Все частіше ми надаємо перевагу купівлі товарів в Інтернеті. Це досить зручно: не треба витрачати час на ходіння по магазинах; часто - дешевше, бо онлайн магазини не закладають у вартість витрати на оренду, оплату праці тощо… А наскільки захищеним є покупець під час купівлі товарів в інтернет-магазинах?
У цьому розбирався Юридичний порадник для ВПО.
Хоча це питання і не повʼязане безпосередньо із внутрішнім переміщенням, підписники спільноти і користувачі чат-бота часто про це запитують. Тож, Порадник пропонує поговорити про захист прав споживачів під час купівлі товарів онлайн.
На що слід звернути увагу, купуючи товари онлайн?
Відповідно до ст.13 Закону України “Про захист прав споживачів” (далі - Закон) перед укладенням договорів на відстані (так Закон називає купівлю-продаж у мережі Інтернет) продавець повинен надати споживачеві інформацію про, зокрема:
- найменування продавця, його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;
- основні характеристики продукції;
- ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;
- гарантійні зобов'язання та інші послуги, пов'язані з утриманням чи ремонтом продукції;
- інші умови поставки або виконання договору;
- порядок розірвання договору.
Зверніть увагу! Під договором розуміємо також усну домовленість (домовленість у листуванні з продавцем чи менеджером). Це не обов'язково повинен бути класичний письмовий документ.
В чому ж основні підводні камені?
Не завжди споживач має доступ до всієї необхідної інформації, передбаченої Законом (наприклад, про найменування та місцезнаходження продавця). Часто іншої інформації, окрім електронної пошти та номера телефону, на сайті інтернет-магазину не вказують, що фактично робить споживача безправним у разі придбання неякісного товару.
Відсутня інформація про прийняття претензій щодо товару. Багато онлайн-продавців прямо зазначають на своїх сторінках - “Обміну і повернення немає”, що само по собі є порушенням, оскільки обмін і повернення передбачені законодавство практично для всіх видів товарів за невеликими винятками.
Відсутність гарантії на товар. Наприклад, людина придбає взуття в Instagram-магазині, яке псується після першого ж виходу на вулицю і фактично позбавлена можливості обміняти неякісний товар у межах гарантійного терміну.
І найголовніше - багато онлайн-продавців НЕ є суб'єктами підприємницької діяльності. Оскільки Закон під поняттям “продавець” розуміє власне суб'єкта підприємницької діяльності, то, купуючи товар в особи, яка не є ним, споживач позбавляє себе можливості захистити свої права в спосіб, передбачений законодавством.
Що робити, аби не потрапити в халепу?
- Перевіряйте чи здійснює продавець свою діяльність офіційно (чи є він ФОП тощо).
- Цікавтеся можливістю обміну та повернення товару, наявністю гарантії на товар.
- Звертайте увагу на порядок оплати товару: чи є можливість післяплати, чи переказуєте Ви гроші на офіційний чи на особистий картковий рахунок.
- Цікавтеся відгуками про продавця.
- Звертайте увагу на наявність всієї інформації про продавця, передбаченої ст.13 Закону, оскільки відсутність інформації про найменування та місцезнаходження продавця унеможливлює проведення перевірок з боку Держпродспоживслужби за скаргами споживачів.
Більше корисної інформації шукайте у чат-боті Юридичний порадник для ВПО:
