Значення і вплив, який чинить інформація на людину, так до кінця і не вивчено. Цьому присвячують численні дослідження, проводять глибоку наукову роботу. Ті моменти, які вдається найбільш точно визначити, вказують на те, що інформація в тому чи іншому вигляді є одним із найголовніших компонентів взаємодії в природі людини й світу, що нас оточує.
У широкому сенсі цього слова, інформація для людини - це всілякі сигнали і відомості, які передаються між людьми усно, жестикулярно або письмово, а також ціла низка інших способів, спрямованих на передачу і сприйняття деяких даних усіма нашими органами чуття, які потенційно могли б бути відповідно оброблені й виведені на рівень нашої свідомості.
В усі часи інформація займала в житті людини одну з найважливіших позицій. Інформаційна сфера існування людей піддавалася і піддається всіляким рухам, коливанням, лавиноподібним наростанням, так званим «інформаційним вибухам» і навпаки - обмеженням, скороченням, відомими як «інформаційний голод», а також низці інших трансформацій і змін.
Вчені та фахівці, громадські та державні діячі, які сприяють розвитку і прогнозуванню проблем інформаційних технологій, а також процесів у всіляких галузях господарства та інформаційно-виробничої діяльності, перебувають у постійному пошуку рішень, що стосуються інформаційної складової нашого суспільного та соціального життя.
Інформаційне навантаження в сучасному співтоваристві - достатньо потужне, і всі спроби його оптимізації активно сприяють раціональному використанню цього інформаційного потоку. В 2021 році Всесвітній день інформації припадає на 26 листопада. Тож, користуючись інформацією про цей день, ми публікуємо результати дослідження, проведеного на території Сумщини громадською організацією «Асоціація регіональних ЗМІ Сумщини», яку очолює Наталія Калініченко:
- Метою дослідження стали прикордонні регіони області. Звичайно, в цей перелік потрапила і Білопільщина, - розповідає голова організації. - Інформація – це зброя, якою сьогодні воюють на Україні наші противники. Вона не така вогнепальна, як «Гради» чи кулеметні черги, але здоров’я і життя людей вражає не менше. Тож, аби протистояти ворогу, треба знати всі наявні ресурси і можливості, в тому числі й інформаційні, нашої території.
З усього колишнього Білопільського району кордон із Росією має лише Білопільська громада.
Ми уважно дослідили, що слухають, дивляться, читають жителі саме прикордонної громади.
Опитали 180 осіб. Із них 91 - жінка та 89 - чоловіків.
З опитаних середню освіту мають 49, середню спеціальну – 80, вищу – 50.
Вік - теж різний. Від 16 до 36 років опитали 58 осіб, 62 респонденти - віком від 36 до 60, старші - 60 осіб.
Сфера діяльності опитаних - теж різна.
Проживають люди поодинці - 17, удвох - 74, троє і більше - 79.
Найпоширеніший вид зв’язку - мобільний. Ним користуються всі опитані, окрім 5 осіб. Але якість зв’язку, точніше покриття, влаштовує лише 92 респондентів.
Люди скаржаться, що покриття є не всюди, що часто українських мобільних операторів «перебивають» російські, вмикається роумінг, щоб зателефонувати, треба знати певні місця на вулиці. В окремих населених пунктах у найкращому випадку працює лише один оператор мобільного зв’язку.
А далі вже опитування стосувалося безпосередньо джерел та способів отримання інформації.
Доступ до мережі Інтернет мають 137 осіб. Найбільше користуються люди віком від 16 до 60 років.
Джерела інтернету люди називають такі:
Наші опитувані користуються інтернетом різну кількість часу. Найчастіше - від однієї до трьох годин на день - 47 опитаних, від 3 до 5 годин - 32 особи. Інші респонденти або користуються постійно, або менше, ніж пів години на день.
Навіщо ж людям Інтернет? Для чого використовують його опитувані користувачі?
Найбільше використовують інтернет для спілкування у соцмережах - 122 опитаних. Далі - читають новини - 92, на третьому місці за популярністю - придбання товарів і замовлення послуг. А далі йдуть такі відповіді: «Розважаюся, дивлюся фільми, слухаю музику, працюю, навчаюсь».
Також ми з’ясували, які найпопулярніші соцмережі та
месенджери
На другому місці за популярністю у опитаних - телебачення.
Його дивляться фактично всі. Втім, якість телесигналу задовольняє лише 35 відсотків опитаних.
Тож постає питання: а звідки телеглядачі отримують сигнал? Ось як вони відповіли:
Які ж українські канали найчастіше дивляться наші телеглядачі? Одразу зазначу, що опитування ми проводили на початку року: ще працювали в ефірі 112 та ZIK. Тож маємо таку картину вподобань.
Близькість до кордону, відсутність аналогового телесигналу, чимала вартість абонемента на перегляд супутникових програм та інші чинники впливають на вибір кнопки на пультах наших земляків.
Ось які іноземні канали вони дивляться найчастіше.
Кожен канал - це певні програми, це його обличчя, ведучі.
Запитали ми: кого з відомих телеведучих знають наші респонденти? Картина вийшла цікава і дещо повчальна. При тому, що третина опитаних зазначила, що не дивиться програми інших країн, та російських телеведучих називали практично всі. Відповідей тут - багато, бо ми не обмежувалися одним прізвищем.
Не могли ми оминути питання щодо подій на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей і в Криму. Подіями там цікавиться 150 опитаних, 30 - не цікаво, що там відбувається.
Переважна частина респондентів про події в цих місцях дізнається з українських телеканалів, 70 - з інтернету, 25 - з російських телеканалів.
У продовженні матеріалу ми розповімо про результати опитування щодо передплати газет, доставки поштової кореспонденції. А ще розкажемо, чи слухають українське радіо і яким медіа-ресурсам довіряють більше.
