Сьогодні українці вшановують жертв голодоморів, зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років. У вікнах своїх будинків та на центральних площах міст у пам’ять про померлих від Голодомору о 16:00 українці запалять свічки одночасно по всій країні.
Вшанували пам’ять померлих у роки Голодомору 1932-1933 років і на Білопільщині.
Білопілля
27 листопада, напередодні Дня пам'яті жертв голодоморів, виконуючий обов’язки голови Білопільської районної ради Володимир Відуєв разом з т.в.о. голови Білопільської райдержадміністрації Оленою Нікітенко та Білопільським міським головою Юрієм Зарком поклали квіти до Меморіалу пам’яті жертв голодомору та політичних репресій, на знак вшанування мільйонів людей, життя яких у мирний час обірвала голодна смерть. Про це повідомила Білопільська районна рада на своїй ФБ-сторінці.
Ворожба
Схилила голови у скорботі за померлими і Ворожба. 27 листопада колектив Ворожбянської міської ради на чолі з міським головою Андрієм Дружченком, а також працівники місцевого комунального господарства поклали квіти до пам’ятника жертвам Голодомору та вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.
Цьогорічні вшанування у Ворожбянському НВК №1, як у всій Україні, відбуваються в особливих умовах. У Ворожбянському НВК № 1 напередодні роковин відбулися тематичні виховні години, книжкові та фото-виставки, бібліотечні уроки. Під час уроку праці у 4 класі вчитель С.М. Савченко разом із дітьми виготовили штучні квіти-незабудки - символ Дня пам’яті жертв Голодоморів.
Також 28 листопада учнівський колектив Ворожбянського НВК №1 оголосив патріотичний челендж "Запали свічку пам’яті". Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла педагог-організатор, вчитель географії Анна Руденко, яка також поділилася відеосюжетом…
Миколаївка
Годину-реквієм до Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій "Голодний рік, як чорна хмара над краєм змореним летить" також провели у Миколаївці. Відео заходу можна переглянути за посиланням.
П’ять важливих фактів про Голодомор
Інформація з сайту Твоє місто.
1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від чотирьох до семи млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.
2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.
3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, напевно залишаючи людей приреченими на голодну смерть.
4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.
5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.
