Навіть у такий складний час, попри війну, небезпеку та обстріли, юні жителі Білопільщини не полишають своє захоплення творчістю, навчаються і навіть здобувають перемогу в Міжнародних конкурсах.
У грудні відбувся Міжнародний благодійний багатожанровий двотуровий фестиваль-конкурс мистецтв Міжнародний проєкт Україна-Франція «Golden Autumn 2022». Захід зібрав майже 1600 учасників з України, Польщі, Молдови, Вірменії, Литви, Грузії, Нідерландів, Франції, повідомляє Білопільська мистецька школа.
Білопільщину в конкурсі представляли юні таланти – учні Білопільської мистецької школи, які зайняли призові місця!
І місце виборола жителька села Іскрисківщина Катерина Якушко (акордеон, викладач Діана Дойнікова).
«Ми дуже пишаємося перемогою Катрусі! Адже ця талановита дівчинка, попри небезпеку та постійні обстріли, не виїхала з села, не полишає свого захоплення творчістю і перемагає!» - розповів Іскрисківщинський сільський голова Олексій Міллер.
Переможниця конкурсу Катя ЯкушкоФото: facebook.com/Білопільська мистецька школа
Одразу два призових місця отримав учень мистецької школи Максим Скоробагатько з Білопілля: І місце за декламування вірша Ліни Костенко «Крила» та ІІ місце в номінації академічний вокал (викладач Альона Ніколаєнко та концертмейстер Жанна Сєліна).
Переможець конкурсу Максим СкоробагатькоФото: facebook.com/Білопільська мистецька школа
За результатами конкурсу другі місця посіли юні білопільці Назар Шкарупа, Кіра Стешенко, Іван Геращенко (фортепіано, викладач Станіслав Христенко) та Назар Мартиненко (баян, викладач Олена Ніколаєнко).
Бронзову нагороду – ІІІ почесне місце посів Богдан Квашенко з Білопілля (баян, викладач Олена Ніколаєнко).
Призер конкурсу Богдан КвашенкоФото: facebook.com/Білопільська мистецька школа
За підготовку юних талантів журі конкурсу відзначило викладачів подяками.
Білопільська мистецька школа працює навіть в умовах війни
Про конкурс та роботу мистецької школи в умовах війни розповіла заступник директора Олена Ніколаєнко.
- Дуже приємно, коли журі та оргкомітет під час конкурсу висловлювали своє захоплення учасниками з Білопільщини, адже побачили в них креатив і потенціал! – говорить Олена Ніколаєнко. – А це зайвий раз підтверджує, що наші діти – дуже талановиті.
Працюємо у змішаному режимі та пристосовуємось до важких умов
Як розповідає пані Олена, нині Білопільська мистецька школа працює у змішаному режимі. Частина учнів приходить на заняття, а з тими, хто не має змоги відвідувати школу, викладачі проводять онлайн-уроки або ж навіть їздять до них додому.
- Головне – діти хочуть навчатися! Приходять до нас у перервах між основним навчанням. Коли в місті є електроенергія, вчать математику, мову, фізику та інші уроки, коли ж світло вимикають – прибігають до нас. Наші педагоги, у свою чергу, також підлаштовуються під такі графіки. Іноді доводиться переривати уроки, ховаючись у підвалі… - продовжує Олена Ніколаєнко.
За словами жінки, на жаль, серед учнів мистецької школи є ті, хто через війну був змушений покинути навчання. У когось не завжди є можливість займатися онлайн, хтось виїхав із Білопілля в інші міста чи навіть за кордон.
- Та й до таких умов пристосувалися! Викладачі, які проживають в обласному центрі, проводять там уроки з дітками, які через війну також виїхали до Сум. Дуже вдячні й керівництву Сумської дитячої музичної школи №4 за те, що виділили для наших учнів-переселенців приміщення для онлайн-занять. На початку повномасштабної війни, коли в Сумах було дуже неспокійно, дітки переселялися звідти до Білопілля, і ми також виділяли їм приміщення для занять. Так і співпрацюємо, допомагаємо одне одному!
До речі, серед наших учнів є юні скрипалі, котрі, навіть перебуваючи у США чи у Франції, виходять на онлайн-зв’язок і займаються з нашими викладачами. Враховуючи різницю в часових поясах, це досить важко, але ми все подолаємо! - впевнена пані Олена.
Школа працює, незважаючи ні на що
- Попри обстріли і небезпеку, бажання дітей навчатися не згасає і мотивує нас, дорослих, допомагати малечі впевнено торувати нелегкий шлях до успіху.
Напередодні новорічно-різдвяних свят зі словами подяки хотілося б звернутися і до батьків наших учнів, які підтримують своїх дітей у їхніх прагненнях, допомагають їм розвиватися навіть у такий час і створюють справжній незламний кістяк нашої школи, згуртовуючись разом.
Скільки разів, напередодні першого вересня, я чула від учнів та батьків: «А нашу музикалку хоч не закриють?!»… Ні. Не закриють! І зараз, відкладаючи свої справи, батьки ведуть дітей до «музикалки», сидять у коридорі, очікуючи, поки скінчиться урок, аби малеча відчувала себе в безпеці, та й самим батькам від того спокійніше. То скажіть, хіба можна зламати такий народ?
Я бажаю всім, аби наступного року ми з вами здобули не лише безліч яскравих перемог на творчих теренах, але й одну, спільну – Перемогу України! - сказала Олена Ніколаєнко.
