Мешканка Білопілля Наталія Муха розповіла у соцмережі про жахливий та обурливий випадок, який стався із чотирилапим улюбленцем їхньої родини - невідомі стріляли у кота гумовими кулями.
Улюбленець родини після поранення прожив кілька годин. А його господарка, педагог за освітою, написала ось ці роздуми. З її дозволу публікуємо. Можливо, когось її слова змусять задуматися і не чинити так само або ж допоможуть виявити потенційних насильників і зупинити їхні дії.
У кожного з нас є купа домашніх улюбленців. Є ті, чиї радісні очі нас зустрічають, коли ми повертаємось із роботи. І не важливо - це ніжний мокрий ніс улюбленої собаки чи пухнаста лапка любенького котика. Милий пухнастик – частина вашої родини.
І раптом всю цю ідилію розбиває вранішня моторошна ситуація… купа крові, і майже бездиханне тіло рідненького кота.
А потім ветеринар... і висновок лікаря: "У кота стріляли гумовими кулями, з так званого травмата". Серйозно... у нас, на Мухівці, у спальному районі?!
Згодом дзвінок від сусіда, який теж розповів, що і у його кота схожі травми.
Стріляли не у дикого кабана, який несеться на вас стрімголов, не у скаженого лева на сафарі, а у домашнього пухнастого котика. Кіт… Що він міг поганого зробити: вкрасти горобця чи піймати мишу…
Це не привід стріляти у тварину, яка не може дати гідну відповідь створінню на двох ногах, але без мозку.
А тепер постає питання, навіщо стріляти в тварину і дивитись, як бідненьке створіннячко мучається, хто стріляв і чому?!
Чи відомо вам, що першими жертвами серійного вбивці - Чикатило, були саме безневинні тварини?
Дуже часто після випадків жорстокого поводження з тваринами наступним кроком стає вчинення тяжкого злочину проти людини.
Є три типи кримінальних правопорушень, з якими можна спостерігати кореляцію — домашнє насильство; злочини, вчинені з особливою жорстокістю (тут йдеться про дуже небезпечних серійних убивць); та асоціальна поведінка. Було встановлено, що особи, які жорстоко поводяться з тваринами, загалом схильні до вчинення суспільно небезпечних діянь, і не лише кримінальних правопорушень, бо це люди, які взагалі не дотримуються норм суспільної моралі. Тому існує дуже велика ймовірність, що особа, котра знущається з тварин, здатна вчиняти й інші протиправні дії.
Дослідження, яке було проведено 10 років тому (Jack Levin, Arnold Arluke), полягає в тому, що статистична вибірка невелика (51 злочинець). Однак його результати є значущими, адже свідчать, що майже 80% серійних вбивць у минулому знущались із тварин перед тим, як почали вбивати людей; половина з них вчиняли злочини і щодо тварин, і щодо людей з особливою жорстокістю (наприклад, не вбивали одним пострілом, а завдавали жертві ножових поранень); третина робила це саме в такий спосіб, яким до цього вбивали тварин.
Вчені встановили також, що серійні вбивці часто вчиняють напади саме на котів та собак ─ тих тварин, із якими у власників виникає більш міцний емоційний зв’язок, тобто їм певною мірою притаманні антропоморфні риси.
Друга особливість ─ це те, що жертвами стають не власні домашні тварини, а чужі або часто бездомні. Таку ж закономірність можна прослідкувати у подальших злочинах, жертвами яких стають сторонні, незнайомі люди.
Третя особливість ─ це те, що вони скоюють злочини з особливою жорстокістю, вступаючи в особистісний контакт із жертвою, чи то твариною, чи людиною.
Психологи стверджують, що на певній стадії розвитку дитини випадки жорстокого поводження з тваринами можуть бути елементами дослідження світу ─ наприклад, дитина може розрізати жабу, щоб подивитись, що всередині. Але більшість дітлахів припиняє так чинити, змінює модель поведінки, коли стає дорослішою. А ми повинні пильно стежити за тими дітьми, котрі й у старшому віці продовжують з особливою жорстокістю знущатись із собак і котів задля розваги ─ це може бути ознакою того, що така особа у майбутньому становитиме загрозу для суспільства.
Також є особливий тип серійних вбивць, котрі скоюють злочини сексуального насильства. Згідно досліджень, більшість таких правопорушників також в юнацькому віці вбивали тварин.
Відповідно до чинного законодавства, за жорстоке поводження з тваринами винні особи несуть адміністративну (стаття 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та кримінальну (стаття 299 Кримінальним кодексом України) відповідальність. Звісно, що жодне покарання не поверне тварині життя, але можливо збереже життя інших.
Якщо особа жорстоко знущається з тварин, то ми маємо усвідомлювати, що з нею не все гаразд, і вона в майбутньому може скоїти злочини, жертвами яких стануть люди. Якщо ми хочемо уникнути трагедій, вчасно виявивши небезпеку, то слід бути пильними, адже високий рівень агресії особи до тварин, може свідчити про можливу загрозу для людей.
А цікаво - що далі? Чи - хто далі?
