«111 мільярдів гривень дотацій «Нафтогазу» не стимулюватимуть енергоефективної поведінки населення» - голова Української асоціації енергосервісних кампаній Олексій Корчміт
За заявами Кабміну, газу має вистачити на опалювальний сезон 2022-2023, хоча і вдалося накопичити замість запланованих 19 млрд куб. м. всього 13, 2 млрд куб. м. У жовтні очікують зростання запасів до 15 млрд куб. м. Міненерго прогнозує, що за осінньо-зимовий період буде спожито 11,7 млрд куб. м., бо відбулося зниження споживання газу до 40%.
Які три державні інструменти не використав Уряд до початку опалювального сезону, щоб мінімізувати ризики нестачі газу та чому тарифна політика в країні не стимулює населення економити енергоресурси, розповів Олексій Корчміт, голова Української асоціації енергосервісних кампаній.
- Що мав зробити Уряд за півроку до початку опалювального сезону, щоб стимулювати економію газу?
Є три державних інструменти, які сприяли б економії.
Перший – це «теплі кредити», за яких держава раніше протягом двох місяців відшкодовувала від 20% до 70% на заходи з утеплення або встановлення альтернативних джерел опалення (що завгодно, окрім газу) для індивідуальних будинків. Таким чином, або відмовлялися від опалення газом на 100% , або скорочували його споживання на 20% - 50%. За шість років, з 2014 по 2020, майже мільйон людей скористалися цими кредитами. З 2021 року цей інструмент держава згорнула на прохання Фонду енергоефективності, який мав стати єдиним і основним потужним інструментом вирішення цих питань.
(Згідно звіту Держенергоефективності, «теплими кредитами» у 2014-2020 роках скористалося 850 тисяч родин, а у 2020 – 113 тисяч родин. Загалом за ці роки інвестовано в енергоефективні заходи 9, 54 мільярдів гривень, з яких майже 3, 7 мільярдів гривень відшкодовано з державного бюджету, а 634 мільйона – з місцевих бюджетів.)
Фонд енергоефективності – другий державний інструмент. Працює три роки. Поле їх діяльності – ОСББ в багатоквартирних будинках. За термін дії змогли охопити всього до 200 будинків. Масштабу не вийшло. Занадто складний і довгий механізм реалізації цього інструменту. Нещодавно відбулися зміни в законодавстві. Хочеться вірити, що процедура стане доступнішою і участь зможуть взяти жителі індивідуальних будинків.
(За інформацією Мінрегіону, учасниками програми «Енергодім» стали вже понад 80,5 тисяч сімей. Загальна кількість проєктів, що знаходяться у процесі реалізації, — понад 700.)
«Теплі кредити» не поновили півроку тому. Фонд енергоефективності так само не зміг розгорнутися та був заморожений. Цьогоріч лише додали можливість відшкодування вартості відновлення пошкоджених будинків під час воєнних дій. Щодо бюджетних установ, ці інструменти не були поширені на них і до цього.
Третій інструмент, який мав зменшити споживання будинками теплової енергії та газу, це – «велика тепломодернізація», анонсована Президентом майже рік тому. Кабміном був розроблений проєкт постанови, який не дійшов до процедури погодження через початок повномасштабного вторгнення. Планувалося охопити за рік п’ять тисяч багатоквартирних будинків. З одного боку, це не велике охоплення, враховуючи, що в Україні біля 240 тисяч таких будинків. Але це мав би бути наймасштабніший інструмент, бо «теплі кредити» охопили до двох тисяч будинків, а Фонд енергоефективності – 30-40 будинків на рік.
Жоден з цих трьох інструментів до початку опалювального сезону не був запроваджений, поновлений або масштабований. Держава могла б запровадити і будь-який інший, який дозволив би відшкодувати частину вартості на утеплення осель або заміну джерела енергії (приватний сектор).
- За умови нестачі газу, населення використовуватиме електроенергію. Яку тут маємо ситуацію?
Електроенергії нам не бракує. Чи не бракуватиме протягом опалювального сезону, враховуючи, що певна її частина виробляється на вугіллі, – тут є питання. Якщо зупиниться опалення газом, то люди використовуватимуть кондиціонери, за умови температури не нижче нуля, або електрообігрівачі. Коли це зроблять всі – не витримають підстанції, бо вони не розраховані на збільшення споживання в 4-5 разів. Наприклад, на будинок 70 кв. м треба увімкнути обігрівач на 5 КВт. У приватному секторі можна вирішити питання за допомогою буржуйки. А от, що робити квартирам – незрозуміло. Встановити повноцінний індивідуальний котел на альтернативному паливі, який буде працювати через подачу тепла в теплорадіаторі, неможливо. Технічно і фізично можна було б, але законодавчо – ні.
- Уряд обіцяє не підвищувати тарифи. Наскільки це виправдано?
Європа починає заходи із стимулювання населення щодо енергоощадливої поведінки. А який сигнал наша держава дала населенню, що треба економити енергоносії? Ніякий. Електроенергія для населення коштуватиме 1,44 гривень за КВт, коли її комерційна вартість – 5 гривень, бо відбувається перехресне субсидіювання з іншими споживачами, зокрема промисловістю. Реальна ціна газу на ринку за метр кубічний – 40-50 гривень. Населенню продають за 7 гривень. Нафтогаз цьогоріч отримав з бюджету 111 мільярдів гривень, щоб ціна на газ для населення не підвищувалася. А якщо б ці 111 мільярдів надали мешканцям для утеплення своїх осель? Замість цього ми їх просто спалимо за сезон і жодного стимулювання енергоефективної поведінки населення не відбудеться.
- Але ж в країні війна?
Так це і питання безпеки. Чверть газу імпортується з країни агресора, бо Європа його нам продавала шляхом закупівлі в РФ. Що ми зробили за 7 місяців, щоб відмовитися від імпортованого газу?
Прогресивні країни пішли шляхом запровадження диференційованих тарифів. Як це могло бути у нас? З електроенергією: до 50 КВт – 1,44 грн, до 100 КВт – 5грн, вище 100 КВт – 7 грн, вище 150 КВт – 10 грн. Такий блочний тариф стимулює енергоефективну поведінку. Так само і з газом. Перший блок – 7 грн, а далі – комерційна ціна. Субсидії захищають бідних. Не бідні мають платити стільки, скільки це коштує.
За сьогоднішньої ціни на газ окупність утеплення індивідуального будинку відбудеться через 25 років. Якщо б ціна газу була реальна – через 5-6 років.
- Завдання цього опалювального сезону, з врахуванням всіх реальних форс мажорів, – вижити і не замерзнути. Чи можемо вже вплинути на опалювальний сезон 2023-2024?
Всі перераховані інструменти повільні з точки зору розгортання, тому, якщо ми хочемо встигнути підготуватися до наступного опалювального сезону, нам потрібно зараз затверджувати всі інструменти, закладати на них фінансування, починати потужну комунікаційну кампанію і вже в першому кварталі 2023 року може розпочатися це кредитування. Багатоквартирний будинок має довгий цикл, бо має узгодження на рівні правління, на рівні співмешканців і тому подібне. Якщо ми хочемо у наступний опалювальний сезон увійти не з популістичними гаслами і політикою спрямування грошей на затикання дир, потрібно вже сьогодні запроваджувати всі перераховані інструменти.
