Два роки тому Сумщину звільнили. Тоді, у квітні 2022 року, нам здавалося, що найгірше - вже позаду, що вже не будемо перечитувати тривожні новини з Тростянця чи Боромлі, не будемо їхати дорогою і бачити ворожий блокпост, не слухатимемо повідомлення про бомбардування Охтирки…
Пам’ятаю, як вперше побачили на вулицях Білопілля людей у військовій формі і військові машини. Одна моя знайома, емоційна жінка, побачила військового і просто кинулась його обіймати зі словами: «Ви ж тепер нас не кинете, ви ж звідси не підете? Давай, синочок, я тобі пиріжків принесу…».
Це вже за два роки ми звикли до поняття «ротація», навчились відрізняти види зброї, з якої нас вбивають, «вжились» у стан прикордонного міста з усіма його «плюсами» і «мінусами». А тоді, у квітні 2022 року, ми видихнули і опинились у новій реальності, в якій живемо ось уже два роки.
Своє завдання виконуємо з честю!
Генерал-майор Олександр НестеренкоФото: facebook.com/GeneralNesterenko
Згадує про ті події заступник командувача Сухопутних військ Збройних сил України, на той час також Командувач ОТУ «Суми» генерал-майор Олександр Нестеренко.
- 6 квітня 2022 року визначний день для мене особисто та кожного військовослужбовця й командира. Понад 50 військових частин та підрозділів Збройних сил України, Національної поліції, Національної Гвардії України, Державної прикордонної служби України, сили територіальної оборони та добровольчих формувань Наказом Головнокомандувача Збройних сил України були об’єднані в оперативно-тактичне угруповання «Суми» для забезпечення територіальної цілісності та безпеки жителів Сумської, Полтавської, Харківської та Черкаської областей.
Добровольці, які ще вчора були цивільними, представники сил оборони, органи влади та волонтери, підприємці тоді не дали ворожому плану реалізуватись, звільнивши Київщину, Харківщину, Чернігівщину, Сумщину.
Але кожен військовий, та навіть цивільний розумів, що це, на жаль, перша битва повномасштабного вторгнення. Далі ми маємо не допустити втрати по найбільшому кордону з російською федерацією та продовжувати боротьбу до повернення територій, які були нашими до 2014 року, які обов’язково будуть нашими після Перемоги.
Дякую кожному та кожній, хто протягом 2022 року стримував вторгнення противника, просування в глибину території України, не допустивши збройних сутичок, диверсій, терористичних актів.
Спільно з військовими адміністраціями областей і районів, представниками органів державної влади та місцевого самоврядування було створено лінії оборони у визначених областях, з елементами фортифікаційного обладнання, інженерних, мінних загороджень, обладнанням довготривалих вогневих споруд.
Сьогодні з більшістю легендарних та бойових бригад продовжуємо боротьбу в найгарячіших напрямках держави – Авдіївському, Бахмутському, Запорізькому, Куп’янському, Лиманському.
Дякую та пам’ятаю Героїв, які під час виконання завдань, віддали життя за наше незалежне майбутнє та висловлюю щирі співчуття і підтримку їхнім родинам.
Фото: facebook.com/GeneralNesterenko
Велика честь цього дня отримати прапор із підписами командирів військових частин, із якими мав честь служити пліч-о-пліч. Продовжуємо боротьбу! Слава Україні! – так звернувся до жителів Сумщини Олександр Нестеренко.
Вони були першими
Сергій ТретякФото: facebook.com/Сергій Третяк
В дні, коли згадуємо звільнення Сумщини, поговорили ми і з командиром першого військового підрозділу 10 окремого стрілецького батальйону, нашим земляком Сергієм Третяком.
Після ротації з Білопільщини підрозділ став частиною 116 бригади і боронить нашу країну на Запорізькому та Авдіївському напрямках. Одна з операцій – це прикриття виходу військових частин із Авдіївки. Найважчі напрямки – це 10 батальйон. Пам’ятаємо наших бійців, які за місяці захисту Білопільщини стали нам як рідні. З багатьма білопільці спілкуються і сьогодні. Багато наших земляків приєднались до цього підрозділу і сьогодні воюють у його складі.
Сам Сергій сьогодні виконує обов’язки командира 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Нещодавно отримав звання підполковника. Завжди слідкує за тим, що відбувається на його рідній Білопільщині. Передає всім землякам вітання, бажає терпіння та віри в перемогу, яку вони наближають щохвилини на бойових позиціях.
Нам відступати нікуди, за нами - рідне місто і родини
Іван Орєшнік
Єдиним захистом у Білопіллі ще до звільнення два місяці залишались місцеві формування самооборони, які пізніше переформатувались у добровільче формування територіальної громади «Вир».
- Більшість членів нашого формування прийшли сюди у перші дні війни, - говорить командир Іван Орєшник. - Прийшли, хто з чим міг. У когось була мисливська зброя, у когось - травмат. Не мали ні форми, ні захисного спорядження.
За ці роки стали боєздатним підрозділом, який на рівні інших сил оборони захищає не просто Білопільщину, а кордон України. Маємо достатньо засобів захисту, навчились володіти не лише зброєю, а й сучасними засобами радіоелектронної боротьби. З початку війни з нашого підрозділу багато його бійців пішли в ЗСУ і сьогодні воюють у різних підрозділах. Є і втрати серед бійців, Ми пам’ятаємо кожного і робимо все можливе, аби продовжувати їхню справу – звільнення України. Слава Україні!
Фото з архіву ОТУ «Суми».
