Давайте зізнаємось відверто: чи не кожен із нас хоч раз та піддався і поширив цей «спам» про ніби-то «нове правило ФБ, про те, що використовують ваші фотографії» і інше «сміття» (анл.- «спам»). Дуже дивно бачити ці пости на сторінках людей, які мають вищу освіту, вважають себе інтелектуалами, які працюють у сферах державного будівництва чи місцевого самоврядування, вчать інших у школах, але самі піддаються на цей емоційно-інформаційний гачок.
На теренах Facebook вкотре виринув надзвичайно старий «вкид», мовляв у Meta з’явилося нове правило, яке дозволяє компанії використовувати інформацію та світлини проти своїх же користувачів.
Фейсбук-спільнота схвильовано закликає виставляти повідомлення на своїх сторінках, бо Meta начебто зможе послуговуватися вашими приватними повідомленнями навіть у судових процесах.
Цей фейк циркулює в інтернеті ще з 2012 року й не раз виринав із Богом забутої клоаки під назвою «вкантактє».
Якщо коротко, то жодних нових правил фейсбук не вводить. Так само, як і не є громадською організацією. Жодне розміщення цієї нісенітниці у вас на сторінці взагалі нічим не рятує. Більше того - становить загрозу, бо людина поширює фейк і щиро вірить у нього. Не треба так.
Щоби остаточно розвіяти всі тривоги й сумніви, розглянемо «дідівський» фейк детальніше.
По-перше, авторське право у Facebook регулюється саме угодою конфіденційності, з якою ви ознайомлюєтеся та погоджуєтеся під час реєстрації в соціальній мережі.
Отож покликання на UCC (Єдиний комерційний кодекс США) не доречне у цьому випадку, бо компанії мають право формувати свої умови щодо інтелектуальної власності. Погоджуватися з ними чи ні — уже справа за вами.
Якщо звернутися до цієї ж угоди конфіденційності, то знайдемо твердження, яке ні для кого не є секретом, хоч і позиціонується як оновлена політика компанії. Meta збирає всю інформацію, котру користувачі публікують у відкритий доступ. Сюди, зокрема, належать аудіо, відео, фото та будь-які інші форми контенту. До того ж, Facebook дозволяє використовувати пошуковим системам, ЗМІ й іншим додаткам чи сайтам ваші публічні дописи.
Із приватними листуваннями ситуація дещо цікавіша. Команда Facebook зазначає, що захист повідомлень є пріоритетом компанії. Тож де-юре конфіденційність листувань зберігається завдяки автоматизованій перевірці їхнього вмісту без залучення живих людей. Проте Facebook має право надавати доступ до інформації користувачів у разі юридичного запиту, тобто за наявності ордеру на обшук, судових рішень, наказів чи судових повісток. Такі запити надходять здебільшого від правоохоронних органів, тому відповідно до закону Meta може передавати ваші листування й приватний контент.
По-друге, автори «вкиду» апелюють до факту, що Facebook тепер є громадською організацією. Це неправда.
На офіційній сторінці немає жодних новин чи інформації щодо зміни юридичного статусу. Окрім того, у всіх розділах вебсайту Meta зазначається, що компанія є комерційною та діє на засадах бізнесу.
Третє, на що варто звернути увагу, — тон меседжу.
Він є далеко не нейтральним, майже істеричним, тому й насторожує. Маніпулятивні тези напряму закликають скопіювати повідомлення, адже це однаково «нічого не вартує». Таким чином читачі з думками, що їхні дії не завдадуть жодної шкоди, створюють цілу спам-атаку в мережі.
Чому не варто поширювати схожі спам-повідомлення?
Такі атаки засмічують український інфопростір та відвертають увагу читачів потенційно важливих повідомлень, що потребують розголосу. Нам, як нікому, знати, що інформаційна гігієна в епоху гібридної війни є надзвичайно важливою. Тож перед тим, як щось поширити, критично проаналізуйте, хто є джерелом інформації та чи відповідає зміст повідомлення дійсності.
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Мар’яні Ластовирі.
