Разом із провідними журналістами українських та закордонних видань у зустрічі брала участь головна редакторка газети «Білопільщина» Наталія Калініченко. І хоча своє запитання Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини вона поставила майже наприкінці пресконференції, розповідь про цю зустріч ми розпочнемо саме з його відповіді.
До зустрічі на Сумщині!
Наталія Калініченко поцікавилася у Дмитра Лубінця, як він оцінює діяльність Сумського представництва Омбудсмана, враховуючи той факт, що офіс, де приймали громадян, був зруйнований 13 квітня внаслідок прямого влучання ракети в Сумський Конгрес-центр.
– Ми точно не дамо росіянам закрити наші офіси й припинити нашу роботу. У Сумах уже підібрано нове приміщення, і зараз ми його облаштовуємо, – сказав Дмитро Лубінець.
На запитання, чи змінилася робота представництва у Сумах, він відповів:
– Так, змінилася. У нас там найефективніша команда на чолі з Тетяною Мироненко. Вона — висококласна фахівчиня, як і всі її колеги. Попри відсутність офісу, вона проводить багато зустрічей і ще більше активізувала свою роботу. Ми добре розуміємо, що ситуація на Сумщині ускладнюється, але віримо в ЗСУ і в межах своїх повноважень робимо все можливе, щоб захистити наших людей.
На завершення, відповідаючи на запитання, чи планує ще відвідати Суми, Омбудсмен відповів ствердно:
– Чекайте, обов’язково приїду!
Приємно чути таку високу оцінку роботи Сумського представництва. На особистий прийом у м.Суми та Сумській області можна записатися за номером 0 800 50 17 20.
Повернення полонених, захист прав українських дітей і громадян, протидія воєнним злочинам росії, децентралізація роботи інституції, мобілізаційні процеси та міжнародна співпраця — ці та інші питання стали головними темами щорічної пресконференції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця. Захід відбувся під символічною назвою «Сміливі змінюють світ».
Про головні тези виступу
На початку свого виступу Лубінець зазначив, що за ці три роки роботи інституція Омбудсмана зазнала кардинальних змін у підході до взаємодії з громадянами. Якщо раніше для спілкування з Уповноваженим потрібно було фізично їхати до Києва, то тепер ситуація докорінно змінилася.
«Три роки тому я стикнувся з тим, що громадяни України, якщо вони хочуть поспілкуватись з уповноваженим або його представниками, фактично заступниками, треба фізично їхати в Київ. Ми докорінно змінили цей підхід, зробили децентралізацію нашої інституції», — розповів Дмитро Лубінець.
Він додав, що станом на сьогодні в кожному регіоні України призначений представник Омбудсмана, який очолює регіональну команду. Розпочато масштабний проект відкриття регіональних центрів захисту прав людини, деякі з яких спеціалізуються на захисті прав дитини.
Боротьба за повернення з російського полону
Одним із найважливіших напрямків роботи залишається повернення українців з російського полону. За офіційними даними, станом на день пресконференції відбулося 65 обмінів, у результаті яких повернуто 5757 військовополонених, 294 цивільних заручників та 1378 українських дітей.
«Сім органів в Україні займаються поверненням трьох категорій громадян України», — пояснив Омбудсман, зазначивши тісну співпрацю з Офісом Президента, Міністерством оборони, Головним управлінням розвідки, СБУ таіншими відомствами. У рамках Стамбульських домовленостей відбулося два раунди прямих перемовин між Україною та росією. Представник Омбудсмана в секторі безпеки і оборони Юрій Ковбас є офіційним членом української делегації та фізично брав участь у переговорах у Стамбулі. Важливим аспектом роботи є документування злочинів російської сторони.
«Під час кожного повернення фізично присутні мої співробітники, вони спілкуються з кожним і кожною, хто повертається з російського полону», — розповів Лубінець.
Ці звіти щомісячно передають міжнародним партнерам та можуть стати доказами під час розслідування воєнних злочинів.
Омбудсман відверто визнав, що повернення цивільних заручників залишається найбільш складним напрямком роботи.
«Скажу відверто, у нас юридично нема процедури проведення обмінів. У нас не налагоджено з жодним міжнародним партнером прямого каналу комунікації і тиску на російську федерацію, якраз по напрямку повернення цивільних заручників», — констатував він.
За три роки інституція отримала понад 71 000 звернень від родин військовополонених та зниклих безвісти, провела більше 300 зустрічей за участі десятків тисяч громадян. Найбільша зустріч цього року зібрала понад 1300 родин військовополонених та загиблих.
Мобілізація та захист прав громадян
Окремим блоком роботи є розгляд скарг на порушення прав під час мобілізації. За 2024 рік Омбудсман отримав близько 3,5 тисячі звернень, а цьогоріч— уже понад 2000.
«Незважаючи на те, що ми чітко розуміємо, що в нас відбувається, що нам треба проводити мобілізаційні процеси, але моя позиція дуже проста — це треба робити виключно на підставі діючого законодавства України без порушень прав громадян України», — наголосив Уповноважений.
За результатами звернень були відкриті кримінальні провадження, а понад 50 співробітників ТЦК та СП притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Протидія російській дискредитації
Лубінець повідомив про нову загрозу — інформаційну кампанію росії, спрямовану на дискредитацію українських органів влади. Представники рф телефонують родинам полонених, стверджуючи, що «вашого рідного близького не хоче забирати Україна», та пропонують писати звернення до росії та США з метою дискредитації українських органів влади.
«Єдина протидія цієї кампанії дискредитації — це максимальне інформування», — підкреслив Омбудсман, закликавши родини військовополонених терміново повідомляти СБУ про такі телефонні дзвінки.
Особливу занепокоєність викликає практика психологічного тиску на українських військовополонених.
«Продовжується практика, коли українських військовополонених забирають на обмін, повідомляють, що нібито вас Україна запросила на обмін, забирають, возять десь, потім повертають назад і кажуть, що Україна від вас відмовилась», — повідомив Уповноважений.
Внутрішньо переміщені особи та біженці
За даними офісу Омбудсмана, в Україні офіційно зареєстровано більше 4,6 мільйона громадян зі статусом внутрішньо переміщених осіб. У 2024 році було проведено опитування 4,5 тисячі українських громадян у 10 європейських країнах щодо їхньої готовності повернутися. Результати показали, що основне питання, яке турбує громадян, — це безпека.
«Приблизно 80% громадян України зазначають, що в разі продовження цієї агресії або потенційно цієї агресії в майбутньому, вони будуть приймати рішення про неповернення назад в Україну», — повідомив Лубінець.
Пресконференція продемонструвала масштаб викликів, із якими стикається Україна у захисті прав своїх громадян, та важливість міжнародної підтримки у протидії російським злочинам.
Захист прав дитини — це внесок у майбутнє
Омбудсман України Дмитро Лубінець визначає, що одним із пріоритетних напрямків роботи є захист прав дитини.
5 500 - загальна кількість звернень за три роки діяльності Уповноваженого з напрямку захисту прав дитини. За три роки діяльності відповідним напрямом:
- здійснено 1 231 моніторинговий візит;
- опрацьовано 865 нормативно-правових актів;
- відкрито 1 392 провадження Уповноваженого.
Офіс Омбудсмана ще з 2022 року розпочав займатися поверненням в Україну депортованих і примусово переміщених дітей. Це робота кількох напрямків: безпекового, який полягає в поверненні додому за найменших ризиків, а також напрямку захисту прав дитини, який після повернення супроводжує у питаннях, пов’язаних із психологічною, юридичною та гуманітарною допомогою. Повернення відбуваються у межах плану дій Bring Kids Back UA.
1378 дітей вдалося повернути Україні від початку повномасштабного вторгнення станом на 26 червня 2025 року. Це зробили органи державної влади спільно з громадськістю та міжнародними партнерами.
Цього року створено Міжнародну коаліцію за повернення українських дітей: кілька її засідань проведені на базі Офісу Омбудсмана. До них долучалися близько 50 міжнародних організацій та країн щоразу.
Більше про захист прав - на порталі інформаційних брошур від Офісу Омбудсмана.
