Шкільна бібліотека наче завмерла в часі. Меблі - з радянського періоду української історії. Книжковий фонд застарів. Разом із бібліотекаркою її майбутній меценат вивчив потребу дітей у нових книжках. 

Спочатку дітей попросили заповнити анкету: що б їх привабило до бібліотеки, які книги хотіли б читати. 
Список опублікували на Facebook-сторінці. Попросили всіх земляків, небайдужих людей долучитися до акції: передати шкільній бібліотеці книжки. 

За останні 4 роки Богдан став справжнім другом закладу. Він ініціює багато різних справ, частий гість на шкільних заходах, де започатковує то опитування, то виступає ініціатором і спонсором (як же без призів) конкурсу на найкращу рецензію на прочитану книгу. Минулого року Богдан Калініченко долучився до акції: “Бібліотеки повні людей”.

Усі працюють на громадських засадах, тому інколи, зізнається Анна, їй хочеться взяти папку з паперами і жбурнути її в чагарники. Та все ж здоровий глузд перемагає.
Обов’язковим для голови ОСББ є звіт про використані кошти, хоча це видно і неозброєним оком. Більше не виникає питань, як колись до ЖЕКу: "А за що ми платимо?"
Життя у багатоквартирному будинку вимагає від його мешканців взаємоповаги, взаєморозуміння, толерантності (хоча це стосується всіх мешканців будь-якого населеного пункту) та спільної турботи про стан житла, господарських будівель і двору. Затишок в оселі починається саме з чистоти, затишку і естетики подвір'я.

Як зазанчила жінка, ОСББ не є панацеєю благоустрою. Є багато проблем. Не існує районних програм (а може, ми не знаємо про них) з підтримки ОСББ, бо, повторюся, житловий фонд здали здебільшого  у незадовільному стані. В державних документах немає розмежування у кількості членів об’єднання, що не сприяє їх розвитку в маленьких містечках (у Києві - сотні, а у нас - 12).

Постійно не вистачає коштів, щоб вирішити всі негаразди. Є в задумах нові проекти щодо енергозбереження та переходу на альтернативні джерела енергії, щодо будівництва та оновлення господарських будівель, огородження території, оформлення землі під будинком. Та без допомоги держави у вирішенні цих питань не обійтися. Плани амбітні. Але якщо 12 квартир знайшли спільну мову, об’єдналися бажанням жити краще, то в інших будинках, містах, країні теж усе буде добре! 

Чотири роки поспіль жителі та гості міста мають змогу провести вільний час із задоволенням та користю, завітавши взимку на льодовий майданчик, розташований по дорозі до Рубанівки. Замість того, аби годинами просиджувати в Інтернеті чи перед телевізором, хлопці та дівчата, незалежно від віку, озброївшись ковзанами й хокейними ключками, поспішають сюди, аби забити кілька голів у ворота суперника чи просто покататися, побачитися й поспілкуватися з друзями.
Щозими, вже на підході до майданчика, чути скрегіт ковзанів об кригу і гамірні голоси дітей, які вболівають за команди хокеїстів, котрі саме змагаються між собою у вправності. Серед них – і місцевий житель Олександр Мосєнцев, який, власне, і став ініціатором будівництва та відкриття зимового майданчика у Ворожбі у 2015 році.

Від свого двору Олександр провів освітлення, а на початку грудня 2015 року, коли вдарили перші морози, залили майданчик водою. Пізніше добудували тут невеличку роздягальню з лавками, де молодь має змогу перевзутися та перепочити після напруженої гри. Загалом, протягом перших двох років на облаштування місця відпочинку витратили близько 20 тисяч гривень, але все- таки втілили свій задум у життя.
Щороку, протягом літнього періоду, зусиллями всіх жителів Ворожби льодовий майданчик ремонтують та постійно оновлюють. Збирають кошти, як то кажуть, усім миром. Кілька років тому подовжили коробку, пофарбували, зробили ще одну роздягальню. Не лишилося осторонь і керівництво міста. Ворожбянська міська рада допомогла з освітленням, використавши на ці потреби близько дев’яти тисяч гривень. І якщо спочатку тут було лише два ліхтарі, то нині майданчик освітлюють аж п’ять. Тож із другої до четвертої години дня дорослі хокеїсти тут грають у хокей, решту часу дівчата і хлопці мають змогу просто кататися на ковзанах аж до самого вечора.
Крім того, щороку тут проходять спортивні змагання між хокейними командами з Ворожби, Білопілля та інших районів області. Разом із нашими хокеїстами тут боролися за перемогу і гості з Путивля, Конотопа та Лебединщини.

Нині майданчик уже готовий до того, аби у грудні знову прийняти як постійних, так і нових відвідувачів. Тож сподіватимемося на сприятливу для цього погоду і на бажання жителів відпочивати активно і з користю!