Як стають дитячим тренером? Як заохотити нинішніх дітей займатись спортом і в якому віці ще не пізно це робити? На ці та інші питання сьогодні відповідає мій співрозмовник, тренер із футболу Миколаївської ДЮСШ імені М.І. Масалітіна Олексій Тюрін.

Нарешті скористалась поговорити з Олексієм, бо до цього лише вболівала за його гру у складі команди «Аграрник-Авангард» на стадіоні у місті під час обласних першостей. Це було років два тому. Пам’ятаю його прізвище, бо тоді він вправно захищав наші ворота. І вдвічі приємно, що талановитий футболіст не просто показує сам чудові результати на футбольному полі, а й тренує дітей, тобто власним прикладом їх надихає.


- З чого почалося захоплення футболом? Це перша «спортивна любов» чи були в житті інші види спорту?

- Футбол – перша і єдина моя «спортивна любов». В дитинстві, як і всі хлопці, я грав у футбол. Азам навчався на вулиці. І лише років у 12 пішов і записався сам на секцію футболу, яка діяла і діє зараз при команді «Фрунзенець» у Сумах. Нас тренував Антон Юрійович Вознюк. Там я займався два роки, а вже в 14 почав тренуватись у спортивній дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву "Зміна" (зараз це спортивна школа «Барса») у Зінченка Юрія Григоровича. Тож, можна сказати, що моя дитяча мрія стати футболістом почала здійснюватися.

- Але ж футболіст і тренер, та ще й дитячий – це трохи різні заняття...

- Так, втім, мав ще одну мрію – тренувати дітей, виховувати майбутню футбольну зміну. І саме в Миколаївці маю таку можливість.

- Як працюється в Миколаївці, в селищі з дуже міцними біатлонними традиціями? Чи не відчуваєте конкуренції між цими видами спорту?

- Це хай тепер біатлоністи подумають, хто у них конкурент… Я жартую, звичайно. Якщо серйозно, то сьогодні у селищі футбол став спортом номер один. І мені дуже приємно, що я працюю саме тут. Потрапив у селище, можна сказати, за збігом обставин. Ми з моїм нинішнім директором граємо в одній команді, а у той час відкривалася спортивна школа і він мені запропонував працювати тут. І після закінчення педагогічного вишу продовжив тренерську роботу.

Коли я йшов працювати з дітьми, дуже хвилювався. Це був мій офіційний перший досвід роботи з дітьми. Є різниця - тренувати дітей і дорослих. Дітей треба зацікавити, щоб у них горіли очі, тоді вони біжать на тренування з великим бажанням та усмішкою.

- А що треба зробити, щоб «горіли очі»?

- Для початку треба закохати дітей у цей вид спорту. Має бути різна мотивація - від матеріальних призів то медалей на першостях. Приміром, ставлю дітям якусь мету. Вони стараються, працюють і їм за це дарую винагороду - якусь футбольну річ, приміром - футболку «Барселони» або «Реалу». Не менш мотивує дітей і можливість виступити на змаганнях, поїхати кудись і позмагатися з іншими командами.

- А як «вийшли» на дівчачий футбол?

- З самого початку роботи тренером планував набрати групу дівчат. Довго шукати не довелось. Дівчатка охоче погодилися тренуватись. Тож одразу створили команду. Тренувались, не думаючи про змагання. Але вже за кілька місяців брали участь у чемпіонаті області з футзалу. І одразу – посіли третє місце!

Для дівчаток це був неабиякий стимул продовжувати тренування. Вони просто «захворіли» футболом і віддають цьому заняттю велику частину часу і сил. Результат довго чекати не змусив. Чотири наших вихованки сьогодні грають у збірній Сумщини, беруть участь у Всеукраїнській гімназії.

- Якими ще досягненнями не соромно поділитись?

- За минулий сезон ми завоювали бронзові медалі у Чемпіонаті області Першої ліги серед хлопців 2011/12р.н. Також стали чемпіонами Першої ліги області з футзалу. Дівчата завоювали бронзові нагороди Чемпіонату області з футзалу. Чекаю з нетерпінням наступних змагань.

- А що б Ви порадили батькам, які вагаються, віддавати дитину у спорт» чи «ще рано»? У якому віці варто починати займатися спортом?

- Спортом можна і треба займатися в будь-якому віці. Не дарма кажуть: "Рух - це життя". Щодо футболу, то я вважаю, що треба починати з шести років, але це все також залежить від фізіології дитини, тому є винятки. Є діти, які починають тренуватися з 4-5 років.


- А як визначити, яким видом спроту хоче займатися дитина? Батькам, можливо, хочеться бачити її лижником чи гімнастом, дитина хоче бігати з м'ячем.

- В першу чергу дитина сама має захотіти піти в ту чи іншу секцію. Не треба нав'язувати їй футбол, волейбол чи баскетбол. Коли у дитини є бажання, то тренується вона з подвійною енергією, тому тут залишається лише підтримувати та заохочувати дитину, і сумніви усі зникнуть.

Приміром, у Миколаївці є всі можливості для заняття футболом. Два поля для міні-футболу зі штучним покриттям, два стандартних поля. Тож до нас багато приходить дітей і з інших сіл: Веселого, Сушиліного, Тімірязевки. В Улянівці також працює відділення футболу. Розвиваємось і готуємо юних спортсменів.

- Дякую за розмову і бажаю успіхів вам і вашим вихованцям.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Я воював. Я танки гриз як барбарис | Словник перемоги