26 березня 2026 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець представив Спеціальну доповідь «Місцеві програми підтримки ВПО: аналіз ефективності та перспективи». Це перший комплексний аналіз того, як насправді працюють місцеві цільові програми підтримки внутрішньо переміщених осіб на рівні областей, районів і громад.
Сьогодні внутрішнє переміщення залишається одним із найбільших викликів для країни. За словами Омбудсмана, понад 4,6 мільйона українців мають статус ВПО. Це кожен десятий громадянин — серед них діти, люди з інвалідністю, пенсіонери. За даними Міністерства соціальної політики, станом на серпень 2025 року офіційно обліковано 4 589 390 ВПО, з яких 847 150 — діти, 223 601 — люди з інвалідністю та понад 1,3 мільйона — пенсіонери. Усі вони потребують не лише гуманітарної допомоги, а й системних рішень для довгострокової інтеграції у громадах.
Під час підготовки доповіді в Офісі Омбудсмана було проаналізовано місцеві програми підтримки ВПО на всіх рівнях, а також проведено масштабне опитування — 1 368 респондентів із різних регіонів України. Це дозволило отримати об’єктивну картину того, як працюють ці програми і наскільки вони відповідають реальним потребам людей.
Загалом в Україні діє 1 375 місцевих цільових програм підтримки ВПО. Із них 25 — на рівні областей та міста Києва, а 1 350 — на рівні громад і районів. Майже порівну розподілені спеціальні та загальні програми: 51% — це спеціальні, створені саме для підтримки ВПО, а 49% — загальні соціальні програми, де переселенці лише частково враховані. Водночас навіть така кількість програм не гарантує ефективності, адже в одних громадах їх декілька, а в інших — вони відсутні взагалі.
Доповідь показує, що головна проблема полягає не лише у кількості програм, а у їхній якості. Повноцінний аналіз потреб ВПО проводився лише у трохи більше ніж половині випадків. У частині громад дослідження було поверховим, а в окремих — взагалі відсутнім. Це означає, що програми нерідко розробляються без чіткого розуміння реальних потреб людей.
Ще більш критичною є ситуація з оцінкою ефективності програм. Лише 16% із них мають чіткі та вимірювані показники результативності. У більш ніж половині випадків ці показники носять формальний характер, а в третині програм вони взагалі відсутні. За таких умов складно зрозуміти, чи працює програма, чи вона існує лише на папері.
Окремою проблемою є слабка взаємодія з міжнародними та громадськими організаціями. Лише 10% органів місцевої влади залучають їх на постійній основі, тоді як у більшості громад така співпраця або епізодична, або взагалі відсутня.
Не менш важливим є питання участі самих ВПО у формуванні рішень. Після створення рад ВПО, яких в Україні вже понад тисячу, ситуація дещо покращилася, однак участь переселенців у прийнятті рішень часто залишається частковою або формальною.
У підсумку більшість програм забезпечують лише середній рівень задоволення потреб ВПО. У частині випадків цей рівень навіть неможливо оцінити, що ще раз свідчить про проблеми з моніторингом і прозорістю.
Для розуміння публікуємо інформацію про ситуацію в Сумській області, яка має статус прикордонного регіону і щоденно стикається з безпековими викликами.
В області в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб обліковується 103 555 осіб, із них 21 728 дітей, 6 669 осіб з інвалідністю, 27 249 пенсіонерів. Із облікованих 77 222 особи – мешканці Сумської області. Функціонує 50 програм підтримки ВПО на 51 громаду. Із них 30 є спеціальними, а 20 — загальними.
Умови прикордонного регіону значно ускладнюють ситуацію. Постійні обстріли, руйнування інфраструктури та нові хвилі переміщення населення вимагають швидких і гнучких рішень. Однак місцеві програми часто не встигають адаптуватися до цих змін.
Типові проблеми, виявлені в доповіді, повною мірою проявляються і на Сумщині: відсутність чітких показників ефективності, формальний підхід до частини програм, недостатня співпраця з міжнародними партнерами. У результаті значна частина ініціатив забезпечує лише базову підтримку, не вирішуючи системних проблем інтеграції ВПО.
Для прикордонного регіону це має особливе значення. Тут внутрішньо переміщені особи часто залишаються надовго, громади самі перебувають у зоні ризику, а ресурси обмежені. У таких умовах формальний підхід до програм фактично означає відсутність реальної допомоги.
Водночас ситуація має і позитивні сторони. Наявність спеціальних програм, збережена інституційна база та активність окремих громад створюють основу для подальшого розвитку системи підтримки.
У своїх висновках Омбудсман наголошує: місцеві програми підтримки ВПО є ключовим інструментом інтеграції, який має перетворювати державну політику на конкретні дії на місцях. Саме через них формується соціальна згуртованість, створюються умови для самозабезпечення переселенців і відновлюється довіра до влади.
Серед ключових рекомендацій — оновлення державної стратегії у сфері внутрішнього переміщення, запровадження обов’язковості розробки спеціальних програм у громадах зі значною кількістю ВПО, створення чітких індикаторів ефективності та систем моніторингу. Також важливо забезпечити реальне залучення рад ВПО до ухвалення рішень і посилити координацію між місцевою владою, державними структурами та міжнародними організаціями.
До аналізу ситуації з правами внутрішньо переміщених осіб у Сумській області також додали коментар керівниці департаменту соціального захисту Сумської обласної державної адміністрації Людмили Мусіяки. За її словами, робота з ВПО сьогодні є одним із ключових напрямків діяльності департаменту і охоплює широкий спектр завдань.
Людмила Петрівна зазначає, що специфіка роботи в Сумській області полягає у постійній динаміці ситуації. Передусім це пов’язано з безпековими викликами, а також зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб, які прибувають із прикордонних територій, де проживання стає небезпечним. Водночас значна частина людей не бажає залишати межі області, що додатково збільшує навантаження на соціальні служби та змушує шукати нові ресурси для забезпечення їхніх потреб.
Окремою складністю є і те, що разом із людьми переміщуються й установи — органи соціального захисту, державні служби, що потребує адаптації до нових умов роботи та створює додаткові організаційні виклики. Суттєвий вплив має й постійна зміна законодавства, яка вимагає регулярного оновлення баз даних, процедур і механізмів надання допомоги.
Також, за словами посадовиці, в Україні наразі відсутні чіткі механізми, які дозволяли б точно визначити кількість ВПО та їх фактичне місце проживання. Через це складно отримати повну картину розміщення людей і планувати ресурси.
Попри це, усі зазначені фактори враховуються в роботі департаменту. Зокрема, нещодавно створена Рада ВПО вже затвердила стратегічний план і план роботи. Хоча повноваження таких рад обмежені, але до їх складу входять авторитетні люди з практичним досвідом, зокрема самі внутрішньо переміщені особи, які добре розуміють проблематику і мають досвід співпраці з владою та громадськими організаціями.
До роботи активно залучаються не лише представники громадськості, а й органи влади, благодійні фонди, інші організації та волонтери. Основною метою такої взаємодії є напрацювання спільних рішень, які можна реалізувати на практиці на користь людей, котрі вимушено залишили свої домівки.
Людмила Мусіяка підкреслює, що ради ВПО наразі не мають значного впливу через обмежені повноваження, однак, завдяки авторитету та досвіду їхніх членів, вони можуть ініціювати зміни, формувати пропозиції та впливати на рішення як на регіональному, так і на державному рівнях. Вже є приклади, коли пропозиції, напрацьовані на місцях, були підтримані та враховані під час ухвалення рішень.
На завершення вона наголосила, що система соціального захисту, ради ВПО та юридичні служби працюють відкрито: діють гарячі лінії, фахівці готові вислуховувати пропозиції громадян і впроваджувати їх у межах чинного законодавства.
ГАРЯЧА ЛІНІЯ ТА ЮРИДИЧНА ПІДТРИМКА ПРАЦЮЄ ТУТ:
У Департаменті з питань соціальної політики Сумської обласної державної адміністрації працює багатоканальний цілодобовий телефон «гарячої лінії» (0542) 77 96 77, 0993025250 та (0542) 779955 з різних соціальних питань.
Звернутися до Ради можна напряму:
- електронна пошта: [email protected]
- телефон: 050 612 06 50 (для оперативної комунікації, зокрема через секретаря Ради Людмилу Руденко).
