенсацію.
— Якщо в самому Білопіллі комісія ще могла працювати безпосередньо на місці, то в прикордонних селах це стало неможливо. Саме тому першим і найголовнішим питанням для нас стало запровадження дистанційного обстеження зруйнованого житла.
За словами міського голови, Білопільська громада разом з іншими прикордонними громадами, Асоціацією міст України, журналістами та органами місцевого самоврядування неодноразово порушувала це питання перед центральними органами влади.
— Я особисто говорив про цю проблему і з міністрами, і з Президентом України Володимиром Зеленським. Ми доводили, що люди не можуть залишатися без компенсації лише тому, що комісія фізично не має можливості доїхати до місця руйнування.
У результаті в липні 2025 року до постанови Кабінету Міністрів були внесені зміни, що дозволили проводити дистанційне обстеження житла.
— Завдяки аерофотозйомці стало можливим підтверджувати факт руйнування будинків і оформлювати людям компенсацію навіть тоді, коли потрапити до населеного пункту небезпечно або взагалі неможливо.
Є питання, які ще потребують законодавчих змін
Попри позитивні зміни, низка проблем залишається невирішеною.
Одне з головних питань, яке Білопільська міська рада продовжує порушувати на державному рівні, — визнання окремих територій непридатними для проживання.
— Буває так, що на цілій вулиці всі будинки зруйновані, інфраструктура повністю відсутня, територія замінована, поруч тривають бойові дії. Але один будинок після аерофотозйомки виглядає таким, що начебто ще стоїть. Формально його власник не має права на житловий сертифікат, хоча повернутися туди жити вже неможливо.
Саме тому громада пропонує законодавчо визначити механізм, за яким власник житла на території, офіційно визнаній непридатною для проживання, міг би відмовитися від такого майна та отримати житловий сертифікат для придбання нового житла у безпечному регіоні.
— Більшість людей і так використовують сертифікати для купівлі житла у безпечних громадах. Це дозволяє людям розпочати нове життя, не наражаючи свої родини на небезпеку.
Також тривалий час проблемою залишалася відсутність нотаріальних послуг у громаді та невідповідність документів вимогам державної програми.
— Багато людей десятиліттями жили у будинках або квартирах, не оформивши спадщину чи право власності належним чином. Коли ж виникла необхідність отримати компенсацію, виявилося, що документи не відповідають вимогам державної програми. Водночас виготовити нову технічну документацію сьогодні часто неможливо через небезпеку роботи у прикордонних населених пунктах.
Попри всі труднощі, Юрій Зарко позитивно оцінює роботу спеціалістів Білопільської міської ради.
— Наші працівники пройшли величезний шлях навчання, освоїли всі державні програми і сьогодні працюють практично в умовах бойових дій — у підвальних приміщеннях, під час тривог, із перебоями електроенергії та інтернету. Вони роблять усе можливе, щоб люди могли реалізувати своє право на державну компенсацію. Я щиро вдячний кожному з них і сподіваюся, що держава й надалі враховуватиме пропозиції прикордонних громад.
Після ударів КАБами 20 січня 2026 року у місті пошкоджено понад 200 квартир. Комісія, яку очолює перший заступник Білопільського міського голови Олександр Кожухов, оглядає пошкоджене житло та готує висновки комісії.
«За кожною заявою стоїть людська трагедія»
Після розмови про законодавчі механізми та роботу громади ми попросили пояснити саму процедуру оформлення компенсації начальника відділу житлово-комунального господарства Білопільської міської ради Олену Миколаївну Яркову. Саме її відділ щодня працює з людьми, які втратили свої домівки, допомагає оформлювати документи та супроводжує заявників на всіх етапах отримання державної компенсації.

За словами Олени Яркової, за кожною заявою, яка надходить до міської ради, стоїть не просто пакет документів, а людська доля.
— Кожне звернення людини, яка приходить до нас із питанням зруйнованого або пошкодженого житла, — це насамперед особиста трагедія. Людина втратила не просто будинок чи квартиру. Вона втратила все, що наживала роками, втратила місце, з яким пов'язане її життя, її спогади, її минуле.
Водночас, зазначає фахівчиня, попри емоції та співпереживання, процедура оформлення компенсації вимагає чіткого дотримання законодавства.
— Для людей це дуже болючий процес. Для нас — велика відповідальність. З одного боку, ми намагаємося максимально допомогти кожному заявнику, пояснити всі нюанси, підказати, як правильно оформити документи. З іншого — це процедура, яка повинна проходити виключно відповідно до вимог законодавства. Кожен документ, кожен акт обстеження, кожне рішення комісії мають бути оформлені бездоганно, адже саме від цього залежить, чи зможе людина отримати державну компенсацію.
«Головне — не втратити документи»
За словами Олени Яркової, хоча про порядок отримання компенсації вже неодноразово розповідали, багато людей і досі не знають, із чого починати після руйнування житла.
— Ми вже не один раз пояснювали цю процедуру, але хочу ще раз наголосити, як мають діяти люди, якщо їхнє житло пошкоджене або зруйноване.
Перший крок — обов'язково звернутися до поліції та подати заяву про пошкодження або знищення майна.
Другий — за можливості зафіксувати наслідки руйнувань: зробити фотографії або відео будинку. Зрозуміло, що це потрібно робити лише тоді, коли перебування біля житла не становить загрози життю.
Третій і часто найскладніший етап — підготувати документи, що підтверджують право власності.
— Саме тут виникає найбільше проблем. Ми стикаємося з різними ситуаціями: будинок має кількох співвласників, власник помер, а спадщина не оформлена; відсутній технічний паспорт або інші правовстановлюючі документи. Найчастіше – будинок має кілка власників і частина з них мешкає за кордоном, багато житла є у власності людей, які зараз перебувають у росіі. Через такі, на перший погляд, формальності люди іноді роками не можуть отримати компенсацію.
Окрема проблема — втрата документів під час пожежі або руйнування будинку.
— На жаль, дуже часто документи згорають разом із житлом. Потім людина витрачає багато часу, щоб їх відновити. Тому моя головна порада — не зберігайте всі документи вдома. Якщо є можливість, передайте їх родичам або залиште в іншому безпечному місці. У прикордонній громаді, де будь-якої миті може статися обстріл, це справді може врятувати багато часу і нервів.
Не всі користуються «Дією», але без неї компенсацію не оформити
Ще один виклик — користування державними електронними сервісами.
— Для оформлення компенсації необхідно подати заяву через «Дію». Але багато наших жителів, особливо люди старшого віку, не користуються смартфонами або не мають встановленого застосунку. Нам часто доводиться допомагати встановлювати «Дію», реєструвати людей, пояснювати, як працює сервіс. Без цього отримати компенсацію сьогодні практично неможливо.
Також, за словами Олени Яркової, значна кількість нерухомості досі не внесена до Державного реєстру речових прав.
Про цю процедуру пояснює представник реєстраційної служби Олена Пєшкова.
«Без внесення права власності до реєстру отримати компенсацію неможливо»
Одним із найважливіших етапів оформлення компенсації є внесення права власності до Державного реєстру речових прав. Саме цю роботу щодня виконують працівники відділу державної реєстрації Білопільської міської ради.
За словами начальниці відділу Олени Пєшкової, сьогодні до реєстраційної служби звертаються не лише мешканці Білопільської громади, а й жителі інших прикордонних громад Сумщини.

— До нас звертаються власники пошкодженого або зруйнованого майна для отримання витягу з Державного реєстру речових прав або для внесення права власності до реєстру, якщо раніше воно там не було зареєстроване.
Як пояснює Олена Пєшкова, якщо власник після 2013 року хоча б один раз здійснював будь-які реєстраційні дії зі своїм майном, його дані вже є в електронному реєстрі.
— Якщо ж людина має лише так званий паперовий пакет документів старого зразка, ми допомагаємо внести ці відомості до електронного реєстру. Після цього заявник отримує офіційний витяг, який необхідний для оформлення компенсації за пошкоджене або зруйноване житло.
За словами начальниці відділу, сьогодні фактично завершено одну з найбільших робіт із цифровізації документів мешканців прикордонної громади.
— Починаючи з 2022 року, майже 90 відсотків жителів Білопільської громади внесли свої документи до Державного реєстру речових прав. Це дуже важливо, адже саме наявність зареєстрованого права власності значно спрощує оформлення державної компенсації.
Водночас реєстраційна служба працює не лише для жителів Білопільської громади.
— Ми обслуговуємо також мешканців Ворожбянської, Миколаївської та Річківської громад. Крім того, через державну систему отримуємо звернення з інших громад України, які надходять через застосунок «Дія». Тобто фактично наші працівники працюють як із людьми, які приходять безпосередньо до міської ради, так і з електронними заявами з різних регіонів країни.
Попри постійні повітряні тривоги, перебої зі світлом та інтернетом, робота не припиняється.
— Особисто я щодня приймаю до 15 електронних звернень і ще приблизно 8–9 людей приходять безпосередньо на прийом. Так само працюють і мої колеги. Внесення права власності до реєстру — це відповідальна процедура, яка потребує перевірки всіх документів, тому вона займає певний час. Ну і здійснити її можна лише тоді, коли є зв2язок і безперебійно працює Інтернет.
За словами Олени Пєшкової, для більшості заявників процедура є максимально простою.
— Якщо право власності виникло і було оформлене до 2013 року, внесення його до реєстру здійснюється безкоштовно. В інших випадках сплачується адміністративний збір, який сьогодні становить близько 300 гривень. Після подання всіх необхідних документів процедура реєстрації в Білопільській громаді, як правило, займає одну добу.
Фахівчиня наголошує, що саме завдяки системній роботі реєстраційної служби сьогодні переважна більшість мешканців прикордонних старостатів, які мають необхідні документи, уже отримали витяги з Державного реєстру речових прав і можуть оформлювати компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.
Довідка
Відділ державної реєстрації Білопільської міської ради
- Начальниця: Олена Пєшкова
- Адреса: м. Білопілля, будівля Білопільської міської ради, І поверх, кабінети №9 та №10.
Послуги:
- внесення права власності до Державного реєстру речових прав;
- видача витягів із реєстру;
- консультації щодо оформлення документів для отримання компенсації.
Вартість:
- безкоштовно — якщо право власності виникло та було зареєстроване до 2013 року;
- в інших випадках — адміністративний збір відповідно до чинного законодавства (станом на сьогодні — близько 300 грн).
«Для багатьох людей саме ЦНАП стає першим місцем, куди вони приходять після втрати дому»
Після руйнування житла людина найчастіше звертається саме до Центру надання адміністративних послуг. Саме тут починається оформлення більшості документів, необхідних для участі в державній програмі «єВідновлення».
За словами директорки Центру надання адміністративних послуг Білопільської міської ради Ірини Сегиди, працівники ЦНАПу фактично стають першою ланкою між людиною та державою.

— Саме до ЦНАПу приходить власник пошкодженого або зруйнованого житла, який залишився сам на сам зі своєю бідою. Дуже часто люди приходять у стані стресу, розгубленості, не знають, із чого почати, які документи потрібні, куди звертатися далі. Тому наша робота — це не лише оформлення документів. У певному сенсі ми стаємо ще й психологами, які допомагають людині зробити перший крок.
За словами Ірини Сегиди, ЦНАП виконує одразу кілька важливих функцій у межах державної програми «єВідновлення».
Передусім працівники допомагають людям зареєструвати інформаційне повідомлення про пошкоджене або зруйноване майно, оформити заяву на отримання компенсації, пояснюють порядок проходження процедури та перелік необхідних документів.
У Білопільському ЦНАПі приймають громадян, незважаючи на загрози.
— Левова частка нашої роботи — це саме консультування. Майже кожна людина приходить зі своєю історією і своїми питаннями. Ми пояснюємо весь алгоритм оформлення документів, допомагаємо уникнути помилок, розповідаємо, які документи потрібно підготувати, що робити далі та куди звертатися після кожного етапу.
Після отримання компенсації за ремонт житла ЦНАП також приймає повідомлення про завершення робіт та допомагає завантажити підтвердні документи — чеки, договори й інші матеріали, які передбачені державною програмою.
Однією з найпоширеніших проблем, за словами директорки ЦНАПу, залишається отримання витягу про відсутність судимості за злочини проти основ національної безпеки України.
— Сьогодні одним із обов'язкових документів для участі у програмі «єВідновлення» є витяг про відсутність судимості саме за статтями, пов'язаними з державною зрадою та колабораційною діяльністю. Якщо людина має ID-картку або біометричний паспорт, такий документ нескладно отримати через застосунок «Дія». Але більшість наших літніх жителів мають паспорти старого зразка і не користуються електронними сервісами.
Саме тому працівники ЦНАПу допомагають людям пройти всі необхідні електронні процедури.
— Ми допомагаємо людям зареєструвати особистий кабінет на порталі «Дія». Для цього необхідно мати доступ до електронного банкінгу — «Приват24», «Ощад24» чи іншого банку, адресу електронної пошти та номер мобільного телефону. Після авторизації допомагаємо подати заяву й отримати необхідний витяг.
Ірина Сегида зазначає, що держава зараз тестує можливість спростити отримання цього документа, однак поки що саме працівники ЦНАПів допомагають людям пройти цю процедуру.
— Ми розуміємо, що для молодої людини це може бути нескладно. Але для багатьох наших відвідувачів, особливо старшого віку, навіть встановити застосунок чи створити електронний кабінет — це вже проблема. Тому ми супроводжуємо людей практично на кожному етапі.
За словами директорки ЦНАПу, саме такий індивідуальний підхід дозволяє значній кількості жителів громади успішно оформлювати документи та отримувати державну компенсацію.
Підсумовує розповідь Олена Яркова:
Фахівчиня наголошує: універсальних випадків майже не існує.
— Здається, що алгоритм простий: будинок пошкоджений — подаєш документи й отримуєш компенсацію. Насправді майже кожне звернення відрізняється. У кожної родини свої обставини, свої документи, свої юридичні нюанси. Частину питань ми можемо вирішити одразу, але є й такі, які потребують тривалого часу або навіть законодавчих змін чи судових розглядів.
За словами Олени Яркової, після того як Кабінет Міністрів дозволив дистанційне обстеження зруйнованого житла, кількість звернень до міської ради значно зросла.
— Лише з липня минулого року через реєстр Пошкодженого та знищеного майна ми отримали 1501 заяву на оформлення компенсації. Уже 1022 із них завершилися позитивним рішенням, і люди отримали належну державну компенсацію.
«Сертифікат — це не гроші, а можливість придбати нове житло»
Після отримання позитивного рішення на компенсацію у багатьох людей виникають нові запитання. За словами Олени Яркової, одним із найскладніших етапів стає саме використання житлового сертифіката.
— Людям дуже важко психологічно прийняти, що вони вже не зможуть повернути той будинок, у якому прожили десятки років. Часто вони очікують, що за сертифікат зможуть придбати таке саме житло, у такому ж стані й з такими ж умовами. Насправді це не завжди можливо.
Найчастіше нове житло доводиться шукати в інших, безпечніших регіонах України. При цьому ринкова вартість нерухомості там може суттєво відрізнятися.
— Ми постійно пояснюємо людям, що держава встановила єдиний механізм розрахунку компенсації. Сума визначається автоматично за затвердженою методикою. Сьогодні розрахунок проводиться, виходячи з 26 тисяч гривень за один квадратний метр житла. Для когось цього достатньо, комусь здається замало. Але саме за цими правилами працює державна програма, і орган місцевого самоврядування не має можливості впливати ні на вартість квадратного метра, ні на суму компенсації.
Олена Яркова наголошує, що житловий сертифікат не є грошовою виплатою.
— Багато людей думають, що отримають кошти на банківську картку або готівкою. Насправді це не так. Сертифікат — це можливість придбати нове житло за рахунок держави. Він не передбачає видачу готівки.
Після використання сертифіката людина також повинна виконати всі вимоги державної програми.
— Державні кошти потребують належного оформлення та звітності. Після придбання житла необхідно завершити всі передбачені процедурою етапи. Це обов'язкова вимога програми.
За словами Олени Яркової, саме цей етап часто є не лише юридично, а й емоційно найважчим.
— Ми працюємо не тільки з документами. Дуже часто людям потрібне просте людське пояснення й підтримка. Вони втратили свій дім, своє звичне життя. Ми розуміємо їхні емоції, але водночас маємо чесно пояснювати правила державної програми. Наше завдання — допомогти людині пройти цей непростий шлях і скористатися можливістю розпочати нове життя у безпечному місці.
«Ми не розподіляємо сертифікати — наше завдання правильно оформити документи»
Одне з найпоширеніших запитань, яке доводиться чути працівникам міської ради, стосується строків отримання житлових сертифікатів.
— Люди часто запитують, чому їхній сусід уже отримав сертифікат, а вони чекають кілька місяців або навіть довше. Розумію їхнє хвилювання, але хочу наголосити: це абсолютно не залежить від Білопільської міської ради.
Наше завдання — допомогти людині правильно оформити документи, перевірити їхню достовірність та внести всю інформацію до державних електронних систем.
— Ми консультуємо людей, перевіряємо кожен документ, кожну дату, кожне прізвище, кожен запис про право власності. Лише внесення документів однієї людини до державної інформаційної системи займає понад дві години. І це лише тоді, коли весь пакет документів повністю підготовлений і не потребує доопрацювання.
Після цього інформацію необхідно зареєструвати в іншій державній системі вже як рішення комісії та виконавчого комітету.
— Це ще приблизно година роботи. Але в наших умовах усе часто триває набагато довше. Через перебої з електроенергією, нестабільний інтернет або технічні збої державних програм оформлення документів на один об'єкт іноді займає три-чотири години. Буває, що вже майже завершив роботу, а система припиняє працювати, і доводиться починати окремі етапи знову.
Після внесення документів до державної системи працівники міської ради вже не можуть впливати на швидкість розгляду заяви.
— Наше завдання — правильно сформувати пакет документів і передати його до державної системи. Далі відбувається автоматична перевірка, формуються черги, ухвалюються рішення. Ми не впливаємо ні на порядок розгляду заяв, ні на строки видачі житлових сертифікатів.
На останньому засіданні виконавчого комітету було розглянуто 64 заяви. Загалом із початку року виконком уже затвердив понад 300 заяв щодо оформлення компенсації.
Як отримати житловий сертифікат: покрокова інструкція
За словами фахівчині, чим раніше людина почне оформлення документів і чим повнішим буде пакет документів, тим швидше вдасться пройти всі етапи процедури.
Крок 1. Повідомте поліцію
Після пошкодження або повного знищення житла необхідно звернутися до поліції та подати відповідну заяву.
Правоохоронці фіксують факт руйнування майна та видають витяг, який входить до пакета документів для отримання компенсації.
Крок 2. Зафіксуйте руйнування
Якщо житло знаходиться в зоні активних бойових дій і потрапити до нього неможливо, Білопільська міська рада безкоштовно організовує отримання аерофотознімків.
За координатами визначається місце розташування будинку, а отримані фотографії долучаються до матеріалів як підтвердження факту руйнування.
Крок 3. Підготуйте документи
- правовстановлюючі документи;
- технічний паспорт;
- інші документи, передбачені законодавством.
Якщо право власності ще не внесене до Державного реєстру речових прав, його необхідно зареєструвати. Це можна зробити в реєстраційному відділі Білопільської міської ради або в будь-якому Центрі надання адміністративних послуг на території України.
Крок 4. Розгляд документів комісією
Крок 5. Рішення виконавчого комітету
Крок 6. Внесення документів до державної системи
Крок 7. Очікування житлового сертифіката
Важливо пам'ятати
- відсутність документів на право власності;
- неоформлена спадщина;
- кілька співвласників житла;
- відсутність технічного паспорта;
- документи згоріли разом із будинком;
- житло не внесене до Державного реєстру речових прав;
- людина не користується застосунком «Дія»;
- неможливість потрапити до будинку через бойові дії.
Саме тому фахівці міської ради радять не чекати, а завчасно привести до ладу документи на нерухомість, внести право власності до електронного реєстру та зберігати найважливіші документи у безпечному місці.
Кожен сертифікат — це новий початок
Саме тому працівники міської ради щодня працюють не лише з документами, а й з людськими долями. Вони консультують, допомагають відновлювати втрачені документи, оформляти право власності, готувати пакети документів, працюють із державними реєстрами, навіть допомагають людям встановлювати застосунок «Дія» та користуватися ним.
Усе це — для того, щоб люди, які втратили житло через російську агресію, могли скористатися своїм законним правом на державну допомогу.
Історії людей, які вже отримали житлові сертифікати
«Ми мріяли зустріти старість у власному будинку. Тепер вчимося жити по-новому»
Все своє життя вона разом із чоловіком прожила у Ворожбі. Власними руками вони збудували будинок, роками його облаштовували, працювали, вкладали в нього сили, кошти й душу. Саме там минуло їхнє життя.
У липні 2025 року російський удар керованою авіабомбою повністю зруйнував їхню оселю.
— Будинку просто не стало. Дивом вижив чоловік. А ми в один момент залишилися без нічого. Найстрашніше було навіть не те, що втратили майно. Найстрашніше — нерозуміння, що робити далі. Де жити? Як жити? З чого починати? — пригадує пані Надія.
Першими кроками після трагедії стали звернення до поліції, оформлення необхідних документів та подання заяви на отримання компенсації. Згодом жінка звернулася до Білопільської міської ради, де фахівці допомогли пройти всі етапи оформлення документів.
— Ми звернулися до поліції, потім до міської ради, оформили всі необхідні документи, внесли право власності до державного реєстру. Працівники дуже допомагали, пояснювали кожен крок.
За словами пані Надії, значною перевагою стало те, що всі документи на будинок були підготовлені ще до війни.
— Я все життя працювала бухгалтером, тому звикла, щоб із документами був порядок. У нас були технічний паспорт, витяги, усі документи були дійсними. Крім того, у телефоні вже був встановлений застосунок «Дія». Це теж значно спростило оформлення.
Приблизно через пів року після того, як їхній будинок було зруйновано, родина отримала житловий сертифікат.
— Грошей ми не отримували. Нам видали саме житловий сертифікат. Далі ми разом із нотаріусом оформлювали всі документи й почали шукати житло.
Подружжя свідомо відмовилося від ідеї знову купувати приватний будинок.
— Багато хто радив: шукайте будинок, ви ж усе життя прожили на землі. Але ми розуміли, що вже не маємо ні сил, ні здоров'я, ні можливості знову щось будувати чи відновлювати. Ми хотіли одного — бути поруч із дітьми та онуками.
У результаті родина придбала однокімнатну квартиру в Сумах.
— Звичайно, це зовсім не те життя, про яке ми мріяли. Ми думали зустрічати старість у своєму будинку, біля саду, городу, господарства. Війна забрала в нас усе це. Зараз доводиться звикати до зовсім іншого життя.
Попри біль утрати, пані Надія говорить про головне.
— Так, нам дуже важко. Ми сумуємо за своїм домом. Але найголовніше — ми живі. Поруч наші діти й онуки. Потроху звикаємо до нового життя. І за це ми вдячні.Головне, дожити до Перемоги, а там все відбудуємо і повернемось у рідне місто!
«Ми просто чекали. Бо до нашого будинку вже ніхто не міг доїхати»
Навіть коли село повністю залишилося без електроенергії та зв'язку, жінка продовжувала жити вдома.
— Діти постійно просили мене виїхати. Казали, що вже небезпечно. Але як залишити хату, у якій прожила все життя? Все сподівалася, що якось воно минеться…
Так тривало понад рік. Лише у 2023 році, коли поруч із будинком вибухнув снаряд і від оселі фактично відійшла одна зі стін, діти наполягли, щоб мати негайно виїхала до Сум.
— Після того випадку вони вже мене не слухали. Просто забрали до себе. І правильно зробили.
Повернутися додому вона більше не змогла.
Наприкінці 2023 року Рижівка вже перебувала у зоні активних бойових дій. В'їзд цивільних був заборонений, а спеціальні комісії не могли проводити обстеження зруйнованого житла.
У 2024 році російський снаряд влучив безпосередньо в будинок.
— Від нього залишилася фактично одна стіна. Стало зрозуміло, що повертатися вже нікуди.
Попри це оформити компенсацію родина не могла.
— Ми сиділи й чекали. Не тому, що не хотіли оформлювати документи. Просто зробити це було неможливо. До Рижівки ніхто не міг доїхати.
Ситуація змінилася лише після того, як у 2025 році Кабінет Міністрів дозволив проводити дистанційне обстеження зруйнованого житла.
Саме завдяки аерофотозйомці вдалося підтвердити факт руйнування будинку пані Тетяни.
— Будинок знайшли за координатами, зробили аерофотознімки, які стали доказом його знищення. До цього часу діти вже допомогли мені підготувати всі документи, тому нічого додатково відновлювати не довелося.
Вони ж допомогли матері встановити застосунок «Дія», через який було подано заяву. Вже через кілька місяців після подання документів пані Тетяна отримала житловий сертифікат.
Як і багатьом іншим мешканцям прикордонних сіл, їй довелося повністю змінити звичне життя.Замість власного будинку, подвір'я, городу та господарства — квартира у місті.
— Звичайно, звикнути до цього непросто. Все життя прожила у своєму будинку, а тепер треба вчитися жити в багатоповерхівці. Але іншого виходу немає. Головне, що поруч діти, є дах над головою і можна жити без постійних вибухів.

Ще раз хочемо подякувати всім працівникам Білопільської міської ради, які в таких умовах працюють і допомагають людям отримати передбачену державою допомогу.
КОНТАКТИ
- ЦНАП Білопільської міської ради;
- відділ ЖКГ, містобудування та архітектури;
- відділ державної реєстрації.
Адреса: м.Білопілля, вул.Старопутивльська, 35.
Телефон: (05443) 9-13-51.