Тему масової загибелі бджіл по всій Україні й зокрема в тоді ще нашому районі ми неодноразово порушували на сторінках газети десь років зо три тому. Тоді бджолярі забили тривогу, звинувачуючи аграріїв у тому, що вони використовували хімікати для обробітку полів, заздалегідь їх про це не попередивши. Декілька раз збиралися представники Держпродспоживслужби, аграрії та бджолярі, аби якось порозумітися та дійти спільної думки щодо ситуації, яка склалася. І головне – що потрібно робити, аби подібне більше не траплялося.
На календарі – знову весна, а отже на полях розпочалися сільгоспроботи. Про дотримання аграріями всіх вимог щодо обробки сільгоспкультур хімікатами, про відповідні дії бджолярів у цей період, а також про необхідність реєстрації пасік та отримання ветеринарно-санітарних паспортів укотре нагадує начальник Білопільського відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарії Сумського управління Головного управління Держпродспоживслужби Сергій Бондаренко:
- Передусім хочу наголосити, що згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року №338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 березня 2021 року за № 282/35904, змінено порядок реєстрації пасік, порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки нового зразка, а також проведення ветеринарно-санітарних заходів, у т. ч. щорічного весняного обліку та обстеження пасік, який фахівці Білопільської районної державної лікарні ветеринарної медицини здійснюють до 15 травня поточного року, вносять у додаток до паспорта пасіки (нового зразка).
Що ж маємо на сьогодні? Загальна кількість зареєстрованих пасік - лише 114, а на обліку сільських рад - понад 200.
Важливо, аби бджолярі усвідомили: якщо ви офіційно зареєстрували свої пасіки, отримали ветеринарно-санітарні паспорти, то у випадку загибелі бджіл з вини аграріїв у вас є висока ймовірність виграти справу в суді й отримати відповідні компенсаційні виплати!
Також нагадуємо сільгоспвиробникам, що всі обробки сільськогосподарських культур хімічними засобами захисту рослин (далі – ХЗЗР) необхідно проводити за узгодження з органом місцевого самоврядування. Фізичні та юридичні особи, які застосовують ХЗЗР під час цвітіння медоносних рослин, згідно зі статтею 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки, письмовим повідомленням чи через місцеву пресу попередити про це пасічників, вулики яких розташовані на відстані 10 км від площ, які планують обробляти.
При цьому необхідно вказати точну дату обробки, територію і культури, що будуть обробляти, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату і вказівку щодо строку ізолювання бджіл. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватися в сільській раді, на території якої вони перебувають, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі й під час перевезень.
Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями під час застосування конкретних пестицидів. Необхідно вжити заходів із охорони бджіл від можливого отруєння.
На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл («небезпечний для бджіл» або «безпечний для бджіл»).
Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх у денний час, за похмурої прохолодної погоди, коли бджоли не вилітають із вулика. Для попередження зносу пестицидів хімічну обробку рослин проводять за швидкості вітру 3 м/с (для дрібнокапельного) і 4 м/с (для крупнокапельного обприскування).
Під час застосування аерозолю швидкість вітру не повинна перевищувати 2 м/с. Висота польоту літака повинна бути мінімальною. На кордонах ділянок, оброблених пестицидами, слід виставити знаки безпеки на відстані у межах видимості від одного знаку до другого, які повинні контрастно виділятися на навколишньому фоні. Знаки прибирають тільки після закінчення встановлених строків очікування.
Строки ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності і періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Вони можуть збільшуватися на 1-2 дні у разі зниження температури і збільшення вологості повітря відносно прийнятих норм у цій зоні. Більшість пестицидів втрачає свою токсичність і стає безпечною для бджіл через 1-3 доби після обробки рослин, а невелика група – через 5-7днів.
Детоксикація через добу після застосування настає, наприклад, для таких препаратів, як Бітоксибациллін, Діален, 2,4-Д амінна сіль, 2М-4Х, Трефлан, препаратів на основі міді. Детоксикація на 3-7 добу настає переважно після застосування інсектицидів. Найбільш небезпечною групою, що викликає порушення травлення у бджіл, а інколи і загибель усіх сімей на пасіці, є інсектициди (доведено, що приблизно в 95% випадках, а гербіциди - в 4% випадках і 1% приходиться на інші групи пестицидів).
Юридичні та фізичні особи, які проводять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону, дотримуватися діючих нормативно-правових актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння. В Україні діє Інструкція з профілактики отруєння бджіл пестицидами.
Згідно зі статтею 38 Закону України «Про бджільництво» відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам під час застосування засобів захисту рослин.
Хімічний токсикоз бджіл викликають пестициди, які застосовують під час захисту сільськогосподарських культур від шкодочинних організмів. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період під час масової обробки посівів і садів. Виникає в результаті грубих порушень правил застосування пестицидів і санітарних вимог під час обробки рослин пестицидами, а саме: за відсутності інформації для бджолярів про час, місце, характер хімічних обробок, під час проведення хімічних обробок у денний час при масовому льоту бджіл, обробітку сільськогосподарських рослин і садів у фазу цвітіння.
Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці не можна проводити обробку пестицидами, інакше квітки можуть отримати опік, а бджоли й інші корисні комахи-обпилювачі - загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації, до цвітіння. Отруєння бджіл відбувається в деяких випадках і за дотримання правил обробітку, наприклад:
- оброблювана неквітуча культура перебуває поряд із квітучими медоносами;
- знесення пестицидів з обробленої площі на сусідні медоносні угіддя;
- потрапляння безпосередньо на територію пасіки під час застосування пестицидів методом авіації;
- нерідко отруєння бджіл настає під час споживання роси з листя або міжвузлів.
Пестициди потрапляють в організм бджіл трьома шляхами: через шкірні покрови, разом із кормом та водою, під час вдихання повітря, насиченого пестицидами. Правильний вибір пестициду, виконання всіх технічних та санітарних норм має виняткове значення для попередження отруєння бджіл.
Після закінчення строку детоксикації рослин відкривають льотки у 1-2 сім’ях: якщо протягом 2-3 годин льоту ознаки отруєння у бджіл не виявляються, відкривають льотки у всіх сім’ях. Вивезення пасік на період обробок до іншого місця медозбору відбувається на період 5 діб і більше на відстань понад 5-7 км від місць проведення авіаційних обробок, а під час проведення наземних обробок пестицидами - на відстань 3-5 км.
