В Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які вже вдев'яте було проголосовано Верховною Радою та продовжено строком на 90 днів – з 16 листопада 2023-го до 14 лютого 2024 року.
Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних сил, що діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.
Детально про те, кого по мобілізації можуть призвати вже у січні, а хто має право на виїзд за кордон, розповідає начальник Першого відділу Сумського РТЦК та СП Андрій Рибалко.
Мобілізація в Україні на сьогодні
- З початку січня, як і раніше, отримати повістки можуть військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років, які відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.
Насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, зв’язківці, IT-спеціалісти. Адже мобілізація проходить не тільки для бойових дій на фронті, а й для виконання різних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це служба у тилових підрозділах, частинах забезпечення і т.п. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.
Мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:
- чоловіки від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;
- чоловіки від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;
- чоловіки віком від 18 до 60 років, які були зняті з військового обліку до 2015 року за наказом МОУ №342 від 09.06.2006 року (втратив чинність), та які підлягають поновленню на військовому обліку і визнані придатними чи обмежено придатними за станом здоров'я в воєнний час на підставі рішення ВЛК.
Граничний вік перебування на військовому обліку залишився незмінним та заходи мобілізації не застосовуються до чоловіків, які досягли 60-річного віку.
Хто може піти служити добровільно?
- Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:
- жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я;
- призовники віком від 18 до 27 років, які раніше не проходили строкової служби – на службу за контрактом;
- люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтер-мінування від мобілізації за сімейними обставинами – можуть проходити службу за місцем проживання.
Хто має право на виїзд за кордон
- Заборона виїзду для військовозобов'язаних чоловіків віком від 18 років до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.
На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Відповідно до неї, виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:
- які з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (через стан здоров’я);
- за сімейними обставинами;
- за професією;
- з метою допомоги ЗСУ;
- держслужбовці.
Чи мають право виїжджати за кордон військовозобов’язані жінки
- Щодо жінок, відповідно до закону, громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.
Важливим доповненням є те, що з 1 жовтня в Україні жінки-медики стали на військовий облік. Тож, українки, які перебувають на військовому обліку, мають ті ж самі зобов’язання, що і чоловіки. Втім, законодавство України не містить положень, які встановлюють умови виїзду за кордон для жінок, які є військовозобов’язаними, тому жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон.
Як зазначає Андрій Рибалко, починаючи з 1 жовтня 2023 року, жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - немає. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон, незалежно від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади.
Детальніше – про військовий облік жінок-медиків із 1 жовтня
- З 1 жовтня в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак, постановка на облік у ТЦК не значить, що їх обов’язково мобілізують. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та визначити наявний медичний потенціал серед жінок і їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану.
До того ж, такі норми законодавчо закріплені ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.
Що означає поняття "повна мобілізація"
- Бойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. І хоч за даними Міноборони, ворог несе значно більші втрати, ніж Україна, наша армія потребує поповнення резервів.
Якщо говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.
Які бувають види повісток та де їх можуть вручити
- Сьогодні в Україні законом передбачено чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 181 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу.
У 2024 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:
Для уточнення облікових даних. Такі повістки видають для оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних.
На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Цю повістку, що вимагає пройти медичний огляд, підписує начальник ТЦК. Разом із повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. До неї медики вносять висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.
Бойова повістка на відправку. Цей документ видають військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним (в деяких випадках обмежено придатним) до військової служби.
Нові правила в процедурі вручення повісток
- Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання.
Хто може отримати повторну повістку та що буде, якщо її проігнорувати
- Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після отримання першої повістки).
Також після початку повномасштабного вторгнення деякі чоловіки отримали повістку або самостійно прийшли до ТЦК, але їх досі не призвали на службу. Тим, кого комісія визнала придатними і вони не мають підстав для відтермінування служби, можуть знову вручити повістку.
До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобо-в’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають особисто повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо.
Тож повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.
Щодо ігнорування повістки для уточнення даних, передбачена адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за неявку по бойовій повістці – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен із таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.
Хто не підлягає мобілізації через відстрочку
- Список категорій людей, який мають право на відстрочку служби з серпня 2023 року був розширений і включає:
- працівників, які мають бронь за державними органами, підприємствами, установами чи організаціями;
- багатодітних батьків та батьків-одинаків;
- осіб з інвалідністю I-III груп, а також людей, котрі є опікунами осіб з інвалідністю/недієздатних осіб;
- чоловіків та жінок, які виховують неповнолітню дитину з інва-лідністю I-II груп або з важкою хворобою, яка підтверджена спе-ціальною лікарсько-консультативною комісією;
- осіб, які взяли на себе відповідальність за дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, які ще не досягли 18-річного віку, включаючи опікунів, піклувальників, усиновителів та прийомних батьків;
- осіб, які доглядають за ріднею з тяжкими хворобами/інвалід-ністю I-II груп, та які потребують постійного догляду;
- чоловіків і жінок, чиї близькі родичі загинули чи вважаються зниклими безвісти під час виконання заходів з національної безпеки та оборони.
Цей список не є вичерпним та не охоплює всі категорії та особливості випадків тих, хто має право на відстрочку від мобілізації відповідно статті 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Що відомо про новий законопроєкт Кабміну
- Сьогодні українці бурхливо обговорюють новий законопроєкт Кабміну №10378, який зареєстровано у Верховній Раді 25 грудня 2023 року. Він стосується нових положень щодо мобілізації, військового обліку та служби в Збройних Силах.
За словами керівника Першого відділу ТЦК, у проєкті закону йдеться про зменшення призовного віку – із чинних сьогодні 27 років до 25, скасування системи строкової служби та впровадження базової загальновійськової підготовки для громадян України віком від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах. Також планується виключити з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність". Зміни стосуватимуться і процедури військового обліку призовників, вручення повісток та інших питань.
До того ж, у Верховній Раді зареєстровано ще один проєкт закону №10379, що стосується посилення відповідальності за порушення військового законодавства та збільшення кількості днів відпустки для військовослужбовців - до 30 днів підряд, та 90 днів оплачуваної відпустки для військових, які вирішили продовжувати службу після полону. Розглядають можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську.
- Наразі законопроєкти очікують обговорення у відповідному комітеті, доопрацювання, подальшого голосування в залі Верховної Ради, а лише потім можливе ухвалення та підпис президента. Тож коментувати ці зміни офіційно поки що зарано, - говорить Андрій Рибалко.
