30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек. Саме книгозбірні відіграють важливу роль у житті кожного українця. Тож напередодні свята ми поспілкувалися з працівниками Білопільської центральної районної бібліотеки ім.О.Олеся й дізналися, які ж автори нині - в тренді у білопільців.
Ми створили своєрідний топ найзатребуваніших українських письменників, а також знайшли цікаві факти про них, які ви не знали. І як бонус - особисте привітання усім читачам Білопільщини від Андрія Кокотюхи:
Андрій Кокотюха - письменник-белетрист.
У 2012 році отримав відзнаку «Золотий письменник України» – як автор, чий сукупний тираж перейшов позначку 200 тисяч примірників. Свій перший художній твір написав у 7 років, а до 12 читав і писав лише казки.
В дитинстві письменник мріяв стати бібліотекарем.
Перш ніж присвятити себе літературі, працював збиральником меблів, різноробочим та муляром на будівництві.
Любить збирати гриби та читати книги (він має список книг, які читає). За рік може прочитати до 90 книг. Але обов’язкове правило письменника – читати 100 сторінок у день.
Не любить українських політиків, футболу, борщу, вареників, макаронів, хімії як шкільного предмета, їздити громадським транспортом, стояти в чергах.
Детектив “Таємне джерело” Андрія Кокотюхи був написаний протягом 28 днів. “Будучи безробітним, я усюди працюю, мене не годує література, годує кіно, телебачення, журналістика. За 4 години можу написати 20 тисяч знаків, це 32 сторінки в книзі”.
Володимир Лис - журналіст, драматург, письменник.
Події у романах автора відбуваються переважно в ХХ ст. (іноді торкаючись і ХХІ – як-от часів Помаранчевої революції в «Країні гіркої ніжності»). Персонажі – зазвичай волиняни, найчастіше – мешканці села Загоряни (впізнаємо в ньому реальне село Згорани, в якому народився автор). Почасти топос охоплює й міста (Луцьк, Київ). Володар численних премій.
Служив у війську, працював журналістом у районних газетах Волині, Хмельниччини, Херсонщини, Рівненщини, у волинській молодіжці, завідував літературною частиною Рівненського музично-драматичного театру. Нині -редактор відділу державного будівництва незалежної громадсько-політичної газети «Волинь». У літературі дебютував як драматург, п'ять його п'єс було поставлено в різних театрах України, на українському радіо. Як прозаїк заявив про себе 1985 року.
Галина Тарасюк - поет, прозаїк, критик, публіцист, перекладач.
Авторка понад двох десятків книг, а також сотень публікацій, рецензій, критичних, публіцистичних статей, надрукованих у різних періодичних виданнях, на захист простих людей, соціальних завоювань, духовності та української мови. Лауреат найрізноманітніших премій. Твори перекладені на вісім мов світу. Кавалер Ордена княгині Ольги. Нагороджена медаллю „Незалежність України” Міжнародного Академічного Рейтингу популярності „Золота Фортуна”, відзнакою Міжнародного лицарського Ордена Архистратига Михаїла.
Сергій Батурин - письменник, прозаїк.
Автор “купається” в історії, набирає від неї сили та енергії.
Його улюблений поет — Ігор Римарук, художник — Айвазовський, музикант — Інгві Мальмстін. Серед музичних уподобань — Стравінський, Вівальді, Гріг і важкий рок: «Slade», «Hammerfall» і класична «Арія». Улюблені співаки — Олександр Градський, Валерій Кіпєлов і Момо Кольшміт. Сергій Батурин здійснив перший переклад українською мовою повного тексту роману Анатолія Кузнєцова "Бабин Яр" (видавництво "САММІТ- книга", Київ, 2008). Був шкільним учителем, охоронцем, продавцем взуття, менеджером у міжнародному фонді, відповідальним секретарем Спілки письменників України.
Богдан Коломійчук – письменник.
Авантюрні детективи та ретро-романи Богдана Коломійчука переносять читачів у захопливий світ пригод на межі реальності й вигадки. Любовні інтриги в його книгах не поступаються місцем шпигунським таємницям, а герої часто ризикують усім заради своєї мети. Автор пригодницьких історичних детективів «Моцарт із Лемберга» та «Готель “Велика Пруссія”».
Купе поїзда або салон літака - найбільш комфортні місця для роботи. Написати вдається небагато, але часто – це найцікавіші фрагменти. Можливо, динаміка руху позначається на динаміці тексту, адже детектив - «динамічний» жанр.
Ірен Роздобудько – письменниця, журналіст, редакторка.
Закінчила факультет журналістики Київського національного університету. Працювала в Донецькій ділянці ТАСС-РАТАУ телеграфісткою, в багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом і диктором радіогазети. З 1988 року живе в Києві, де працювала в газеті «Родослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому і третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора в журналі «Наталі», головним редактором в журналі «Караван історій. Україна» і журналістом у журналі «Академія». Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстером в цирку, Снігуронькою в фірмі «Свято» завідувачем відеосалону в кінотеатрі. Автор ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Елеонори Соловей, Леся Танюка. Автор двох збірок поезій. Вишиває бісером, грає на гітарі. Виховує доньку Яну. Ірен Роздобудько - українська журналістка, письменниця, поетеса. Переможниця літературних конкурсів "Коронація слова" 2000, 2001 і 2005 років.
Володимир Діброва - драматург, прозаїк, есеїст.
Довгий час писав у шухляду, проте став популярним на початку 90-х після перших офіційних публікацій. Драматичні твори Володимира Діброви є «вершинним досягненням української драми кінця ХХ століття. Разом з тим вони з незрозумілих причин не отримали належної сценічної долі» (Сергій Іванюк).
У своїй творчості Діброва знущається над штампами свого часу, висміює соціалістичний побут. Його герої – сформовані радянськими умовами, вони викривлено сприймають дійсність, їхнє мислення визначається не низкою самостійних виборів, а нав’язаними системою формами.
Дара Корній – журналіст, письменниця.
Закінчила журналістсько-редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (Українська академія друкарства нині). Мама, виховує двох діток – Даринку та Максимка, яких вважає найвагомішим та найважливішим здобутком у житті. Працює у Львівській національній академії мистецтв. Дякуючи власним діткам, тобто складанням для них на ніч казочок, і відбулося її потрапляння в літературу. Пише для маляток (журнал «Ангелятко», «Ангеляткова наука»), для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник») та, звісно, для дорослих, для всіх тих, хто ще й досі вірить в диво. Захоплення – дохристиянська міфологія, праукраїнські вірування, етнографія, казки, народна музика, книги. Лауреат третьої премії конкурсу «Коронація слова-2010» за роман «Гонихмарник». «Гонихмарник» – її перший «дорослий» роман. Після його виходу у світ авторка здобула неофіційне звання «української Стефані Майєр».
Юрій Винничук – вчитель, режисер, письменник.
«Батько чорного гумору» в українській літературі Улюблене місце відпочинку – Балкани. За освітою Юрій - учитель української мови та літератури. Письменник рік служив у лавах Збройних сил України. Сам скромно називає себе кабінетним журналістом. З 20 до 30 років встиг попрацювати і вантажником, і художником-оформлювачем. Перші вірші почав друкувати в 19 років. У 1987 році організував естрадний театр «Не журись!», для якого писав сценарії, пісні, виступав на сцені як комедійний актор. У 1987-1991 роках був також режисером цього театру. Одружений. Дружина молодша на 20 років. Разом виховують двох дітей. Живе і працює у Львові. У власній бібліотеці має понад 2000 збірок казок різними мовами світу. Визнаний Послом галицької кухні за визначний внесок у популяризацію галицької кулінарії, нагороджений відповідною відзнакою Клубу галицької кухні (2013). Улюблений журнал – “Literatura na swiecie” (польське видання). За казками знято мультфільми «Історія одного Поросятка» та «Як метелик вивчав життя». Майже ніколи не працював на постійній роботі з 9 до 18. Не любить режиму дня. Встає та лягає спати, коли хоче. Роман «Весняні ігри в осінніх садах» перекладений на англійську, болгарську та польську мови. Письменник любить готувати. У їжі невибагливий, любить деруни, палюшки… Палюшки – це по-східняцьки картопляні галушки.
Світлана Талан – письменниця, педагог.
Світлану Талан називають авторкою «реальних історій». Воно й не дивно, адже усі її твори на гостросоціальну тематику.
Світлана Талан - українська письменниця, яка працює в жанрі «реальні історії». Головний персонаж творів - сильна духом жінка, якій доводиться переживати і злети, і падіння. Народилася Світлана на Сумщині в 1960 році. Її батьки - сільські вчителі, і Світлана пішла їхніми стопами. Так у 1983 році закінчила Глухівський педагогічний інститут. Працювати почала в п'ятнадцятирічному віці, в місцевій газеті. Після інституту була вихователем в дитячому саду і вчителькою початкових класів. Її роман «Коли ти поруч» в 2011 році став лауреатом конкурсу «Коронація слова-2011» і отримав нагороду від фонду Олени Пінчук «За кращий роман на гостросоціальну тематику». Протягом року він був розпроданий рекордним тиражем у вісімдесят тисяч примірників, а сама Світлана увійшла до трійки найпопулярніших письменників України за версією журналу «Фокус». Також письменниця отримала нагороду «Золотий письменник України», яку вручають авторам за те, що тиражі їхніх книг перевищили сто тисяч примірників. Сьогодні Світлана Талан автор понад десятка книг, які популярні не тільки в Україні, а й за кордоном. Найвідоміші її роботи: «Не упирі» (2012), «Без минулого» (2013), «Розколоте небо» (2014 року) та інші.
Роман «Розколоте небо» здобув спеціальну відзнаку «Вибір видавця» в конкурсі «Коронація слова 2014».
А хто ваш найулюбленіший автор? Чекаємо на відповідь у коментарях.
Фото та інформація з відкритих інтернет-джерел.
