Одразу після жнив на полях Білопільщини розпочалась посівна кампанія. Аграрії кажуть, що зібране зерно не можуть продати та розрахуватись за взяті раніше кредити, а вже треба сіяти озимі культури.
Хто повідомляє: Білопілля. Сіті.
У чому суть
«Чи будемо з хлібом наступного року?» З цим питанням ми звернулись до місцевих аграріїв, які працюють у Білопільській громаді.
- Якби ще цей врожай кудись діти, - бідкається керівник ФГ «Князівське» Іван Худін. - Цьогоріч під кулями та бомбами виростили і зібрали.
Тепер - питання: куди дівати? Приїжджати за зерном ніхто особливо не хоче. Всі кричать: криза, голод, їсти нічого… А у нас склади забиті, і навіть за копійки не беруть. А врожай-то - добрий. Більш як 50 центнерів з гектара. Люди ризикували життям, молотили, возили. Щось тут не продумано у нашій політиці. Вже настає черга виплачувати кредити, а ми не можемо продати вирощене і зібране.
Чесно, не знаю, як далі будемо виживати.
Втім, усе одно виходимо в поле. Такий вже настрой – треба сіяти. Знову - витрати, знову - кредити. Але залишається надія, що все-таки влада згадає і хоча б прикордонним територіям допоможе вивезти та реалізувати вже вирощене.
Наше господарство має на «нулі» фактично 500 гектарів. Але сіємо. І збиратимемо кукурудзу, соняшник, усе, що виросло.
Знищена автівка
Продовжують посівну і в Ободах.
Місцевий аграрій Іван Коропець розказує, що працюють на тих «залишках» техніки, яка вціліла після обстрілів.
Наслідки ворожих обстрілів
- Ангар полагодили, зараз тимчасово там зберігаємо зерно. Я сам сідаю за кермо і працюю на полі. Нікуди не поїхав. Тут - наша земля, наш дім, - каже аграрій.
Іван Коропець
- Ще на початку року були зовсім інші плани і настрої. Сьогодні вже не знаєш, що важливіше – зібрати і посіяти чи врятувати життя людей.
Дякую всім, хто залишився працювати під обстрілами, хто допомагає і підтримує.
А сіяти ми все одно будемо. Не в таких обсягах, як раніше, але земля «гуляти» не буде, - говорить керівник ФГ «Ярослав-2005» Микола Слинько.
Наслідки ворожих обстрілів
Окрім місцевих фермерів, працюють на прикордонних територіях і великі агрохолдинги.
АФ «Вікторія», поля якої теж межують із кордоном, використовує всі резерви та можливості, щоб і зібрати зерно, і зберегти, і посіяти.
- Я щиро дякую всім нашим працівникам, які жодного разу не відмовилися працювати в надскладних умовах.
Всі розуміють, що треба вистояти, працювати на Перемогу. Зараз складно всім. Для збереження врожаю ми задіяли максимальну кількість власних зернозберігаючих площ, працює в необхідній кількості зернозбиральна техніка.
Ми розуміємо, що на полі у нас свій фронт, і відступати ми не збираємось, - говорить технічний директор АФ «Вікторія» Роман Бабенко.
Роботи в полі на Білопільщині
Що було раніше
На Сумщині звершено збір ранніх зернових. На Білопільщині також вдалось це зробити цьогоріч без жертв серед аграріїв.
