Україна – дивовижна та красива… Скільки в ній чудових, прекрасних куточків, і досі незвіданих не лише іноземними туристами, але й місцевими жителями. І хоч зараз ми не можемо дозволити собі подорожі через карантин, врешті, варто сподіватися на краще і потихеньку готуватися до сезону літніх відпусток. Адже карантин колись скінчиться, квиткові каси на вокзалах відчиняться для пасажирів і ми нарешті зможемо насолодитися таким жаданим відпочинком.
Куди ж поїхати? До вашої уваги – історичні об’єкти України, які занесені до списку Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. І вони дійсно варті вашої уваги.
Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра
Ансамбль Києво-Печерської лаври - визначна пам'ятка історії та архітектури Середньовіччя та Ранньомодерного часу (Київської Русі та доби Гетьманщини), одна з найбільших святинь православ’я України та Східної Європи. Розташований на плато високого правого берега ріки Дніпро, ансамбль Лаври формувався протягом багатьох століть в органічному поєднанні з ландшафтом.
Монастир, що був заснований Преподобними Антонієм і Феодосієм в ХІ ст., з часом став визначним духовним і культурним центром, який зробив вагомий внесок у розвиток освіти, мистецтва, медицини тощо. До складу архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври входять унікальні наземні та підземні храми ХІ-ХІХ ст., комплекси печер з лабіринтами довжиною понад 600 метрів, а також житлові та господарчі будівлі XVII - XІX століть.
Архітектурний ансамбль набув свого сучасного вигляду в період розквіту українського бароко XVII-XVIIІ ст. Основними об’єктами ансамблю Києво-Печерської Лаври є Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, Велика дзвіниця, церква Всіх Святих, Трапезна церква, монастирські оборонні мури з баштами, комплекси Антонієвих (Ближніх) та Феодосієвих (Дальніх) печер з наземними церквами – Хрестовоздвиженською та Різдва Богородиці, а також церква Спаса на Берестові.
Протягом століть Києво-Печерський монастир із нетлінними мощами святих, похованих у печерах, залишається одним із найбільших паломницьких центрів у світі.
Собор Святої Софії, розташований в історичному центрі Києва, є видатною пам'яткою архітектури і монументального мистецтва першої половини XI ст.
Собор споруджено як головний християнський храм столиці Київської Русі. Собор зберіг давній інтер'єр та унікальний за своєю цілісністю комплекс мозаїк і фресок XI ст. Собор і муровані монастирські будівлі, споруджені в XVII - XVIII ст., оточені кам'яним муром. Серед них: Дзвіниця, Будинок митрополита, Трапезна церква. Брама Заборовського, Південна проїзна вежа. Братський корпус та Бурса. Всі споруди побудовано в стилі українського бароко. Собор з ансамблем монастирських споруд впродовж століть зберігає унікальну гармонію архітектурних і природних форм, виразний національний колорит та разом з іншими пам'ятками культурної спадщини формує традиційний історичний ландшафт Києва.
Як головний митрополичий храм, Софійський собор став центром суспільного, духовного і культурного життя всієї Давньоруської держави. Тут відбувалися церемонії посадження князів на Київський престол, поставлення митрополитів та єпископів, прийоми посольств, біля стін збиралося київське віче, при соборі велося літописання і було створено першу на Русі бібліотеку - так звану бібліотеку Ярослава Мудрого або Софійську бібліотеку. Софія Київська була місцем поховання князів і вищого духовенства.
Ансамбль історичного центру Львова
Місто Львів, засноване в пізньому Середньовіччі, протягом кількох століть процвітало як адміністративний, релігійний і торговий центр. Львів зберіг практично недоторканою свою середньовічну міську топографію, і, зокрема свідоцтва окремих етнічних громад, які жили там, разом з великою кількістю будівель XVI-XX ст.
Ансамбль історичного центру Львова складається з частин, що репрезентують кілька історичних етапів формування міського середовища та різняться за характером культурної спадщини.
Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів
Бути в Чернівцях і не оглянути Резиденції – це бути в Римі й не побачити Папу.
Серцем буковинської столиці, її візитною карткою та найбільшою окрасою залишається колишня Резиденція митрополитів буковинських та далматинських, а нині – один з корпусів Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Резиденція у Чернівцях – один із найвизначніших витворів європейської архітектури другої половини ХІХ століття, справжня перлина культурної спадщини України. Автор неперевершеного шедевра – відомий чеський архітектор і меценат Йозеф Главка (1831–1908).
Завдяки митрополичому палацу, спорудженому в Чернівцях, наприкінці ХІХ – початку ХХ століть, місто набуло статусу, прирівняному до європейської столиці.
В ансамблі органічно поєднуються мавританські, візантійські, романські, іудейські та готичні мотиви. Для будівництва цього величезного комплексу на пагорбі над річкою Прут у Чернівцях були споруджені цегельний і керамічний заводи, а для підготовки фахівців була відкрита спеціальна школа. Для того, щоб побудувати шедевр, сюди з’їхалися зодчі, скульптори, маляри з усієї імперії. Комплекс Резиденції побудований в стилі історизму, а тому поєднує в собі багато різних попередніх стилів, але має і свої особливі архітектурні знахідки.
Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі
Об’єкт, до складу якого увійшли 16 церков (по 8 від України та Польщі), став шостим у переліку українських культурно-археологічних та природних пам’яток, які входять до Списку всесвітньої спадщини.
До його української частини входять дерев’яні церкви Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей, зокрема церква Вознесіння Господнього (с.Ясіня), церква Святого Архистратига Михаїла (м.Ужок), церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж) та інші.
Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи
Букові праліси - винятковий приклад широколистяних лісів, які майже не зазнали впливу людської діяльності і є надзвичайно важливим джерелом історії розвитку європейських лісових екосистем. Праліси ефективніше, ніж інші ліси, пом’якшують клімат, очищують воду, утримують вуглець, надлишок якого в атмосфері, на думку багатьох вчених, є причиною глобального потепління.
Українські Карпати — осередок найбільшої кількості букових пралісів Європи. Вони дають неоціненну можливість відтворити повну картину історії та еволюції роду бука (Fagus).
Букові праліси Карпат є рідкісними та вразливими екосистемами, вони становлять європейський епіцентр дикої природи, недоторканості та функціональності.
Європейська лісова екологія визнала праліси Карпатського біосферного заповідника своїм еталоном. Дослідники, студенти, лісники та природоохоронці з усього світу вражені їхніми унікальними особливостями.
Чи дочекаємось у списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО місцеві пам"ятки культури?
Як повідомив очільний Сумської обласно агенції промоції і туризму Юрій Гладенко з 01.01.2018 року до Переліку національних, обласних та регіональних об’єктів нематеріальної культурної спадщини України увійшли кролевецькі ткані рушники. Зокрема, в анонсі до презентації цього виду ремесла йдеться: «Сьогодні виробництво тканих кролевецьких рушників зосереджено у м.Кролевець, Сумської області.
Носіями кролевецького переборного ткацтва – громада Сумської області Кролевецького району, м. Кролевець, майстрині Комунального підприємства «Кролевецьке художнє ткацтво», зокрема майстрині, що проживають на Кролевеччині: Гецевич Валентина Петрівна, Калмикова Раїса Іванівна, Петрова Олена Анатоліївна, Минтус Людмила Миколаївна, Найденко Світлана Миколаївна, Борисенко Ольга Богданівна, Соломаха Любов Іванівна, Валова Валентина Олексіївна, Коноваленко Євдокія Андріївна, Мироненко Валентина Олександрівна, Зінченко Тетяна Володимирівна».
