«Коли переживали ковід, думали, що гірше не буде, але маємо досвід роботи і під час війни», - про це ми говорили з головним лікарем КНП БМР "Білопільський центр первинної медичної допомоги" Костянтином Рожиним, який першим із керівників комунальних закладів, установ, організацій Білопільської міської ради відзвітував за свою роботу у 2022 році.
Тож деякі тези з життя «первинки» за найважчий в її історії рік.
- Костянтине Олеговичу, озираючись у рік минулий, всю історію можна розділити на два періоди: до 24 лютого і після. Як Ви це відчули?
- Непросто Білопільській первинці (як і державі в цілому) дався минулий 2022 рік. Відносно стабільно в більш-менш плановому режимі ми працювали до 24 лютого. Мали багато планів і вже починали їх реалізовувати. А вже вранці 24 лютого почався вихор подій, що докорінно змінив нашу роботу, та і, власне, наше життя. У мене, як керівника і людини, був період паніки і тривоги (досить недовгий, але все ж таки був).
- Всі ми люди і пережили спільні відчуття. Що Ви зробили в першу чергу?
- Десь о шостій я вже був на роботі. Дуже страшне дебютне відчуття йти на роботу під звуки артилерії. Зробив “ревізію” документації закладу. Частина документів (оригінали установчих документів) перемістилася в мою особисту тривожну валізку разом із печаткою закладу і зовнішнім диском з усією інформацією закладу. Якусь частину документів знищив.
Пізніше, організував видачу трудових книжок працівникам, хто цього бажав, на руки, аби кожен міг собі сформувати “тривожну валізку”. Далі - вже до 8 ранку заправили всі наші авто і сформували запас пального. Я чітко розумів, що палива дуже скоро не стане. Так і відбулося - враховуючи, що Білопільщина якийсь період часу знаходилася в зоні оперативного оточення, логістика була повністю порушена.
Порушення логістики призвело до неможливості придбати засоби дезинфекції, антисептики, засоби індивідуального захисту. Але завдяки постійній системній роботі певний запас подібних речей ми мали.
Найбільш чутливо відсутність будь-якої логістики постачання вдарило ближче до квітня по спеціальних розчинах і витратних матеріалах для лабораторії. Але так чи інакше, за рахунок власних запасів та наступних особистих домовленостей із постачальниками, нам вдалося вирішити і цю проблему - простоїв лабораторії не було.
Я, як керівник, сформував для себе різні сценарії розвитку подій і, відповідно, плани А, Б і навіть В для роботи закладу. Дякуючи ЗСУ, до плану Б (особливо В) не дійшло!
- Що для Вас як керівника стало найбільшим викликом у ці місяці?
- Найбільшим викликом для закладу стало “утримання” медичного персоналу для роботи. За минулий рік відбулася значна міграція лікарів і медсестер в Україні. Але нам вдалося утримати на робочих місцях усіх лікарів і медсестер із практик сімейного лікаря, за що я всім особисто дуже дякую.
Загалом, минулого року заклад жодного дня не припиняв свою роботу, сподіваюся, що так буде і надалі.
- А чим найбільше пишаєтесь, що можете поставити в особисту заслугу?
- Самому мені навряд би чи все вдалось. Є результати, якими можна пишатись у цей складний час. Із перших днів я разом із моєю командою розпочав роботу з фандрейзингу - з різного роду донорами і грантодавцями, від яких ми залучали допомогу для закладу.
І цю роботу я вважаю за минулий рік надзвичайно успішною. Ми отримували для наших пацієнтів багато медикаментів, засобів догляду, дитячого харчування. В цьому нам допомагали Білопільська міська рада, відділ охорони здоров’я Сумської ОВА, різні гуманітарні штаби й організації.
Для закладу від різних донорів було отримано деззасоби, антисептики, засоби індивідуального захисту, витратні матеріали.
Найбільше у модернізації і дооснащенні закладу нам допомогли німецькі партнери - двома поставками напряму з Німеччини нам доставили багато діагностичного та лікувального обладнання: аналізатори крові (в тому числі, і сучасний гематологічний аналізатор), портативний УЗД-апарат, пульсоксиметри, тонометри, засоби догляду, дитяче харчування. Загалом, від німецьких партнерів ми отримали всі ці “плюшки” на загальну суму 39 000 євро.
Якщо перейти до цифр роботи з фандрейзингу, то всього надійшло благодійної та гуманітарної допомоги майже на 4 млн грн (якщо точніше, то 3 898 069,75 грн)..
Серед найбільших успіхів за минулий рік я вважаю отримання від донорів генератора та супутниковї антени Starlink. Це дозволило нам майже повноцінно працювати і під час блекаутів. В сучасних реаліях медична допомога дуже залежна від наявності електроживлення та ста-більного інтернету. Ми ні на день не зупиняли роботу через відсутність світла чи Інтернету.
- Чи спрацювала запроваджена чи не найкраща в Україні система колл-центру?
- Справедливо зазначу, наша система інформування та дистанційного зв’язку дійсно визнана однією з найкращих серед первинок України. Ця система протестувалась під час локдауну, і вже повністю показала свою спроможність в умовах війни.
Ось кілька цифр, які показують результативність діяльності колл-центру:
- усього дзвінків за обраний період (2022 рік): 3830 (з них унікальних: 1299);
- дзвонили вперше: 615 (47.34%);
- прийнятих дзвінків: 1779 (46.45%);
- усього вихідних дзвінків за обраний період 1685, із них унікальних - 792;
- успішних вихідних дзвінків: 1084.
- Але ж основна діяльність «первинки» – це надання медичної допомоги. Які результати маємо?
- Скажу знову мовою цифр. Загальна кількість контактів із пацієнтами (як особистих, так і дистанційних) за рік – 236 тисяч (в середньому на 1 лікаря закладу припадає близько 13 тисяч записів за рік). Це ті дані, що відображені в електронній системі охорони здоров’я. Якщо дуже умовно – то кожен прийом, кожен виписаний рецепт, кожне виписане направлення, кожна консультація є окремими записами, що вносяться в електронну систему охорони здоров’я.
Лікувальна та профілактична робота
За рік за програмою «Доступні ліки» всіх рецептів виписано більше 20 тисяч. Із них препаратів для лікування серцево-судинних захворювань - 13 376. Загальні показники вакцинації за рік (і від ковід, і рутинної) – всього зроблено 14 638 щеплень. Так, показники роботи закладу дещо знизилися минулого року. Але на це є об’єктивні причини, пов’язані з військовими діями на Білопільщині зокрема і в державі взагалі.
У листопаді минулого року ми відновили виїзну роботу по деяких селах у зоні нашого обслуговування (в тому числі, і за рахунок отримання від грантодавців палива для авто). Ця робота буде продовжена і в нинішньому, 2023 році.
До значних успіхів минулого року я відношу і відродження на Білопільщині фізіотерапевтичних методів лікування - для цього було придбано сучасну апаратуру. Враховуючи те, що цей вид лікування не входить у договір із Національною службою здоров’я України, то фізіотерапія увійшла до категорії “платних послуг”. Ціни на фізіотерапію менші від “сумських” у 2-3 рази.
Ще один успіх за минулий рік - запуск оновленого професійного сучасного сайту за новою адресою. Це ще одна складова надважливої комунікаційної роботи. До речі, комунікації нашого закладу з нашими пацієнтами не припинялися увесь минулий рік - щодня публікувалися матеріали для наших пацієнтів, в тому числі з професійними порадами на час воєнного стану щодо здоров’я, медицини, домедичної допомоги тощо - близько 400 публікацій через соціальні мережі (фейсбук та інстаграм), сайт, вайбер-канал. Охоплення аудиторії за час війни збільшилося на майже 60% (57,9 - якщо точніше).
Окремий успіх - відзначення наших фельдшерів із прикордонних ФАПів державними відзнаками (Тетяна Якушко та Наталія Ємельяненко). Але всі наші працівники гідні нагороди!
- Приєднуємось до вітань і продовжуємо наші розповіді про життя та роботу в умовах бойових дій наших медиків. А тепер – про плани. Над чим уже працюєте?
- Коротко щодо планів на 2023 рік:
- продовження фандрейзингу - вже готові кілька нових грантових проєктів;
- продовження на новому рівні роботи з якості медичної допомоги;
- збільшення кількості різного роду навчань для медичного та немедичного персоналу.
Головне, я запевняю, що ми працювали і будемо працювати для надання медичних послуг. Маємо для цього досвід, бажання і необхідну матеріальну базу.
- Ну і наостанок не можу не спитати про подію, яка у вас відбулась якраз напередодні повномасштабного вторгнення. Як почувають себе бойові онуки-двійнята?
- Це наша відрада і найбільше щастя. Онуки народились 11 лютого 2022 року і росли у Білопіллі, нікуди не виїжджали, були завжди поруч із нами. Пережили багато чого. І в підвалах ховались разом із ними, і перші кроки зробили під звуки сирени. Можна сказати, що стресостійкість отримали з молоком матері. І не лише двоє наших онучат. Рік тому 15 лютого у них народилася двоюрідна сестричка Софійка, яка теж живе у Білопіллі. Так що є заради кого жити, працювати та захищати країну.
- Тоді бажаю вашим онукам рости здоровими, а батькам, бабусям і дідусям допомагати і підтримувати своїх найрідніших.
Графік роботи амбулаторій АЗПСМ м. Білопілля
(вул. Полтавський полк, 2):
ПН-ПТ з 8:00 до 16:00
СБ з 8:00 до 14:00
АЗПСМ м. Ворожба, с. Річки, с. Куянівка, с. Павлівки, с. Вири:
ПН-ПТ з 8:00 до 16:00
Наші підрозділи:
- АЗПСМ м. Білопілля;
- АЗПСМ м. Ворожба;
- АЗПСМ с. Річки;
- АЗПСМ с. Павлівка;
- АЗПСМ с. Куянівка;
- АЗПСМ с. Вири.
7 фельдшерсько-акушерських пунктів.12 фельдшерських пунктів.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».
