Діма Трофімов та Яринка Бережна - неодноразові чемпіони, золоті призери міжнародних, всеукраїнських та обласних змагань зі спортивних бальних танців. Цей дует добре знають суперники відомих танцювальних клубів Харкова, Одеси, Сум. Не одна перемога - в скарбниці юних спортсменів.
Сьогодні їх об’єднує справжня любов до танцю, праця іноді до сьомого поту,
прагнення перемагати, бути найкращими.
Щирість і відвертість є візитівкою Діми. Він завжди чесний, прямий, зрозумілий, і на питання відповідав швидко. Яринка, як і кожна дівчинка, намагалася поміркувати, ділилася мріями. Тож знайомимося з парою майбутніх чемпіонів світу.
Як ви зрозуміли, що танці - сенс вшого життя?
Діма:
- Пам’ятаю своє перше тренування. Намагався виконати всі рухи правильно, але не все вдавалося. Це було чотири роки тому і я уявити не міг, що через деякий час із нетерпінням чекатиму кожне нове заняття, невтомно працюватиму, відпрацьовуючи кожен новий рух до автоматизму, братиму участь у змаганнях. Танці мене надихають і стимулюють працювати, розвиватися, бути сильним. Я дуже вдячний своїй мамі, яка привела мене до танцювальної зали, а тату - за те, що кожного дня допомагає займатися улюбленим спортом, часто супроводжує під час змагань, підтримує на чемпіонатах.
Яринка:
- Те, що танці - сенс мого життя, я зрозуміла ще у дитинстві. Ще чотирирічною дівчинкою прийшла до студії «Грація» і відразу зрозуміла: це - моя головна й улюблена
справа. З першого тренуваня все було цікавим, запам’ятовувалося кожне слово керівника. Щоразу хотіла бути на її місці, вчити діток танцювати. Танці роблять мене щасливою.
Ким себе уявляєте, коли виконуєте «Повільний вальс»?
Діма:
- «Повільний вальс» - це легкі й синхронні рухи пари під супровід красивої музики, які створюють ілюзію невагомості. Виконуючи цей танець, я уявляю себе поривом
вітру, який підхопив і несе над землею найкрасивішу в світі пір’їнку - свою партнерку. В такі хвилини здається, що я зможу здолати все. Це - неперевершене відчуття.
Яринка:
- «Вальс» - мій улюблений танець європейської програми. Його історія бере початок ще з доби середньовіччя, коли заможні люди влаштовували бали. Саме «Повільний вальс» був їх родзинкою. Жінки одягали вишукані пишні сукні, а чоловіки - смокінги. Сучасний турнір також чимось схожий на бал. Коли я зі своїм партнером Дімою виконую цей дивовижний танець, почуваюся чарівною принцесою: маленькою, тендітною, але добре захищеною. Адже з таким партнером танцювати - одне задоволення.
Чи є певні забобони перед турніром?
Діма:
- Жодних. Справжньому спортсмену не варто звертати увагу ні на які перешкоди. Намагаюся бути впевненим, підтримати партнерку. Під час змагань бувають і перемоги, і поразки, і розчарування. Але я завжди зовні спокійний, врівноважений. Так учив мене тато.
Яринка:
- Забобонів не маю, але перед кожним турніром намагаюся морально себе налаштувати, зосередитися. В душі завжди говорю собі: «З Богом!» - так вчить мама. Мені стає легко, відчуваю силу, впевненість.
Коли і як виник ваш танцювальний дует?
Діма:
- Часто згадую наш перший з Яринкою показовий виступ на шкільних змаганнях. Це було майже три роки тому. Тоді вона була вищою за мене і нас довго не ставили в пару.
Та за рік тренувань я став вищим за Яринку і ми спробували танцювати разом. З того часу я не уявляю для себе іншої партнерки.
Яринка:
- Наш дует склався два роки тому. До цього я танцювала в категорії «Соло». У Діми була інша партнерка. В одну мить наш тренер вирішила поставити нас у пару. Діма - сильний, надійний, завжди уважний. Поруч із ним я відчуваю впевненість у собі, надійну підтримку. Щодо іншого партнера... Ніколи над цим не задумувалася.
У парі бувають конфлікти?
Діма:
- У нашій - ніколи. Яринка - спокійна й розсудлива. Весь час ми доповнюємо одне одного, розуміємо через дотик рук. А коли трапляються помилки в танці, не зупиняємося, продовжуємо танцювати далі.
Яринка:
- Ніколи. Діма - справжній джентльмен. Мені імпонують його стриманість, спокійний характер. Він завжди уважний. Усі ці якості допомагають нам перемагати.
Плануєте поєднати майбутнє з танцями?
Діма:
- Хоч би де я навчався або працював у майбутньому, завжди шукатиму можливість продовжувати займатись танцювальним спортом. Це те, що залишиться зі мною
назавжди.
Яринка:
- Через рік я закінчую школу і планую вступити до вишу. Мрію здобути професію вчителя хореографії. Танці для мене - все! Це - моє життя!
