17 січня у Києві відбулась зустріч представників Асоціації міст України з командою Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова.
Голова Асоціації міст України, він же Київський міський голова Віталій Кличко, разом із Віце-прем’єр-міністром з відновлення України – Міністром розвитку громад територій та інфраструктури України Олександром Кубраковим та Головою Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк відкрили це зібрання.
Воно не було традиційно багатолюдним. У цій зустрічі взяли участь усього дев'ять міських голів із різних регіонів України. Серед них:
- Сергій Сухомлин, Житомирський міський голова;
- Василь Сидор, Славутський міський голова (Хмельницька обл.);
- Володимир Коваленко, Новокаховський міський голова (Херсонська обл.);
- Вадим Бойченко, Маріупольський міський голова (Донецька обл.);
- Юрій Зарко, Білопільський міський голова (Сумська обл.);
- Сергій Соломаха, Миргородський міський голова (Полтавська обл.);
- Борис Карпус, Нововолинський міський голова (Волинська обл.);
- Василь Гуляєв, Чорноморський міський голова (Одеська обл.);
- Тарас Кучма, Дрогобицький міський голова (Львівська обл.);
- та Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.
Оскільки нашу область представляв саме наш Білопільський міський голова Юрій Зарко, я попросила його прокоментувати це засідання і звернути увагу, які саме з порушених питань були для нас найважливішими.
- Юріє Васильовичу, на сайті Асоціації міст визначені теми для обговорення на зустрічі. Що з порушеного на Ваш погляд найбільш важливе для нашої громади?
- Під час засідання обговорили питання:
- компенсації заборгованості з різниці в тарифах на тепло- й водопостачання,
- пріоритетів децентралізаційної реформи та державної регіональної політики,
- співпраці громад із міжнародними фінансовими організаціями,
- списання боргів 2009-2014 років по середньостроковим позикам громад,
- законодавчого врегулювання земельних питань у морських портах,
- зміни методики нормативно-грошової оцінки землі,
- допомоги прифронтовим громадам,
- підтримки бізнесу на постраждалих від війни територіях,
- створення передумов для відновлення місцевого самоврядування на тимчасово окупованих територіях та інші.
Так чи інакше, всі порушені питання стосувались роботи органів місцевого самоврядування в умовах війни та інтеграції України в ЄС.
«Вступ України до Європейського Союзу передбачає обов’язкове продовження реформи місцевого самоврядування, посилення його фінансової спроможності та самостійності. Тут у нас із Міністерством є багато спільних завдань…» - про це зазначив Віталій Кличко.
«Протягом 2023 року Міністерство зосередило зусилля на трьох напрямках посилення реформ – оновленні Державної стратегії регіонального розвитку, Дорожньої карти децентраліза-ційної реформи та запуск цифрових рішень, які забезпечать прозорість, підзвітність та ефективність відновлення та інвестицій як на місцевому, так і національному рівнях.
Я вдячний Асоціації міст за постійну участь у розробці цих рішень. У 2024 маємо наповнити ці ініціативи практичними результатами – громади мають долучатися до системи DREAM не тому що це буде обов’язковим за законом, а тому що це зручно та ефективно, закони, які поглиблюють реформу децентралізації, мають бути прийняти зараз, тому що усім нам потрібні єдині, зрозумілі та неупереджені правила», - підкреслив Олександр Кубраков.
- Що ж зі сказаного і почутого найважливіше для нас?
- На першому місці я б визначив питання розрахунків за газ, роботу житлово-комунального господарства і поточні питання проходження опалювального сезону, - продовжив розмову Юрій Зарко. - Ми, приміром, у Білопіллі, до цього часу не отримали компенсації за опалення. (Як і жодне місто в Україні, де працює централізоване теплопостачання). А це значні суми, які впливають на життєдіяльність наших теплопостачальних організацій. Ми поки що тримаємось за рахунок певних власних ресурсів і опалювальний сезон у місті йде за графіком.
Не менше питань і щодо компенсацій за водопостачання. Білопільська міська рада чи не єдина в Україні, яка сьогодні з власного бюджету компенсує вимушене підвищення цін на водокористування. За словами Юрія Зарка, приміром, у деяких містах люди сплачують за воду до ста гривень за кубометри використаної води. У Білопіллі витрати водокористувачам частково компенсує міськрада. Це приклад, який сьогодні вивчають інші громади, але не всі хочуть і не всі можуть виділяти кошти, аби зменшити вартість водопостачання приватним споживачам.
Друге важливе питання, за словами міського голови, – це відсутність державного фінансування для проєктування і будівництва тих же самих укриттів чи інших необхідних сьогодні інфраструктурних проєктів.
- Якщо інші громади будують укриття, сховища за рахунок державного бюджету чи інших цільових фондів, то ми «витягуємо» ці кошти з місцевого бюджету. Також ми не отримали необхідної техніки для роботи комунальних підприємств. Трактори, навантажувачі, екскаватори, вантажні автомобілі сьогодні дуже нам необхідні і для комунальних підприємств, і для облаштування кордону. Інші громади, теж прикордонні, які мають кордон із Румунією, Польщею, таку техніку отримують. Ми – ні.
Якщо ми щось і отримуємо, то лише з благодійних фондів чи від партнерів з інших країн або міст України. А держава чомусь нас обходить із такою допомогою. Як кошти вилучати з бюджету – так тут справно, як державна допомога для найнеобіхднішого - безпекової інфраструктури - так без нас, - зазначає голова громади.
Ще одне питання, яке хвилює фактично кожного мешканця аграрної громади: немає єдиного відпрацьованого механізму компенсації людям за невикористану за призначенням сільськогосподарську землю.
Ні для кого не секрет, що п’ятикіломерова зона вздовж кордону – це тисячі гектарів орної землі, яку сьогодні аграрії не можуть використовувати і відповідно платити за неї податки та орендну плату власникам паїв.
- Маємо, м’яко кажучи, дуже несправедливу ситуацію: одні аграрії, землі яких розташовані навіть у нашій грмаді подалі від кордону, засівають, збирають врожай, розраховуються з пайовиками, сплачують податки. А ті, хто має землю в п’ятикілометровій, зоні не те що засівати її, навіть доїхати туди не можуть, бо це заборонено. Але ніхто не «знімав» із них відповідальності за орендну плату, за податки. У людей, які віддали свої паї в обробіток такому аграрію, є законне питання: чому мені не виплачена орендна плата? - говорить Юрій Зарко.
- І що відповідати аграрію? Що поля заміновані чи по них щодня прилітає?
- Ці питання треба вирішувати на державному рівні, аби не відбити бажання аграріїв працювати на території. Ми не лише працюємо над облаштуванням кордону на цих землях, а ще й втрачаємо надходження від бізнесу на цих територіях. Не лише у мене, а й у більшості моїх колег, голів прикордонних громад, складається враження, що ми облаштовуємо і захищаємо не кордон України, а кордон громади.
Вилучення коштів, відсутність механізму компенсацій, не фінасування будівництва укриттів і втілення інших заходів безпеки – це наші першочергові проблеми. І без державної підтримки ми самі не впораємось, - говорить міський голова.
Ще одне питання, яке може для багатьох виявиться «не на часі», це продовження реформи децентралізації. Це одна з ключових реформ, які Україна мала б реалізувати перед вступом в Євросоюз.
- Ми зробили серйозні кроки в цьому напрямку і децентралізація отримала потужний старт, але втілити все заплановане не дозволила війна.
Вона ж швидше, ніж у мирному житті виявила деякі важливі проблеми. Перша з них – це перегляд результатів роботи громад у межах існуючих меж. Перші кроки в децентралізації дали волю визначитись громадам у своїх межах, створити громади на умовах добровільного об’єднання. Втім, це об’єднання не завжди «спрацьовувало» і не завжди давало очікувані результати. Тож укрупнення громад – неминучий процес, і рано чи пізно їх межі будуть переглянуті для того, аби максимально ефективно об’єднати існуючі ресурси на користь людям, а не розпорошувати його на утримання адміністративного апарату.
Як зазначає міський голова, механізму перегляду меж громад поки що немає, але він розробляється для оптимізації роботи самоврядних структур.
- Також я порушував важливе питання – надання компенсацій за зруйноване житло. На жаль, багато хто не розуміє, як реально отримати ці кошти. До цього часу не має порядку фіксації руйнувань тих територій, куди сьогодні з безпекових вимог не може приїхати комісія, яка має обстежити руйнування і надати відповідний протокол для оформлення компенсації. За результатами нашої зустрічі створена група щодо діяльності прикордонних громад.
Сподіваюсь, до моїх зауважень, які є спільними для всіх прикордонних громад Сумщини, прислухаються. А про вирішення порушених питань я надалі інформуватиму жителів громади, - підсумував Юрій Зарко.
