Соціальний робітник – професія, пов’язана з багатьма стереотипами. Про неї чомусь не прийнято багато писати. До неї немає такого ж тремтливого ставлення, як до вчителів чи медиків. А між тим, соціальний робітник – це людина, яка рятує життя і вчить йому одночасно. Це янголи-охоронці, які приходять у найважчі моменти. Однією з них і є соціальний робітник Надія Миколаївна Мозгова, яка працює на цій посаді майже 12 років.
За цей час вона стала чи не найріднішою для самотніх стареньких, та й сама вже не уявляє свого життя без роботи в «Центрі з надання соціальних послуг» Миколаївської селищної ради. Цю жінку можна зустріти за будь-якої погоди: хоч у пекельну літню спеку, хоч у тріскучий мороз Надія Миколаївна поспішає до своїх підопічних.
Подекуди дорога ця дуже складна, бо обслуговує пані Надія стареньких із різних куточків села Товста Миколаївської ОТГ. Але не поїхати не має права, бо її чекають із нетерпінням. Окрім того, що вона забезпечує стареньких необхідними продуктами та ліками, допомагає з хатньою роботою, ще й налаштовує такий собі «місток» між бабусями і дідусями та зовнішнім світом - розповідає новини. Вона добре розуміє, що просте людське спілкування - це те, чого так не вистачає самотнім людям, і часто це, мабуть, - найдієвіші ліки від старечих хвороб.
Літньої пори чекають на свою Надю на вулиці, бо кожен хоче, щоб саме до них соціальна робітниця заїхала першою і побула якнайдовше.
Надія Миколаївна, напевно, - наймобільніша соціальна робітниця, яка постійно кудись мчить на велосипеді. А все тому, що започаткувала нову послугу. Її, звісно, в офіційному переліку немає, але на ділі вона дійсно працює й називається «Виклик соціального робітника додому». Полягає ця послуга в тому, що старенькі, які вміють користуватися мобільним телефоном, дзвонять до Надії Миколаївни та замовляють усе, що заманеться. Інколи це може бути морозиво, наприклад. І соціальна робітниця ніколи не сердиться, завжди з розумінням ставиться до таких прохань, бо знає: окрім неї, порадувати стареньких більше нікому.
І це всього лише один приклад… Можливо, комусь він здається таким буденним і звичайним, проте за цим усім стоїть людська небайдужість, а ще - вміння якісно та професійно виконувати свою роботу соціальними робітниками. Так відбувається тоді, коли людина дійсно працює за покликом душі та велінням серця, коли на роботу йде з усмішкою, незважаючи на погоду чи пору року. Інколи соціальні робітники навіть не зважають на свої домашні проблеми та негаразди, хвороби, які в них теж є, бо вони - люди, такі ж, як і ми з вами.
