Миколаївська громада живе і розвивається в прикордонному регіоні з “обережним оптимізмом” – так вважає її очільник Сергій Пасько, аналізуючи всі показники розвитку і згадуючи плани, які б мали вже реалізуватись. Але по все - по черзі.
Етапи створення громади
Історію громади умовно можна поділити на три етапи.
Перший – власне її створення. Миколаївська громада створена першою на території колишнього Білопільського району у 2016 році. Тоді в громаду об’єднались сім колишніх сільських рад і центром стала селищна. На той час це була одна з найбільших громад на Сумщині – і за населенням, і за територією. Громада навчалась та набувала досвіду роботи в умовах, коли такого досвіду в Сумській області ще не було.
Другий етап визначається приєднанням до громади ще одного селища – Улянівки, виборами нового депутатського корпусу та обранням головою Сергія Паська.
Третій етап – це життя громади після 24 лютого 2022 року.
“З 2020 року, а точніше з першої установчої сесії селищної ради, ми почали працювати одразу і над стратегічним плануванням, і над розв'язанням наболілих питань. З одного боку, мені особисто було легко, а з іншого – я мав певні виклики”, – згадує Сергій Пасько.
Легкість викликана тим, що Сергій Михайлович народився, виріс і все життя працював у громаді. Тож усі її проблеми знає “на собі” та на житті своєї родини. Його батько – Михайло Андрійович десятки років працював у місцевому аграрному секторі. Син Сергій підтримав батьківську справу і до обрання селищним головою понад 20 років віддав аграрній сфері. До цього обирався депутатом Білопільської районної ради, Улянівської селищної, був членом виконкому. Тож досвід і в місцевому самоврядуванні, і в місцевих аграрних компаніях допомагали розібратись у наявних проблемах, шукати реальні шляхи їх вирішення.
Виклики для пана Сергія як для корінного місцевого, полягали в потребі віддалитись від особистих симпатій, родинних та сусідських зв’язків, вимагати від людей виконання своїх посадових обов’язків, незалежно від дружби.
До роботи не лише голова, а й депутатський корпус приступили на початку 2020 року, до цього сформувавши команду, в тому числі заступників, секретарів, старост.
“Наша громада налічує 9 старостатів та 42 населених пункти, у яких проживає понад 11 тисяч осіб, – говорить заступник голови Ігор Федина.
– Вибір старост для нас був дуже непростим етапом формування громади у новому скликанні. Обговоривши попередню ситуацію, ми ухвалили рішення змінити всіх старост у всіх округах, аби не виділяти когось і дати шанс новим людям показати свої організаторські можливості. За три роки наш принцип відбору себе виправдав”.
Майбутній розвиток громади обговорювали разом
Тож після формування команди миколаївці почали думати над планом дій: що роботи першочергово, а що – залишити на майбутнє.
Заступник селищного голови Дмитро Лантушенко мав досвід роботи в Сумській міській раді, працював із різними проєктами й організаціями, які підтримують децентралізацію і розвиток громад.
“Аби залучати кошти інвесторів та донорів і ефективно використовувати власні бюджетні надходження, ми розробили Стратегічний план розвитку Миколаївської селищної ради. До його створення залучили старост, депутатів та громадськість. Ухвалили документ у 2020 році”, – каже пан Дмитро.
Стратегічний план рада розглядає щорічно під час розробки Програми соціально-економічного розвитку. Прописані у ньому заходи реалізують бюджетним коштом та шляхом залучення інвестицій.
У громаді враховують побажання всіх жителів
У 2021 році в Миколаївській громаді відбулося голосування за проєкти громадського бюджету, які запропонували жителі.
“Для нас Громадський бюджет дав позитивні результати. По-перше, навколо ідей згуртувалися жителі громади, а у голосуванні взяв участь кожен шостий. По-друге, ініціативні групи отримали навички написання проєктів, що дозволить надалі реалізувати їх уже в більш серйозних конкурсах. По-третє, ми вивчили головні запити наших жителів і, розробляючи плани соціально-економічного розвитку, враховуємо проєкти, які не перемогли у конкурсі”, – коментує заступник Миколаївського селищного голови Дмитро Лантушенко.
За результатами голосування комісія затвердила такі проєкти:
- Облаштування Молодіжного туристичного табору “Миколаївські зорі”;
- Облаштування центральної площі смт Миколаївка;
- Створення спортивного осередку в Тучненському будинку культури;
-
Облаштування зони відпочинку в селі Верхосулка.
Про створення спортивного осередку в Тучненському будинку культури розповідає авторка проєкту Наталія Мальована:
“У Будинку культури зроблено ремонт, є всі умови для відпочинку та занять художньою самодіяльністю. А от умов для спорту не було. Тож ми з командою написали проєкт, прорахували необхідну суму на купівлю обладнання і залучили до голосування всіх знайомих, друзів та небайдужих земляків. Проєкт виявився потрібним і корисним, тож ми виграли”.
Розвиток комунальної інфраструктури
Чи не найбільше скарг від громадян надходило в селищну раду через неякісну роботу комунального господарства. Річ у тім, що комунікації у селах були споруджені ще пів століття тому, але з того часу їх не замінювали – лише ремонтували, і то не всюди. У помешканнях громадян часто не було води, не працювала каналізація. Це питання вирішили не відкладати “на потім”.
“Ми почали розвивати комунальну інфраструктуру і паралельно ремонтувати водогони. Пізніше виникла проблема в роботі каналізаційно-насосних станцій. Втім, ми успішно реалізовуємо проєкт «Реконструкція каналізаційних мереж з установкою очисних споруд». За 2021-2022 роки замінили 640 метрів мережі водовідведення. У 2021 році провели поточний ремонт каналізаційно-насосної станції, встановили сучасні насоси та енергоощадне екологічне обладнання. Роботи продовжуємо”, – розповідає Сергій Пасько.
За три роки також частково втілили план щодо благоустрою та розвитку місцевого публічного простору.
Тут працюють над покращенням стану довкілля, озелененням, ліквідацією несанкціонованих сміттєзвалищ, ремонтом та впорядкуванням спортивних майданчиків і кладовищ. У селах встановили нові лави, урни, а також сучасні дитячі ігрові майданчики.
Всі плани в громаді змінились після 24 лютого
У перший день великої війни через громаду пішла ворожа військова техніка і люди опинились частково в оточенні.
“Наші керівники жодного дня не полишали громаду. Були з людьми, виходили на центральну площу, спілкувались, їздили по селах, організовували допомогу жителям і захист території. Голова і заступники власними машинами привозили хліб, ліки, необхідні речі для лікарні”, – говорить місцева підприємиця Тамара Павленко.
“Війна перекреслила всі наші плани. До звільнення Сумщини ми думали лише про те, як вижити та витримати оточення. Пережили все це завдяки злагодженій роботі всіх структур і допомозі місцевих аграріїв”, – продовжує розмову Сергій Пасько.
Життя громади кардинально змінилося. За пів року на її територію приїхало понад тисячу людей із міст, де тривали масовані обстріли. В Миколаївці були заселені всі приватні будинки, які вважались порожніми. Найвіддаленіші села, де роками ніхто не жив, наповнились переселенцями. Багато з них потребували допомоги. В ці села прокладали дороги, аби доїхати. Там почали ремонтувати водогони. Зараз на території громади залилось близько 500 внутрішньо переміщених осіб. Частина повернулась у рідні міста.
Безпека і захист
З початком широкомасштабного вторгнення громаді довелось змінювати плани та реалізовувати зовсім інші проєкти. За останніх півтора року найбільше коштів з місцевого бюджету у громаді виділили на безпеку та облаштування захисних споруд й укріплень.
У громаді активно допомагають землякам, які несуть службу: створили благодійний фонд, підтримують родини загиблих і полонених. Створено ДФТГ – Добровольче формування територіальної громади. Наші добровольці виконують важливу функцію захисту громади та співпрацюють з військовими.
“Ми маємо постійно пам’ятати, що нам до кордону з рф 30 кілометрів. Тож треба бути завжди готовими, – коментує голова. – Саме завдяки нашим захисникам ми сьогодні можемо говорити про якісь плани та розвиток”.
Робота шкіл і дитсадків у громаді
Миколаївська громада – єдина на Білопільщині, де ще торік було відновлено змішане навчання в школах та відвідування дитячих садків. Кожна школа має тимчасові укриття різного рівня підготовки. Зараз ведуться остаточні роботи, аби зробити в укриттях більш комфортні умови.
Перед початком навчального року представники ДСНС провели заняття з педагогами, працівниками, учнями щодо безпеки поводження під час повітряних тривог.
У громаді в режимі чергової групи також працюють два дитячі садочки – “Веселка” та “Берізка”.
Медицина і соціальний захист
На території громади працюють 10 ФАПів та фельдшерських пунктів, комунальне некомерційне підприємство “Амбулаторія загальної практики – сімейної медицини”, яка має три філії. П'ять сімейних лікарів, два терапевти та педіатр надають допомогу жителям не лише Миколаївської, а й сусідніх громад. У Миколаївці та Улянівці відкрито Центр надання екстреної медичної допомоги – тепер швидка за лічені хвилини доїжджає до пацієнтів.
“Раціональне використання приміщень колишніх лікарень для нас справжня проблема, – говорить начальниця відділу охорони здоров’я та соціального захисту населення Миколаївської селищної ради Юлія Шостак. – Два величезних приміщення в смт Улянівка та смт Миколаївка розраховані на перебування 300 пацієнтів, але збудовані без урахування енергоощадження. 3-4 поверхові приміщення зараз важко переробити під потреби громади, але і дозволити, щоб колишні лікарні «впали» чи їх розібрали на цеглу теж не можна. Тож у громаді ухвалили рішення перевести ці лікарні на економний режим опалення”.
В цих лікарнях розмістили медичні структури – Центри надання екстреної допомоги, амбулаторії. На території Миколаївської лікарні відкрито Центр з надання соціальних послуг, відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання. Це відділення утримується за кошти місцевого бюджету.
Відновлення роботи стоматології
Окрім цього, у Бобрицькій амбулаторії відновлена робота стоматологічного кабінету. Тут вкотре не обійшлось без громадської ініціативи самих жителів села.
“Ініціативних мешканців села Бобрик залучила до співпраці з Українським Жіночим Фондом мобілізаторка Катерина Босенко. Вона запропонувала взяти участь у конкурсі проєктів для розв'язання проблем села. Разом з активними земляками ми створили групу самодопомоги «Бобрик не байдужі» та взяли участь у кількох тренінгах щодо розвитку місцевих ініціатив. Представники УЖФ вчили нас складати проєкти та подавати заяви на гранти”, – розповідає жителька Бобрика, ініціаторка проєкту Вікторія Синиця.
Члени групи, разом зі старостою села Оленою Шевченко, визначили коло проблем, які можна було б вирішити в рамках реалізації даної ініціативи. Ідей було кілька: від прокладання мережі водогону до створення готельного комплексу.
Втім, фінансові рамки змусили зупинитись на відновленні роботи стоматологічного кабінету в Бобрицькій амбулаторії. Так, Український Жіночий Фонд за фінансової підтримки уряду Норвегії дав можливість реалізувати проєкт “Покращення доступу до стоматологічної допомоги для жінок, які проживають у віддалених селах Миколаївської громади” та надав грант в сумі 132 тис.грн.
Культура
Культурне життя громади, попри повномасштабне вторгнення росії, не зупинилося, а продовжує активно розвиватися.
У селах громади діють бібліотеки та клубні заклади. Спільно з управлінням молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації та ГО “Батьки дітей з особливими потребами” на базі Миколаївської публічної бібліотеки створили “Молодіжний простір” – місце зустрічей небайдужої активної молоді громади.
На базі Марківської сільської бібліотеки за підтримки ГО “Бюро аналізу політики” організували простір “Бібліорелакс” для активного дозвілля.
В Миколаївській дитячій музичній школі провели ремонт та облаштували танцювальну залу для занять з хореографії. Діють класи гри на баяні, акордеоні, фортепіано та клас сольного співу. Вихованці школи здобувають перемоги на всеукраїнських та міжнародних конкурсах.
Учасники гуртків Миколаївського центру культури і дозвілля беруть активну участь у конкурсах. На їхньому рахунку велика кількість перемог як на теренах України, так і за її межами.
Загалом, Миколаївська територіальна громада багата талановитими людьми – Іван Низовий, Олександр Вертіль, Олександр Олесь. Тож не дивно, що і сьогодення зрощує таланти.
Спорт
Відомі спортсмени
Миколаївка відома далеко за межами України також і досягненнями місцевих спортсменів. У світі знають імена переможців світових першостей, учасників Олімпійських ігор біатлоністів Андрія Дериземлі, Руслана Лисенка. І зараз здобувають медалі світових змагань їхні наступники: Артем Тищенко, Руслан Ткаленко, Андрій Доценко. Народився у Миколаївці та зробив перші кроки в біатлоні нинішній чемпіон світу з літнього біатлону серед юніорів Богдан Борковський.
За останні 10 років Миколаївку багато хто в Україні почав асоціювати з футболом, завдяки розвитку футбольної команди АФ “Вікторія”, якою опікується однойменна місцева агрофірма. За ці роки коштом агрофірми в селищі споруджено футбольний стадіон, де проводились всеукраїнські зустрічі. Тут грали команди першої та другої ліги Чемпіонату України.
Поруч зі стадіоном виросло справді спортивне містечко. Втім, ним розвиток футболу не обмежився.
Будівництво спортивного об’єкта
У селищі сьогодні є два поля зі штучним покриттям для гри у футбол. У громаді вже мали проєкт на будівництво спортивного об'єкта, який мав би натуральні футбольні поля, поливне поле зі штучним покриттям для хокею. В сукупності з адміністративним корпусом, трибунами та освітленням, комплекс стане унікальним та території Сумської області.
Вартість цього проєкту, який планували збудувати коштом європейських партнерів, близько 3 млн євро. Вже виготовили документацію і почали підготовчі роботи – все перекреслила війна.
Спортивний розвиток
Будівництво зупинилось, але спортивний розвиток дітей та дорослих триває.
У селищі 5 років працює Дитячо-юнацька спортивна школа. Поряд з традиційними для Миколаївки видами спорту – футболом і лижними перегонами – працюють секції вільної боротьби та дзюдо.
У футболі Миколаївці теж знайшли свою нішу: команда дівчат цього року стала бронзовим призером чемпіонату області з футзалу. А 4 з 12 юних футболісток склали основу збірної Сумщини на Всеукраїнських змаганнях, де виступили вперше і посіли 4 місце.
З нового навчального року розвиток спорту в громаді отримав потужний імпульс: ДЮСШ переходить працювати у нове приміщення, яке відремонтовано коштом місцевої агрофірми “Вікторія”. Це не просто кабінети, інвентарна, душові, роздягальні для спортсменів, а й великий сучасний спортзал для занять єдиноборствами.
Оцінив такий підхід до розвитку спорту віцепрезидент федерації дзюдо України, віцепрезидент Сумської обласної федерації дзюдо Сергій Колесніченко:
“Те, що сьогодні зроблено у Миколаївці для підтримки дитячого спорту – це без перебільшення подвиг. Якщо приватні інвестори знаходять кошти та відбудовують такі заклади, то це свідчить про нашу незламність і бажання жити й розвиватись. Я переконаний, що в цьому спортзалі ми проводитимемо не лише тренування, а й обласні змагання”.
У Миколаївській громаді буде власна сироварня
Втім, витрати бюджету треба компенсувати і дбати про надходження. Один зі шляхів – відкриття власного виробництва.
Сироварня – це пілотний проєкт, який реалізується на території Миколаївської громади Сумського району і спрямований на підтримку дрібних фермерів та приватних домогосподарств, які утримують невелику кількість корів.
Приватні домогосподарства та дрібні фермери наразі вимушені реалізовувати молочну сировину за цінами значно нижчими, ніж собівартість виробленої продукції. Виправити ситуацію і підтримати селянські господарства можливо за умови налагодження власного перероблення на місцях.
Варто зазначити, що Програмою соціально-економічного розвитку Миколаївської селищної ради на 2023 рік виділені кошти в сумі 1.5 млн гривень для розвитку матеріально-технічної бази новоствореного переробного підприємства.
За допомогою підприємства “Слобожанщина Агро” придбано автомобіль для перевезення до 4 тисяч літрів сирого молока. Також Миколаївська селищна рада взяла участь у Програмі розвитку агропромислового комплексу Сумської області за напрямом “Часткова компенсація вартості об’єкта з переробки молока”.
Реалізувати перший етап спільного проєкту громади, Сумської обласної військової адміністрації та соціально відповідального бізнесу та почати випуск готової продукції планується у четвертому кварталі 2023 року.
Життя триває і ми працюємо
Багато чого вдалося втілити в Миколаївській громаді з моменту децентралізації. Проте, на думку голови громади Сергія Паська, реформа місцевого самоврядування має як плюси, так і мінуси.
“Самостійність громад не продумана до кінця, – вважає голова. – Треба допрацювати реформу, аби ми на місцях мали стимули до більшого розвитку. Збільшувати надходження з податку на доходи фізичних осіб нам заважає… можливе вилучення коштів. Так, розрахунки надходжень ведуться відносно кількості населення. Зібрав більше – вилучили. Та й не зараз, а перерахують вилучення на майбутній фінансовий рік. Тож сьогодні ми працюємо, намагаємось залучити якнайбільше в бюджет, а потім вводиться формула і в нас забирають. І от плануємо наступний рік вже з «діркою» в кошторисі”.
На думку Сергія Паська, є й інші больові точки.
“Жителі громади не розуміють впроваджені підходи щодо освітньої реформи. Десь там, «на горі» ухвалюються закони щодо спроможності мереж. Але остаточне рішення щодо закриття шкіл ухвалюють на сесіях місцевих рад. Тож всі незадоволення і негатив отримує місцева влада. Людям важко пояснити, що це не ми на сесіях визначаємо «спроможність» мережі, а приходить вказівка. Ми стаємо заручниками такої ситуації.
Є питання і щодо фіксування оборони та захисту. Так, ми створили благодійний фонд і туди залучаємо позабюджетні кошти. А якщо хочемо допомогти армії бюджетними грошима? «Нецільове», – кажуть фінансисти.
Але за великим рахунком, саме децентралізація дозволила нам вижити в перші місяці вторгнення, жити та хоча б мінімально розвиватись. Саме можливість ухвалювати рішення на місцевому рівні, а не погоджувати їх з районним фінвідділом, дозволяє оперативно реагувати на виклики. На рівні громади ми самі бачимо і швидко реагуємо на проблеми, враховуючи власні ресурси.
Підсумовуючи, жити та працювати в умовах децентралізації не так просто. А в умовах війни ще й набагато більш відповідально. Але ми тримаємось, працюємо і наближаємо перемогу!”.
***
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
