26 квітня 1986 – дата, яка змінила життя цілого покоління. Чорнобиль – це рана, яка не гоїться та досі болить, нагадуючи про крихкість життя, про ціну безпеки, про велич людського духу. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС спричинив масштабне екологічне, соціальне та медичне лихо.
Першими на ліквідацію наслідків аварії були направлені лікарі, пожежники, військові, водії, цивільні люди, які гасили пожежу, розчищали завали та надавали допомогу, ризикуючи життям у зоні високої радіації.
Минуло 40 років з дня трагедії, але спогади залишаються болючими та живими. Спогадами про Чорнобиль у перші місяці аварії ділиться учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 Людмила Василівна Воротинцева.
У липні 1986 року на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС була направлена бригада працівників Білопільської районної санітарно-епідеміологічної станції на чолі з головним лікарем Захаренковим Євгеном Олексійовичем.
- Я і мої колеги, зокрема: Пономаренко Петро Миколайович, Степовик Алла Василівна, Костигов Євген Миколайович, Пивоварова Лідія Максимівна, Бублик Ганна Павлівна, Бойко Ольга Андріївна, Сотник Галина Іванівна, Ключник Валентина Миколаївна, Голінська Ольга Антонівна, Терещенко Валентина Олексіївна, Охріменко Валентина Борисівна, Собка Юрій Миколайович, Андронов Валерій Адольфович, Пархоменко Олег Васильович, Радаєва Ганна Никифорівна, Рожок Сергій Миколайович були направлені на проведення санітарних та протиепідемічних заходів у м. Чорнобиль, - згадує Людмила Василівна.
Робочий день починався о 6:00 годині ранку і закінчувався о 23 годині. Після зміни увесь одяг підлягав утилізації.
- Кожен виконував покладене на нього завдання: проводили обстеження їдалень, лазень, гуртожитків, відбирали проби води, контролювали якість і радіацію харчових продуктів, проводили бактеріологічне обстеження працівників, дезінфекцію пунктів харчування та лазень.
Глибока шана та щира подяка усім ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого здоров’я і життя захистили світ від атомного лиха. Ми вдячні вам і завжди пам’ятатимемо про ваш жертовний подвиг заради життя.
Сьогодні Чорнобиль – це застереження для усього людства. Це нагадування про те, що екологічна безпека не може бути другорядною. Чорнобиль немає права бути забутим, його відлуння чути і досі.
