Зберігати спокій і розсудливість під час добової повітряної тривоги надто складно. Ще важче тримати емоційну рівновагу після регулярних спусків в укриття, коли над землею вибухають снаряди. Ба більше – коли ти на роботі, а рідні вдома… Але в колективі Білопільського вищого професійного училища верх бере свідомість справжніх українців: сильних, вольових і незламних.
Ми маємо вистояти зараз, у надскладних умовах підготувати кваліфікованих робітників, чиїми руками завтра буде відбудовуватись зранена, але нескорена Україна.
Іноді нас питають: «Як ви там працюєте? За життя не боїтесь?». Звичайно, боїмось, як і всі, хто живе в Білопіллі та громаді. Але хіба можемо не працювати чи покинути рідну Сумщину, коли за це літо (а набір ще триває) наше училище для навчання обрали 65 дев’ятикласників?
Ми не розглядаємо варіант закриття навчального закладу, бо страшно. Нам не підходить віддалена робота, бо вдома спокійніше. Насамперед тому, що не можемо зрадити тих 15-річних підлітків, які вірять у нас, як ми віримо у Збройні сили України. Цей ланцюг не можна розривати – це синергія нашої перемоги.
Так коментує вибір професії для сина Ірина Бичок: «Богдан закінчив 9 класів Куянівської гімназії. Те, що він навчатиметься в Білопільському вищому професійному училищі, вирішили вже давно. Саме тому, що в переліку професій є «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування. Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва категорій «А1», «А2», «В1». Водій автотранспортних засобів категорії «С».
Фермерські господарства та агрохолдинги обробляють тисячі гектарів землі. Для цього їм необхідні кваліфіковані робітники. Враховуючи, що багато чоловіків (трактористів у тому числі) пішли захищати Україну, хтось має сісти за кермо сільськогосподарської техніки, аби сіяти і збирати урожай.
Ми віримо, що земля віддячить за любов до неї і захист її кордонів колосистими полями. Наша родина теж має залізного коня, який допомагає поратися з господарством. Особисто я впевнена, що викладачі та майстри виробничого навчання допоможуть Богдану освоїти сільськогосподарські машини, доки його батько боронить країну».
Дві подружки, випускниці Білопільської гімназії №4 Вікторія Лиманкіна й Дар’я Леоненко мріють у майбутньому стати вправними кухарями й уважними плодоовочівниками. «Власноруч виростити овочі з насіння, а потім приготувати з них смачні страви… Хіба не захоплива пригода, приправлена шелестом тепличної розсади й ароматом пряних трав?» – говорить Віка. А ще додає: «Наші друзі навчаються в Білопільському ВПУ на ІІ і ІІІ курсах. Їм цікаво пізнавати нове під керівництвом досвідчених педагогів. Тому радо долучаємося до училищної родини. А ще сподіваємось на скоріше закінчення війни, щоб зануритись у справжню атмосферу студентського життя».
Крім наймолодших, до навчання приступлять понад 100 випускників, які мають повну загальну середню освіту. Заклад активно готується до нового навчального року: в центральному корпусі після руйнування замінено всі вікна на металопластикові, частково замінено дах навчальних майстерень, створено нову лабораторію кухарів та навчальну ділянку для плодоовочівників, обладнано новий кабінет «Трактори та сільськогосподарські машини». Охайні світлі кабінети ніби сумують за своїми учнями, але все ж чекають їх, маючи своєрідний портал для зв’язку з ними через екран монітора.
Відокремлене відділення в Хотіні теж потерпає від обстрілів прикордоння, але працює разом із нами на єдиний результат – підготовку якісних кадрів для різних галузей економіки: сільського господарства, електротехнічного виробництва, залізничного та автомобільного транспорту, будівельної, торговельнокомерційної та галузі громадського харчування.
