Ми вже звикли до того, що зазвичай на початку грудня чиновники різних рівнів згадують про людей із інвалідністю й звітують про турботу про них. Між тим, до редакції звернувся білопілець Олександр Бражник й озвучив проблеми, з якими постійно зіштовхуються інваліди–візочники.
Передусім, він звернув увагу на пандуси.
- Здавалося б, зрозумілим є призначення цієї конструкції: вільне подолання перешкод людині на візку без сторонньої допомоги. Та виявляється, не все так просто! Очевидно, що під час монтажу деяких із них, із дозволу сказати, спеціалісти керувалися принципом: «Пандус – для «галочки».
Отож і допустили суттєві помилки. У результаті неправильного нахилу люди з інвалідністю не можуть самостійно як заїхати на ці горе-конструкції, так і з’їхати з них. Відтак і виходить, що до багатьох важливих об’єктів без сторонньої допомоги ми потрапити не можемо.
Ще одна з проблем – кнопка виклику. Я особисто звертався до місцевого керівництва Нової пошти з проханням установити таку кнопку. Мені пообіцяли, і через деякий час обіцянку виконали. А ось біля входу до дверей нашої автостанції кнопки виклику, на жаль, немає. І не тільки там…
Бажано, звичайно, щоб і бордюри в місті будували з врахуванням потреб інвалідів, і під’їзди до приміщень були заасфальтовані, аби не доводилося нам буксувати в багнюці. Словом, хочеться відчувати себе незайвими в суспільстві…
За коментарем ми звернулися до Білопільського міського голови Юрія Зарка. Ось що він нам повідомив:
- Передусім хочу запевнити, що про вказані проблеми ми знаємо. Справа в тім, що раніше під час зведення тих чи інших об’єктів не враховували потреб інвалідів. І це не лише в Білопіллі, а й узагалі по Україні. Наразі ситуація кардинально змінилася: держава повернулася обличчям до осіб із особливими потребами.
Відповідно до діючого законодавства всю містобудівну документацію наші спеціалісти роблять із урахуванням потреб людей із інвалідністю. Це стосується і обладнання приміщень кнопками виклику, і облаштування бордюрів, тротуарів тощо.
Що стосується старих об’єктів, у нас є такий перелік. Відтак за наявності коштів поступово усуватимемо недоліки, аби люди з інвалідністю не потерпали через незручності.
Від автора:
Пройшлася центром міста і я, аби на власні очі побачити, якими пандусами доводиться користуватися візочникам. Передусім звернула увагу, що до приміщень, скажімо, управління соціального захисту населення, Білопільського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, відділень банків тощо людині на інвалідному візку, як на мене, можна добратися без сторонньої допомоги.
Зате багато питань – до керівництва деяких аптек, магазинів, адже пандуси тут схожі на своєрідні «трампліни». Це як якесь глузування над візочниками. Інакше як пояснити будівництво таких горе-конструкцій?
Мимоволі пригадалося, як чиновник одного із районів нашої області виявив ініціативу сісти в інвалідний візок, аби, так би мовити, на собі відчути: як воно – долати перепони у вигляді завищених пандусів, бордюрів? Після такої поїздки чоловік, який, до слова, серйозно займається спортом, відверто зізнався, що справитися з цим завданням було нелегко. Уявляєте, що відчувають візочники, долаючи такі перепони ледь не щодня?
Підійшовши до місцевого відділення Нової пошти, звернула увагу, що кнопка виклику…щезла. На моє запитання, куди ж все-таки вона поділася, працівники відділення в один голос пояснили: «Не витримує великих морозів, тому й відпадає». І пообіцяли обов’язково її приклеїти. А ще запевнили, що обласне керівництво Нової пошти планує 2021 року звести тут пандус згідно з усіма вимогами...
