Ці та інші дані озвучили 13 лютого в Білопіллі під час заходу, який називався «Стратегічна сесія з метою визначення «точок зростання» для ефективного залучення людського потенціалу Білопільської міської ОТГ».
На цій зустрічі кандидатка політичних наук, доцентка СумДУ Андріана Костенко презентувала проєкт «Дослідження шляхів вдосконалення структури та рівня зайнятості населення праценадлишкових територій Сумської області», а її колега докторка філософських наук, професорка Ольга Бойко поділилася результатами дослідження і показала «Портрет працездатного населення Білопільської ОТГ».
Також на зустрічі був присутній директор Департаменту соціального захисту населення Сумської ОДА Михайло Дубровський, адже саме цей департамент є замовником цього дослідження, а виконавцем - Сумський державний університет.
Чому цей проєкт актуальний для нашої області, пояснила Андріана Костенко. Вона наголосила:
- Саме цей проєкт робить внесок у вивчення процесів розбудови соціальних та економічних механізмів всередині громади, здатних на постійній основі забезпечувати розвиток людського потенціалу через удосконалення структури та рівня зайнятості населення праценадлишкових територій.
Ринок праці завжди фокусує в собі найгостріші проблеми регіонів: ріст безробіття, посилення структурних і регіональних диспропорцій зайнятості, неконтрольований відтік робочої сили за кордон або до великих міст, зміни в якості робочої сили і мотивації праці, падіння рівня доходів населення тощо.
Сучасний стан ринку праці в Сумській області характеризується такими ключовими проблемами:
- недостатній рівень реформування трудової сфери, що призводить до неефективної зайнятості і виявляється у концентрації робочої сили на збиткових підприємствах; зниженні частки працівників у високотехнологічних і наукоємних видах діяльності; відсутності взаємозв'язку між трудовим внеском і доходами працівників тощо;
- поширеною є втрата трудових навичок кваліфікованих і висококваліфікованих кадрів внаслідок закриття, реструктуризації великих промислових підприємств, їх збитковості; перехід фахівців і спеціалістів у сферу неформальної зайнятості, тіньової економіки, міграція за кордон;
- погіршення якісних характеристик робочих місць, недостатнє введення в дію нових робочих місць, особливо для кваліфікованих кадрів;
- невідповідність між попитом і пропозицією робочої сили, незважаючи на ознаки стабілізації виробництва і пожвавлення інвестиційної активності;
- недоліки процесів реформування системи державного професійного навчання та освіти, невідповідність масштабів, структури і форм професійної підготовки й перепідготовки кадрів вимогам сучасного ринку праці в аспектах попиту на певні професії;
- складна ситуація щодо працевлаштування окремих соціально-демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів, колишніх військовослужбовців та ін.);
До суттєвих проблем варто віднести й наявну диференціацію регіональних ринків праці, наявність депресивних регіонів з особливо напруженою ситуацією на ринку праці, значно вищим за середній рівнем безробіття за одночасно обмеженої можливості щодо трудової міграції, що свідчить про недоліки державної та регіональної системи регулювання цих аспектів зайнятості і безробіття.
На рівень гостроти вказаних проблем впливає складна демографічна ситуація в області, яка посилює структурні диспропорції та створює додаткову соціальну напругу на праценадлишкових територіях. Згідно зі статистичними даними, станом на 1 січня 2017 із загальної чисельності населення області (а це 1 млн 104 тисячі осіб) економічно активними, у віці 15-70 років, є лише 527,3 тис. осіб, що становить 62,6% до населення відповідної вікової групи. При цьому кількість осіб працездатного віку - 497,3 тис. (або 71,4 % відповідної групи населення). Лише 56,8% населення у віці 15-70 років є зайнятим, або 478,5 тис. осіб, з них у працездатному віці - 448,5 тис. (або 64,4 %).
Вагомим чинником впливу на соціальну ситуацію Сумщини є безробіття та міграція. У процесі реформування економіки та внас-лідок затяжної кризи промислові підприємства міст Суми, Конотоп, Буринь, Шостка, Глухів, Путивль і Білопілля були закриті, а нові створюють значно повільніше і в іншому секторі.
Через стрімкий розвиток технологій відпала потреба у низці професій. Унаслідок цього значна частина робочої сили залишилася незадіяною у виробництві, стала клієнтами центрів зайнятості або ж виїхала (чи готується до виїзду) за межі регіону. Надто повільно розвивається підприємництво через певні острахи населення, відсутність досвіду, недоступність кредитних ресурсів, податки тощо.
Один зі шляхів дослідження – проведення фокус–групи, яка працювала у Білопіллі.
31 жовтня 2019 року в межах виконання науково-дослідної роботи "Дослідження шляхів вдосконалення структури та рівня зайнятості населення праценадлишкових територій Сумської області" в м. Білопілля проведено 3 фокус-групові дослідження, де були задіяні різні вікові категорії: від молоді до людей похилого віку.
Дискусії зацікавили жителів Білопілля, відбувалися жваво, навіть емоційно. В результаті були виявлені гострі соціально-економічні проблеми, які хвилюють містян. А саме: проблеми безробіття, "тінізації" економіки та міграційні настрої білопільців.
- Людський ресурс – один із головних чинників, який здатний забезпечити розвиток громади, - переконаний Михайло Дубровський. - Втім, сьогодні «підсаджене» на соціалку населення як області, так і України, чекає лише її виплат і пристосовується різними способами, аби максимально отримати всі види допомог.
Тож про розвиток ринку праці з такими патарналістичними підходами дуже важко говорити. А ще важче виробити стратегію розвитку регіону, в цьому випадку - ОТГ, аби максимально використати весь ресурс і створити нові можливості для залучення людей працювати.
Громаду, в якій бюджетоутворюючими є бюджетні установи, а головне надходження - податок з доходів фізичних осіб - іде від заробітної плати бюджетників – важко назвати спроможною.
Кожен другий у громаді – пенсіонер, третина людей "працездатного віку" отримує соціальні виплати і пільги і не хоче навчатися або змінювати кваліфікацію. І разом із тим хочуть отримувати не менше 15 тисяч гривень на місяць. Інших людей у громаді не буде. Як працювати з такою громадою – це виклик для діючого депутатського корпусу Білопільської ОТГ і керівництва громади.
На думку і науковців, і представників департаменту, дослідження проблеми зайнятості населення, демографічної ситуації повинно стати відправною точкою для ухвалення стратегії розвитку громади.
Не секрет, що щорічний План соціально-економічного розвитку пишуть і ухвалюють депутати як перелік першочергових заходів для утримання на рік інфраструктури. Іншими словами, здебільшого - це план «утримання на плаву». Про розвиток і стратегії хоча б на 10 років мова не йде. Звідси - і неможливість протистояти тим викликам, які з’являються набагато швидше, ніж плани протистояння їм.
Присутні на заході, а це депутати, підприємці, представники громадськості, зазначали, що сьогодні головний ресурс громади – земля - використовується неефективно, що в державі відсутня політика підтримки малого бізнесу, а введення тих же касових апаратів зменшить кількість підприємців, а отже - і надходження у бюджет.
З такими тенденціями через десяток років місто перетвориться на невелике селище.
Питання, що треба робити, аби не допустити стрімкого падіння і глибокої рецесії, звучало не один раз.
Відповідь - неоднозначна. По-перше, за-значали науковці, треба детально проаналізувати ситуацію і вивчити вже зроблені до-слідження. По-друге, якомога ширшим колом зацікавлених осіб провести обговорення перспектив розвитку з максимальним використанням усіх наявних ресурсів.
І по-третє, хоча це, можливо, повинно бути по-перше, кожна людина, яка б ухвалювала рішення щодо майбутнього громади, повинна бути зацікавлена не лише у власному матеріальному добробуті чи задоволенні інших особистих інтересів, а й нести відповідальність за майбутнє територій і людей.
Висновок, який зробила більшість присутніх: треба об’єднуватися, використовуючи напрацьований досвід із розвитку.
