Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому

Валентина Дегтярьова Завідувач відділу

03 лютого 2022 18:12

137 зі 140 балів набрала білопільська вчителька Вікторія Шевельова під час сертифікації.

Торік закінчилося пілотування нової процедури з оцінювання професійних компетентностей учителів. Апробація сертифікації тривала з початку 2019 до закінчення 2021 року, і за цей час країна отримала понад дві з половиною тисячі сертифікованих учителів початкової школи. Серед них - і вчителька початкових класів
Білопільського НВК: ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ №4 Вікторія Володимирівна Шевельова, яка пройшла сертифікацію у 2021 році.

Як усе відбувалося, з якими викликами довелося зіткнутися – про все це педагог охоче
розповіла нашим кореспондентам:

- Передусім хочу зазначити, що, обравши професію, маю кредо: «Щоб мати право вчити інших, потрібно постійно вчитися самому». Працюючи ще в сільській школі, дізналася про пілотний проєкт сертифікації. Без вагань вирішила, що я обов’язково візьму участь, бо неодноразово чула: «Яку освіту може дати сільська школа?» або «Які знання може дати сільський учитель, який викладає п’ять предметів?».

Коли змінила місце роботи, відразу не змогла спробувати: нові учні, батьки, колеги і таке інше. Оскільки сертифікація вимагає представити результати за останні два роки, то я серйозно готувалася. Разом із батьками (як могли, бо спонсорів не знайшлося) облаштовували класну кімнату, щоб хоч трішки була комфортною відповідно до Нової української школи.

Як на мене, сертифікація – саморозвиток, самоосвіта, самовдосконалення та самоствердження. Не вагаючись, 2021 року я зробила важливий крок і успішно пройшла всі етапи. Сертифікація відкриває нові можливості! Водночас зрозуміла, над чим ще треба працювати.

Багато хто скаже, що пішла заради двадцятивідсоткової доплати. Твердо скажу: «НІ!». Було дуже цікаво оцінити свої знання, спробувати власні сили, послухати думки щодо моєї роботи незалежних експертів, які бачили мене вперше.

На моє глибоке переконання, сертифікація має певну низку плюсів. По-перше, цікавий, хоча і непростий досвід; по-друге, знайомство з прогресивними освітянами; по-третє, є абсолютно незалежним інструментом оцінювання; по-четверте, автоматично зараховується як атестація. Але є мінус: термін - 3 роки.

Найважчим став сам процес очікування результатів, адже я реєструвалася на участь у січні, а дізналася про результати аж у грудні. Мій результат -137 балів зі 140. Сама сертифікація проходила в три етапи.

Перший етап – «Вчительське ЗНО», на яке було відведено 180 хвилин. Цього дня перевіряли лист-виклик та паспорт, без яких не пускали до кабінетів. Кожен отримував номер парти, яку повинен зайняти, і здавав заборонені речі: смартфони, флешки, зошити. Можна було лише мати пляшку води без етикетки.

Зошит містив 100 питань на різні теми, які поділені на 5 блоків, а саме:

планування та організація освіт-нього процесу;
забезпечення та підтримка навчання, виховання й розвитку учнів;
сучасні технології;
методики навчання освітніх галузей, визначених Державним стандартом початкової освіти;
педагогіка партнерства/робота з батьками (іншими законними представниками)/педагогічна діагностика;
створення освітнього середовища.

Пригадую: коли розгорнула зошит, переді мною все наче змішалося. Питання були досить широкими, тому вимагали багато часу, навіть щоб просто прочитати завдання. Збивало з думки хвилювання, адже було незвично.

Тестування дещо здивувало. Частина питань була цілком очікуваною. Не обійшлося без важливих для НУШ понять:

компетенція,
булінг,
інклюзивне навчання,
академічна доброчесність,
інтегрований урок,
формувальне оцінювання.

Детальніше розглядали питання про сучасні методи навчання та про методи і прийоми роботи для розвитку критичного мислення.

Крім того, ретельно перевіряли українську мову та літературу, математику та інші предмети. Довелося визначати художні засоби, шукати правильно наголошений звук, синтаксичні та граматичні завдання; статистичні обчислювання, визначати неправильні числові значення кутів; органи, що належать до різних систем організму людини, розрізняти природні явища.

На помилках вчаться. У будь-якому випадку це позитивний досвід. Маючи достатньо знань, упоралася, набравши прохідний бал.

Найлегшим виявився другий етап сертифікації – самооцінювання власної педагогічної майстерності. Анкета самооцінювання містила 100 тверджень, які мали п’ять варіантів відповідей. Кожен учасник повинен був оцінити свої трудові дії професійних компетентностей, зазначені у професійних стандартах учителів.

Третій етап - вивчення практичного досвіду професійних компетентностей учителя, який поділявся на відвідування онлайн уроків, самопрезентацію та інтерв’ю.

11 жовтня мені повідомили, що 18-19 жовтня будуть вивчати мій досвід. І тут почалося… БАХ – із 14 жовтня у нас розпочинаються канікули! Ще тиждень хвилювань. Потім експерти перенесли на 25–26 жовтня. Налаштувалася знову. Продумала ефективні форми, методи та прийоми, щоб продемонструвати урок у звичайному режимі на високому рівні. І тут 21 жовтня о 16.00 я дізнаюся, що з понеділка навчаємося дистанційно. ШОК. Як проводити уроки в ZOOM, якщо ми працюємо в Teams??? Чи вистачить часу все продемонструвати, висловити (з технічних причин)?

Завдяки підтримці та наполегливості батьків за суботу ми освоїли цю платформу. Після вдалого проведення двох уроків настав час для самопрезентації. Зокрема представляла освітнє середовище класу. Хвилювалася: як вплине на оцінку 30-відсоткове забезпечення матеріально-технічної бази?

Наступного дня на мене чекало інтерв’ю. Хвилювалася, бо не знала, які питання ставитимуть. Моїми експертами були доброзичливі й дуже хороші люди, професіонали своєї справи. Після декількох хвилин спілкування мені стало легко та комфортно.

Саме цей етап запам’ятався найбільше. Мені було надзвичайно приємно чути позитивні відгуки про власну педагогічну майстерність, роботу з дітьми та організацію навчального і виховного процесу від колег із Івано-Франківщини. А дехто казав, що багато форм роботи з моїх уроків взяв і собі до уваги.

Післясмак: море хвилювань, емоційна напруга, нові колеги, неймовірний досвід, довгоочікуваний сертифікат!!! Післясмак, дійсно, чудовий!!! Я переконалася, що сертифікація - добровільне та незалежне оцінювання професійних компетентностей вчителя. Сертифікації БУТИ!!!