З початком весни і з настанням першого тепла, ми починаємо наводити лад на городах, подвір’ях, прибудинкових територіях і присадибних ділянках. Озброївшись граблями та віником, згрібаємо докупи залишки торішнього листя, сухої трави та різного сміття, а потім, чиркаємо запальничкою або сірником, в надії «навести красу» біля свого обійстя. На жаль, часто таке прибирання закінчується викликом служби «101», адже наші добрі наміри під час наведення чистоти та порядку можуть мати згубні наслідки для довкілля і здоров’я людей. Такі дії призводять до виникнення некерованих надзвичайних ситуацій.
Тисячі пожеж унаслідок спалювання сухої рослинності на полях, городах, луках і торфовищах в Україні вже стали не просто "притчею во язицех", а національною катастрофою.
Щовесни й щоосені рятувальники, екологи, влада, інформуючи про шкоду таких пожеж для здоров'я, природи й клімату, закликають людей не нищити середовище свого існування, але ті чомусь продовжують це робити, причому, як свідчить статистика, ще з більшим завзяттям.
«Якщо говорити про кількість, то тільки в лісах і національних парках із початку березня 2025 року виникло близько 80 пожеж, а дрібних пожеж, які фіксує ДСНС по всій території України, сотні – щодня», - говорить міністерка охорони навколишнього природного середовища України Світлана Гринчук.
Що входить до складу диму від спаленого листя чи трави?
- Пил;
- оксиди азоту;
- важкі метали;
- канцерогенні сполуки бенз(а)піренів;
- чадний газ (одна тонна тліючого листя прирівнюється до 30 кг чадного газу).
Чому не можна спалювати сухе листя і траву
Спалюючи листя, ви шкодите своєму здоров’ю:
- люди отруюються вуглецем, сполуками тяжких металів, оксидом азоту та чадним газом. Під час спалювання з димом вивільняються діоксини, які є одними з найбільш отруйних речовин для здоров’я людини;
- виникають респіраторні захворювання, алергії, підвищений ризик виникнення ракових пухлин;
- виникають онкологічні захворювання або ускладнення у людей, які вже страждають хворобами дихальної системи;
- відкрите спалювання шкодить дитині більше, ніж спалена поруч із нею цигарка.
Ви руйнуєте екосистему:
- знищуються кладки та гнізда птахів;
- зникають зайці, їжаки, плазуни, земноводні, дрібні гризуни. Вони гинуть у пожежах або потім від нестачі їжі;
- гинуть комахи, які беруть участь у процесі утворення ґрунту;
- гинуть рослини, котрі є джерелом харчування для інших тварин;
- збіднюється видовий склад рослинності, замість різнотрав’я залишаються бур’яни.
- змінюється клімат, через додаткові викиди парникових газів;
- знижується родючість ґрунтів. Для їх відновлення потрібно мінімум п’ять років, а іноді й десятки років.
Яка відповідальність за спалювання сухої рослинності
Фото: Ілюстративне фото з відкритих джерел
Чинне законодавство забороняє спалювання листя, сухої трави та передбачає штрафи за порушення цієї заборони. Детальніше про відповідальність повідомляє Міністерство юстиції України.
Самовільне випалювання рослинності або її залишків (ст. 77-1 КУпАП):
Штраф за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища складає:
- на громадян: 180 – 360 (3060 – 6120 грн);
- на посадових осіб: 900 – 1260 НМДГ (15300 – 21420 грн).
Штраф за вищевказані дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, складає:
- на громадян: 360-720 НМДГ (6120 – 12240 грн);
- на посадових осіб: 1260 – 1800 НМДГ (21420 – 30600 грн).
Окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу.
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом в Україні караються:
- штрафом від 5400 до 9000 НМДГ (91800 до 153000 грн);
- або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років;
- або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.
Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються:
- позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Спалювання сухостою – це не лише шкода для довкілля, але й загроза для нашого здоров’я та гаманець. Відмовтеся від цієї шкідливої звички та оберіть безпечні методи утилізації.
Що робити з листям, якщо не палити?
Рослинними рештками можна удобрювати ґрунт. Опале листя можна використовувати в якості компосту. Компост – це органічні добрива, що утворюються внаслідок розкладання органічних речовин мікроорганізмами. Для виготовлення цього добрива не треба особливих знань або зусиль.
Заготуйте спеціальний резервуар, чи просто викопайте яму, помірно зволожуйте рослинні рештки та забезпечте доступ повітря до компосту. Готовий компост має запах та колір ґрунту.
Тепер замість пригнічувати родючі властивості землі багаттями, ви можете удобрити її виготовленим компостом!
Із чого виготовляють компост
- Відходи рослинництва (бур’ян, листя, зіпсовані овочі та фрукти);
- Відходи тваринництва (навоз, пташиний послід, зіпсовані корми);
- Відходи обробки деревини;
- Побутові відходи (харчові, фекалії).
Стали свідком спалювання листя або сміття – викликайте поліцію: ст.255 Адміністративного кодексу зобов’язує поліцію виїхати на місце злочину (спалювання листя) та скласти протокол.
