Ми сьогодні мешкаємо на території, де небезпека чекає всюди: це і обстріли, від яких треба ховатися, не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, це і міни та нерозірвана вибухівка, яка залишається на полях, дорогах, луках і всюди, куди її кидає ворог.
Україна стала найзамінованішою країною у світі, цитує видання Sky News політтехнолог, експерт в сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш.
Понад 40% усієї території України заміновано внаслідок бойових дій. Це - протитанкові та про- типіхотні міни, боєприпаси, що не розірвалися.
"Це навіть не можна порівняти із Сирією чи Афганістаном", - заявила представник Mines Advisory Group Катерина Темплтон.
На розмінування підуть роки
Важливість цієї проблеми на лише для країни, а й для всього світу підкреслює той факт, що в березні у Конгресі США проходили слухання про розмінування українських територій.
На них говорилось, що 130 000 кв. км української території сьогодні забруднено вибуховими пристроями та заміновано. За даними Гельсінської комісії Конгресу США та українців, щоб її очистити, знадобиться більше 20 років і понад 73 мільярди доларів.
Поточна вартість видалення (виявлення, піднімання, вивезення та детонацію) одного вибухового пристрою коштує $300-$1000 залежно від площі, ландшафту та концентрації. До речі, виявлення коштує приблизно 90% від загальної вартості.
Втім, важко вирахувати вартість людського життя, яке забирають міни. Лише торік на прикордонні загинуло десятки людей. Від вибухів мін є втрати і на Білопільщині та Краснопільщині. Ми не готові були і не готові нині до такої біди. Але треба вчитися жити і берегти себе в цих непростих умовах.
Що варто знати, аби максмально убезпечити себе
Поради, які ми знайшли на сайті Суспільне.Суми можливо врятують комусь життя. Знань про безпеку багато не буває.
Які бувають міни та як діяти, якщо знайшли підозрілий предмет
ООН назвала Україну "однією з найбільш замінованих країн світу". Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від двох до шести тисяч снарядів та мін. Про те, які боєприпаси можуть залишатися на звільнених територіях і що робити, якщо один із таких предметів побачили, Суспільному розповіла Тетяна Вельшина, фахівчиня Данської ради у справах біженців, спеціалісти якої розміновують території Донбасу із 2017 року.
Протипіхотні фугасні міни
Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. "Принцип дії — нажимний. Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження залежатиме від типу міни, але частіше це ураження кінцівок", — говорить Тетяна Вельшина, фахівчиня з питань нетехнічного обстеження.
Міна «Метелик»Фото: DRC
Особливу небезпеку становить міна "Метелик" (також її називають "Пелюстка", — ред.). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. "Вони розриваються або у разі контакту, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути", — каже Тетяна Вельшина.
Протипіхотні осколкові міни
Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).
Протипіхотна осколкова міна ПОМЗ Фото: DRC
За словами Тетяни Вельшиної, одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72: "За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через "вишибний" заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає".
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.
Протитранспортні (протитанкові) міни
Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.
"В інтернеті є відео, як люди переносять їх в руках, штовхають ногами. Такого робити не можна. Там не сталося вибуху тільки через те, що міна не була встановлена в бойове положення", — запевняє Вельшина.
Протитранспортна міна ТМ-62Фото: DRC
Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.
Касетні боєприпаси
РСЗО "Град", "Смерч", "Ураган", "Точка У" можуть бути касетними. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської "матрьошки": у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. "Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації", — пояснює Тетяна Вельшина.
Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів із 2010 року. Російські військові застосовували їх неодноразово.
Саморобні вибухові пристрої
Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх ховають у побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків. Саморобна вибухівка різна за розміром, кольором і вагою. Принцип дії довільний.
"Викликає підозру якась сумка, пакет, коробка — не торкаємось. Принцип цих предметів — вони маскуються у якусь побутову річ, яка не викликає підозру, але викликає інтерес. Саморобні пристрої часто мають часовий механізм", — говорить Вельшина.
Запали та підривники
Окремі елементи боєприпасів теж можуть завдати ушкоджень. Про запали та підривники нечасто говорять в контексті вибухонебезпечних предметів, але взаємодіяти із ними небезпечно.
"Це той елемент, який ініціює вибух міни або гранати. Ці предмети теж небезпечні, тому що містять в собі вибухову речовину, яка може вибухнути, якщо людина починає розбирати, викручувати її", — застерігає Тетяна Вельшина.
Нерозірвані боєприпаси
Гранати, міни, випущені з міномета, боєприпаси до танків чи реактивних систем залпового вогню — якщо будь-який боєприпас не розірвався, він все одно в бойовій готовності і може вибухнути.
"Це дійсний, активний боєприпас. Він був заряджений, зведений в бойове положення й випущений", — каже Тетяна Вельшина. За її словами, близько 20 % випущених снарядів не спрацьовують відразу.
Що робити, якщо натрапили на боєприпас чи міну
Якщо натрапили на боєприпас, треба зупинитися, роздивитися, чи немає поряд ще подібних предметів, відійти на безпечну відстань у 300 метрів та викликати ДСНС (101).
Якщо натрапили на міну, потрібно залишатися на місці. Найчастіше міна закладається не одна, відтак рухатися ділянкою дуже небезпечно. Далі або дзвонимо в ДСНС, або кличемо когось, хто це зробить.
У випадку, коли поруч немає людей і телефону, спеціалісти радять виходити з небезпечної ділянки власними слідами назад або обережно і уважно просуватися рівною твердою поверхнею.
