14 лютого не стало журналіста, якого поважали й шанували в Білопільському районі та поза його межами, людини, яка багато років очолювала колектив газети, що був справжньою великою родиною.
- Я навіть не пам’ятаю, якого року Микола Михайлович прийшов працювати в редакцію, - говорить працівниця редакції Людмила Галун. – Він уже працював, коли я ще навчалась у школі. А коли почала працювати в редакції, він був кореспондентом. Такий молодий, завзятий, талановитий…
Згодом у нього народилась донечка Владислава, яку він дуже любив і пишався її успіхами, коли підростала. Вона була справжня «татова доця»!
Пліч-о-пліч із Миколою Михайловичем багато років працювала в редакції і його дружина Ольга Василівна, яка, на жаль, пішла з життя через хворобу…
- Микола Михайлович очолив редакцію після Миколи Івановича Теницького. Його дуже поважало керівництво колишнього Білопільського району, бо з усіма знаходив спільну мову, спілкувався як із рівними – толерантно і відкрито.
Пам’ятаю, був час, коли тираж газети досягав 10 тисяч примірників! Та й колектив був загалом молодий.
Микола Михайлович Завгородній народився 17 квітня 1948 р. в с. Нижня Сироватка Сумського району.
З 1970 року працював у пресі: у Великій Писарівці, Білопіллі, де пройшов шлях від кореспондента до головного редактора районки.
Журналіст за освітою віддавав себе неспокійній роботі до останку, прагнув, аби районне видання всебічно висвітлювало життя рідного краю. Після виходу на пенсію керував школою юних кореспондентів.
Микола Михайлович готував матеріали до обласних та республіканських видань, був щирим другом і товаришем.
Світла пам’ять журналісту, редактору, наставнику…
