25 травня у селі Воронівка поховали 21-річного солдата, навідника десантно-штурмового взводу Андрія Володимировича Захарченка, який загинув, захищаючи рідну землю від російських загарбників, поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області. До свого Дня народження Андрій не дожив дев’ять днів.
- Світла, сонячна дитина... Андрій ніколи і нікого не ображав, не конфліктував, був дуже добрим хлопчиком. Пам'ятаю, як він мені говорив: "У мене дві мами: рідна матуся і Ви", - згадує класний керівник Таїсія Іванова. - Вже кілька років я не викладаю у Воронівській школі, тож, коли пішла, зв'язок обірвався, Андрія не бачила вже досить давно, не спілкувались... Лише іноді, ще до повномасштабного вторгнення, кілька разів бачила його в місті. Це вже другий мій учень, якого забрала війна. Дуже страшно і боляче втрачати дітей, які були для мене рідними, які росли на моїх очах, а зараз ідуть у вічність...
Як повідомляє Культура Білопільської громади, Андрій Захарченко народився та виріс у Воронівці. Тут закінчив місцеву школу, потім – Білопільське вище професійне училище. Після закінчення його призвали на строкову службу. У липні 2023 року Андрій підписав контракт зі Збройними силами України. У квітні 2024 року був переведений до десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.
Загинув Андрій, будучи вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов’язок, 18 травня поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області, під час застосування противником артилерійського обстрілу штурмової групи.
Поховали Андрія Захарченка з усіма військовими почестями на місцевому цвинтарі. Пролунали останні постріли на честь, шану і незабутню пам’ять про славного воїна, нашого молодого земляка.
Щирі співчуття рідним та близьким, розділяємо біль втрати. Світла пам’ять про Андрія не зітреться з історії. Герої житимуть у наших серцях...
