Напередодні новорічних свят мрії завжди збуваються. Ось і мрія вихованців студії «Грація» нарешті здійснилася! Ми - учасники Всеукраїнського чемпіонату зі спортивних бальних танців «Стань зіркою», який відбувся 27 листопада.
Організатори цього чудового турніру - Ольга та Євгеній Сафронови - давні друзі, з якими вже не один рік спілкується «Грація». Всі вихованці, навіть найменші, взяли участь у змаганнях.
За традицією, перше відділення розпочалося святковим парадом, де серед найактивніших - наші маленькі зірочки Тальяна Керноз, Аріна Алфімова, Злата Кузьменко, Аліса Надубова, Вікторія Кузьменко, Аліса Чередніченко, Анастасія Дунаєвська, Іванна Галушка, Ангеліна Пономаренко, Артем Редька, Анастасія Демченко, Михайло Півньов. Всі кроки, рухи наших маленьких танцюристів, які вони демонстрували на танцювальному майданчику головним суддям, були чіткими, правильними, викликали шквал позитивних емоцій, гучні оплески глядачів, неймовірну гордість за них.
У другому відділенні свої танцювальні здібності продемонстрували доросліші танцюристи «Грації». Серед них - Марійка Галицька, Софія Мартиненко, Настя Нікітенко, Марія Олійник, Катя Чех, Віолетта Сердюк, Софійка Білоглазова, Марія Неофітна, Настя Роденко, Ваня Кукса, Саша Кошелева, Полінка Горова, Саша Олійник.
Усі вихованці студії отримали максимально високі бали і зайняли найвищу сходинку п’єдесталу пошани. У кожного на грудях засяяла золота медаль чемпіона змагань.
За підсумками першого та другого відділень «Грація» отримала головний Кубок переможців у командній першості. Головну нагороду юним танцюристам вручила Ольга Сафронова.
Хочеться висловити велику подяку колективу батьків за їхні участь, допомогу, співпрацю у підготовці до змагань. Адже їх присутність - величезна допомога, без якої неможливо досягти бажаного результату. Величезна вдячність усім моїм маленьким танцюристам за їхні працю, старанність, бажання перемагати, велику любов до танцю!
Щирі слова подяки - Білопільському міському голові Юрію Зарку за надану матеріальну допомогу під час поїздки на змагання, перевізнику Сергію Мусі - за надійне, безпечне транспортування дитячого колективу.
Своїми враженнями діляться батьки вихованців студії
Мама Михайла Півньова:
«Маленькими та наполегливими кроками прямуємо до своєї мрії: стати справжнім танцюристом. Танець розвиває дитину фізично, психологічно, впливає на рівновагу оволодіння простором, пам’ять, мову тіла. Завдяки вірі та підтримці ми завжди здобуваємо перші місця і щиро радіємо одне за одного як велика любляча сім’я. Ми як батьки віримо в своїх дітей і наша роль полягає в тому, щоб спрямовувати, допомагати та підтримувати інтереси дитини».
Мама Анастасії Демченко:
«Душа радіє не тільки за мою дитину, а й за інших. Кожна вікова група юних учасників виконувала програми основних європейських та латиноамериканських танців. Пластичні, граційні та витончені рухи танцюристів дозволили нам як батькам насолодитися запальними й романтичними танцями. За свою майстерність учасники змагань отримали грамоти, медалі.
Відколи моя донька почала займатися танцями, у неї змінилася постава, вона стала стрункішою, з’явилися грація, відчуття ритму, пластичність, цілеспрямованість, одним словом, наша донечка стала іншою. І це завдяки нашому тренеру. Марина Петрівна знаходить підхід до кожної маленької особистості та надихає на нові вершини».
Мама Аліси Надубової:
«Як змінилася наша донечка за час відвідування танцювальної студії, ми вже побачили. Вона по-іншому почала ставитися до музики, звертає увагу на музичні акценти, усвідомлює те, що її тіло здатне рухатися в ритм, інакше дивиться на однолітків, стала рівнішою її постава, розвиваються лідерські якості.
Взагалі, дитині треба чимось займатися, це дуже важливо для її розумового та фізичного розвитку, а не сидіти та деградувати в гаджетах. Тож те, що вона танцює, ми із задоволенням підтримуємо. Та й в цілому, танці - це позитивні емоції, це можливість відключитися від буденності й зануритися в інший світ. Дуже дякуємо Марині Петрівні, що дала можливість нашій дитині бути частинкою «Грації»».
Мама Тальяни Керноз:
«Наша маленька донечка почала займатися танцями всього декілька місяців тому. Та коли потрапила на змагання, та ще й отримала нагороди, то бажання танцювати – подвоїлося, а, може, й виросло в сто разів. Скільки радості, гордості – і в нас, батьків, за успіхи доньки. Вона ще маленька, вибір, чим займатиметься в майбутньому, - за дитиною. Але перші перемоги, друзі, любов до танцю - збережуться назавжди».
Мама Арінки Алферової:
І ось - довгоочікувана мить. Наше маля - на паркеті. Ще хвилину тому вона була непосидючою пустункою, а зараз - серйозна, цілеспрямована, уважна і така доросла наша крихітка. Радість і хвилювання охопили нас водночас. Подумки ми танцювали разом із нею. Кульмінацією свята стали дитячі очі, сповнені радості. А бачили б ви її, коли отримала свою першу нагороду, той погляд, який шукав у натовпі маму та тата, аби розділити свою мить щастя. То що ж ми могли відчути? Безумовно, любов, зворушливість і гордість».
