Вам приходить сповіщення про нове повідомлення у групі вашого будинку в Вайбері. Ви його відкриваєте. Сусідка пише, що її родич служить в Генштабі. Він попереджає: через три доби розпочнеться новий масштабний наступ російських військ на ваше місто. А тому треба бігти готуватися до евакуації.
Впевнені, що ви або ваші близькі стикались із подібними ситуаціями. Що це за повідомлення? Вороже ІПСО? Чи сусідські плітки? Як на це реагувати? Давайте розберемося.
Ви дивитеся п’яте відео з курсу медіаграмотності та протидії дезінформації, який онлайн медіа Хмарочос робить спільно з Агенцією медійного росту АБО. Протягом 6 місяців ми ділимось свіжими відео, що будуть присвячені різним темам.
Після перегляду кожного відео у Вас є змога пройти тест. Пройшовши тест Ви автоматично стаєте учасником розіграшу екоторби з фірмовим принтом, який буде проведено у квітні 2024 року. Тест ви можете знайти за цим посланням.
Окрім справді рідкісних випадків, коли вам у чат дійсно надіслали цінні та перевірені дані, або до вас доєднався співробітник російської ботоферми, скоріш за все ви маєте справу із плітками. Їхнє походження найчастіше перевірити неможливо. Допитатись у сусіда, який опублікував повідомлення, у більшості випадків буде дуже важко.
Чому він скинув в чат панічний пост?
Як правило, людина емоційно реагує на саму інформацію і не звертає уваги на джерело. А перша реакція – поділитися повідомленням та емоціями із великою кількістю людей. Насправді реакція не така вже й погана, адже людина хоче подбати про інших.
Але оскільки інформація неякісна, не перевірена і взята з незрозумілого джерела, вона може лише нашкодити. Як мінімум тиснути психологічно, максимум змусити когось вдатись до згубних дій через панічні настрої.
Олександра Цехановська, голова групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, відзначає, що у групових чатах вайбер не частіше зустрічаються повідомлення двох типів – про точний час бомбардувань росіянами та про нові масштабні наступи ворожих військ. Ця неперевірена інформація виснажує морально і дає ефект хлопчика, який кричав «вовк».
В результаті люди починають ігнорувати вже цілком справжню повітряну тривогу, а це є загрозою їхньому життю та здоров'ю. Подібні повідомлення, а також психологічне напруження через наслідки воєнних дій, породжують велику кількість конфліктів у таких чатах. Тож збільшується кількість взаємних звинувачень, і з часом чат перестає приносити користь.
Що ж робити, аби сусідські, батьківські групи були місцем, де можна конструктивно обговорити нагальні питання?
- Центр стратегічних комунікацій та Вайбер радять наступне.
- Зважено ставтеся до нових учасників чату.
- За появи емоційних повідомлень ввічливо попросіть їх прибрати. Можливо, людина помилилася чи не розуміє правил.
- Не поширюйте в групах і чатах дані про військові об'єкти та місця влучань. Це не особиста переписка, тому такі дані можуть потрапити куди завгодно.
- Не дозволяйте спровокувати вас на емоції, порожнечу та зраду. Тримати голову холодною в інтернеті завжди корисно.
- Призначте медіаторів в групі, які будуть слідкувати за порядком і видаляти шкідливі повідомлення.
