Військкомат сьогодні - теж на передовій, бо Перемога створюється разом із тими і хто воює, і хто комплектує та тримає оборону на місцях.
Напередодні Дня Збройних Сил України ми довго обирали тему, яку варто висвітлити в цей день. Звичайно, варто розказати про наших героїв-захисників, які зараз нас захищають на фронті. Варто згадати тих, хто загинув за нашу свободу, варто нагадати про бойові частини і подвиги кожної з них.
Але підготовку всіх перерахованих матеріалів та інших тем, пов’язаних зі Збройними Силами України ми починаємо з… дзвінка у наш Білопільський військкомат, або по сучасному - територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Спираючись лише на офіційну інформацію, ми далі продовжуємо роботу над матеріалом. Власне, з військкоматом пов’язане життя чи не кожного чоловіка, починаючи з приписки в 16 років. А далі хтось починає свій бойовий шлях, хтось знаходиться в резерві, готовий приступити будь-якої миті до виконання свого обов’язку, а хтось усе життя переховується, уникаючи будь-якого контакту з військкоматом.
На військовослужбовців цієї установи теж випала нелегка доля: вони не тільки розшукують, підбирають та відправляють команди військовослужбовців для комплектування військових частин, але й зустрічають тих, хто повернувся з поля бою на щиті, проводжають в останній путь наших захисників.
Хто як не військовослужбовці може пояснити й деталізувати всі військові справи, враховуючи режим військової таємниці, адже переважна більшість тих, хто несе службу у військкоматі, мають статус учасників бойових дій. Тож кілька питань начальнику першого відділу Сумського РТЦК та СП майору Андрію Рибалку.
- Андрію Юрійовичу, назвіть три основні завдання, які сьогодні покладаються на ваш підрозділ?
- По-перше – це ведення якісного обліку мобілізаційних ресурсів; по-друге – виконання поставлених задач з комплектування військових частин; по-третє – соціальна підтримка військовозобов’язаних (військовослужбовців) та членів їх сімей.
- Скільки сьогодні ваших службовців мають бойовий досвід служби в АТО і ОСС? І скільки несе службу зараз?
- На сьогодні половина особового складу нашого відділу є учасниками АТО (ООС), решта – це військовослужбовці рядового, сержантського та офіцерського складу, які мобілізовані в час повномасштабного вторгнення рф, та ще не встигли отримати бойовий досвід.
- Чи змінилось ставлення до ЗСУ наших жителів після вторгнення росіян?
- Так, звичайно. Люди з повагою відносяться до військових, намагаються допомагати словом і ділом. А ЗСУ, своєю чергою, відчуваючи таку підтримку та відповідальність за свій народ, ще завзятіше гонять ворога з нашої землі.
- День Збройних Сил України відзначають в переддень Дня місцевого самоврядування? Як ви співпрацюєте з місцевою владою. Чи відчуваєте підтримку?
- В цьому питанні проблем не виникає. Є налагоджена взаємодія з усіма ОТГ, що сформовані в межах колишнього Білопільського району.
- Що перше Ви особисто зробите після Перемоги?
- Тяжко відповісти на це питання. Адже безумовна радість цієї події буде затьмарена зависоко сплаченою за неї ціною. Звичайно перемога над ворогом це буде загальнонаціональне свято, тож, думаю, як і всі, відсвяткуємо. А ще хочеться у відпустку. Тринадцять місяців без перерви виснажують, не так фізично, як морально. Але Перемога буде наша, бо за нами Правда!
- Ваші побажання жителям Білопільщини...
- Бажаю всім землякам та браттям-українцям якнайшвидшої перемоги над ордою, мирного неба, повернення додому всіх, хто мусив покинути рідні краї, тримати стрій та не сіяти розбрат між собою. Адже в єдності наша сила!
