Юрій Лосєв не ховався від ТЦК, не думав, як уникнути обов’язку захищати Україну. А точніше, свою Тімірязєвку, Миколаївку, свою вулицю, маму…
Юрій народився і виріс у Жовтневому. Тут закінчив школу і звідси пішов навчатись, спочатку на зварювальника, пізніше – на провідника вагонів. Працював у різних містах України і в рідному селищі.
В армії проходив службу в підрозділах морського флоту в Севастополі. Останні роки мешкав у Миколаївці та допомагав мамі, у якої він був єдиним сином.
Останній раз телефонував додому 11 листопада... Його двоюрідний брат Сергій згадує, як Юра розповідав, що ситуація дуже складна, що зараз перебувають на позиціях поблизу Часового Яру. Коли йшов в армію, то казав, що «Піду воювати, щоб племінники жили мирно». Своїх дітей у нього не було, але він дуже любив своїх племінників, а їх є вісім.
Воював у 24 бригаді на посаді стрільця-помічника гранатометника, мав звання сержант. Загинув 15.11.2024 року під час артилерійського обстрілу противником по позиціях мотопіхотного батальйону в районі Часового Яру. У загиблого захисника залишилась мати.
Вічна слава Герою! Вічна пам'ять...
