Третя тривожна ніч із 12 на 13 червня почалась із вибухів на території Білопільського будинку-інтернату.
Два снаряди «прилетіли» у приміщення і два розірвались у дворі закладу.
Вибухом зруйновано дах, спальний корпус, пошкоджено актову залу, господарські приміщення.
Снаряд розіравася якраз над написом центрального корпусу, збудованого у 1968 році «Мир детям».
Під час вибухів у приміщенні перебувало більше ста підопічних і 10 працівників.
За словами керівника закладу Олени Нікітенко, від виважених дій працівників залежала безпека підопічних. Всі діяли злагоджено і вчасно зорієнтувались, аби врятувати тих, хто перебував у приміщенні, і врятуватись самим.
В безпечному місці дочекались ранку і готувались до евакуації.
З самого ранку в інтернаті працювали підпрозділі ДСНС. Під час евакуації підопічних були присутні голова Сумької ОДА Володим Артюх, його застунпиник Олег Коваль, директор департаменту соціального захисту Сумської ОДА Людмила Мусіяка.
Під час евакуації не приховували сліз як працівники інтернату, так і підопічні.
- Для нас це не просто робота, наш інтернат – це частина нашого життя, - говорить молодша медична сестра Валентина Щербаченко. - Я тут пропрацювала 16 років, багатьох наших підопічних знаю з дитинства, вони росли на моїх очах.
Разом із нашими вихованцями я на зміні пережила цю ніч. Після першого вибуху одразу перевели їх у безпечне місце. Було дійсно страшно і ми не знали, обстріл продовжиться чи ні. Головне, що всі наші підопічні залишились живими і неушкодженими.
Керівниця закладу Олена Нікітенко особисто брала участь у підготовці до евакуації і з перших годин після вибухів перебувала у приміщенні закладу.
Евакуація відбувалась організовано. Колону автобусів супроводжували підрозділи ДСНС.
Також частина рятувальників залишалась працювати, аби розібрати пошкоджений дах і уникнути небезпеки поранення від уламків.
- Цей заклад будувався на моїх очах, адже я мешкав поруч і тут із перших днів його відкриття працювала моя мама, - говорить Білопільський міський голова Юрій Зарко. - Це не просто інтернат, це частина історії Білопілля, це робочі місця і велика інфраструктура. Тут вкладені великі кошти в ремонти, у створення належних умов перебування підопічних, роботи персоналу.
Ворог сьогодні не обирає, що руйнувати і кого вбивати, страждають заклади освіти, культури, медицини, соціального захисту, оселі мирних жителів. Це вже другий соціальний заклад для хворих людей, який знищено на території громади.
Головне – не постраждали люди, а підопічні вже в безпеці.
Заклади ми відбудуємо і відновимо, бо віримо в Перемогу і нас ворогу не зламати. Ми все здолаємо, хоч би як важко було.
