З приходом весни та появою перших квітів, з-під снігу виринають і досить неприємні «сюрпризи», дивлячись на які, стає невимовно соромно, особливо, якщо мова йде про місця поховань наших померлих родичів. Сміття, мотлох, хрести, ганчір’я, пляшки – пластикові та биті скляні, купа пластикових квітів, кошиків та іншої атрибутики, що стеляться обабіч місцевих кладовищ, викинуті з могилок «дбайливими» прибиральниками.
Хіба таке ставлення до місць поховання можна назвати ВШАНУВАННЯМ ПАМ’ЯТІ? Та й хіба пам’ять про померлих увічнюється у китайських пластикових букетах, що майорять кислотними кольорами аж за добрі дві сотні метрів? Чи наша шана до рідних обмежується лише територією їхніх могилок, і кошики чи букети, викинуті у найближчий рівчак або кущ, який росте за кілька метрів, то вже не наша справа?
Пластикові вінки та квіти не несуть жодної богословської символіки, це традиція, яка поширилася у радянські часи і в Європі нічого подібного немає, в деяких містах Європи приносити штучні квіти на кладовища взагалі заборонено.
Останні кілька років в Україні і екологи, і влада на місцях, і священнослужителі просять людей відмовитися від квітів із пластику, галявини яких виростають перед поминальними днями спершу на базарах, а потім на кладовищах. Захисники природи стверджують – їхня краса швидкоплинна – після кількох дощів від яскравих фарб залишиться лише бліда подоба, а ось шкода для довкілля величезна.
Та, на жаль, українці не поспішають відмовлятися від пластика. Адже це дешево, яскраво, просто.
До інформаційної кампанії проти штучних квітів на кладовищах приєднуються і Міністерство екології, і регіональні екоінспекції. Вони не втомлюються пояснювати – пластик, якщо потрапить у землю, розкладатиметься понад сто років, а то і довше, а вторинній обробці такий декор не підлягає.
Слід зазначити, що ці вироби починають шкодити екології вже з етапу виготовлення сировини для них, адже для цього використовують нафтопродукти. Левова частка пластикових квітів не потрапляє на сміттєві полігони. Натомість їх спалють, при цьому виділяються численні токсичні речовини, які загрожують здоров’ю (провокують рак та захворювання дихальних шляхів). Зрештою, на кладовищі пластикова квітка аж ніяк не відповідає атмосфері.
Насамперед найбільш доречним для померлих є молитва, а також живі квіти – символ вічного життя. Крім цього, у сьогоднішні важкі економічні часи, навряд чи логічно витрачати чималу суму на квіти, котрі згодом стануть сміттям.
Тож, невже ми хочемо залишити це сміття своїм дітям, внукам чи правнукам?! Чи може варто все ж таки подумати спочатку про живих, а не про сумнівні традиції і дань померлим.
Деякі психологи вважають, що люди купують штучні квіти на могили не стільки через звичай прикрашати місце поховання, скільки з любові до померлих.
Ми несемо квіти не для покійного, а заради нас самих. Це найпростіший спосіб нам сказати "я кохаю тебе", "я сумую", "я продовжую піклуватися про тебе", "мені тебе не вистачає", "я тебе не забув" людям, яких уже немає поруч. Чому саме штучні? Бо вони доступні в ціні та продаються в широкому асортименті.
Між тим, доброю альтернативною пластиковим квітам можуть стати вінки з живих квітів та хвої, живі квіти, висаджені в грунт, газонна трава, сухоцвіти та свічки.
Будьте екологічно свідомими і думайте вже сьогодні, що ви залишите по собі своїм нащадкам!
Не підтримують моду на прикрашання могил в принципі, а штучними квітами зокрема, священнослужителі різних конфесій. Адже на їхню думку, найкращий спосіб пом’янути покійних – помолитися про їхні душі, а не прикрашати місця поховань і не влаштовувати посиденьок біля могил.
Коментує настоятель Свято-Успенської церкви м.Ворожба ПЦУ Петро Савонік:
- Часто люди приносять на цвинтар різнокольоровий пластик у вигляді штучних квітів і вінків, як правило, не задумуючись про те, що ця практика шкідлива і немає нічого спільного з душею померлого. Більше того – це шкода для природного довкілля, сотвореного Богом та небезпека для здоров’я і життя людей. Пластик заполонює цвинтарі, перетворюючи їх на звалища непотрібного сміття. Дуже часто його спалюють, при чому в довкілля виділяються шкідливі сполуки, що призводить до розвитку онкологічних захворювань.
Церква нас вчить:
- пластикові вінки і квіти – атрибутика, яка не має нічого спільного з християнським вшануванням померлих.
- пластикове сміття розкладатиметься довго, загрожуючи здоров’ю та життю теперішніх і майбутніх поколінь, всьому Творінню.
- церква закликає відмовитись від шкідливої псевдотрадиції використання штучних квітів та вінків. Адже підтримуючи таку практику, людина чинить екологічний гріх проти Творіння Божого – природи.
Зберігаючи пам'ять про померлих, пам’ятаймо, що альтернативою штучним вінкам та квітам є живі, а також наша жива, щира молитва!
