Саме так із любов’ю працівники і вихованці Білопільського територіального центру соціального обслуговування називають Світлану Волокітіну.
Відділення денного перебування комунальної установи Білопільської міської ради «Білопільський територіальний центр соціального обслуговування» громадяни з особливими потребами, незважаючи ні на що, відвідують залюбки. Серед них і Світлана Волокітіна, яку ми з любов’ю називаємо Свєтік, Світлячок, Світланка. Це світле ім’я їй дуже імпонує, підкреслює її особистість та неповторність.
Завжди привітна, відверта і радісна, вона у цей непростий час покращує настрій усім оточуючим, влучно пожартує, підтримає...
Свєта у своїй родині - помічниця. ЇЇ мама Олена Володимирівна приділяє значну увагу здобуттю Світланою навичок господині: як смачно приготувати їжу, прибрати в кімнаті, доглядати за своїм зовнішнім виглядом.
Світлана - активний учасник життя відділення. За допомоги його працівників дівчина оволоділа навичками вишивки бісером, аплікації, виготовлення виробів із природнього матеріалу. Роботи, створені руками Світлани, демонстрували на виставках із художньо-прикладного мистецтва. Вона неодноразово перемагала та здобувала призові місця в змаганнях із шашок, що проводить керівник гуртка «Шахи та шашки» В.П.Тимко.
Разом із іншими відвідувачами - Оксаною Тимченко, Оленою Карабельниковою, Павлом Костенком, Наталією Мартиненко, Сергієм Бесарабовим - Світлана створює яскраві образи під час концертів та виставок, що проводять у відділенні денного перебування з нагоди свят.
Відзначаючи Міжнародний день людей з інвалідністю, прогресивне людство засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.
На сьогодні в Україні є понад два з половиною мільйона людей, які мають інвалідність і ця цифра, на жаль, збільшується. Тож ми повинні зрозуміти та зробити все, щоб вони жили повноцінним життям, вільно пересувалися, не відчували дискримінації, мали змогу брати участь у соціальному та культурному житті.
Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму через проблеми зі здоров`ям.
Бажаємо їм витримки, оптимізму, здоров`я, можливості втілити в реальність плани та задуми!
