14 жовтня громадські активісти, патріоти, а також ветерани військових дій Сумщини та Білопільщини вирушили до Києва, аби приєднатися до Всеукраїнської акції: "Вимога нації - ні капітуляції!".
Під час ходи, що розпочалася біля парку ім.Тараса Шевченка, деякі учасники згадували про події, котрі кров’ю вписані в історію нашої держави. Дві літні киянки говорили про події 2014 року: "Пам’ятаю, який жах відчула, коли дізналася про побиття студентів. Вважала, гірше не буде, аж тут – розстріли! Ми всією родиною допомагали мітингувальникам і їжею, і всім, чим могли, та й син не стояв осторонь, також вийшов на Майдан".
"Так-так", - погоджується інша. І вони обидві поринули у спогади тих страшних часів, із гордістю і шаною наголошуючи, що ми - нескорена нація.
Під час ходи по обидва боки колони збиралися люди: дехто кричав підбадьорливі лозунги, інші - аплодували. Обличчя в усіх - усміхнені, в них не було жодної краплі злості або ж зневаги. Увесь час звучали гасла: "Слава Україні!", "Смерть ворогам!" тощо.
Під час ходи ми зустріли активістів із Шостки, які спостерігали за маршем.
В акції брали участь члени Нацкорпусу, колишній депутат Андрій Білецький, а також народний депутат від "Європейської солідарності", волонтер Яна Зінкевич.
Були відсутні партійні прапори та символіка.
Коли підійшли ближче до Майдану, у присутніх перехопило дух: попереду - неймовірна кількість людей: були не сотні, а тисячі людей. Усмішки, фотографування одне з одним, синьо-жовті прапори, вишиванки – все це створювало неймовірну атмосферу. Здавалося, всі присутні і ти також – одна родина, всі ми - знайомі та близькі. Саме це, напевно, і є особливістю Майдану, душі й серця Києва.
Після ходи відбулося народне віче, де присутні скандували: "Ні - капітуляції!", "Нам потрібна лише перемога!", а також дякували військовим, ветеранам та всім, хто боронить країну.
Зі сцени виступали ветерани російсько-української війни. Закінчилося віче виконанням Державного гімну.
Далі відбулася хода до Адміністрації Президента України, до Банкової. Ми йшли повз вулиці, де на початку чотирнадцятого розстрілювали мирних протестувальників. Їхні, а також загиблих на сході військових світлини розташовуються вздовж вулиці. У кожного - фото, лампадки, квіти, хрестики та стрічки. Страшно згадувати, які події, драми, історії зради і підлості, мужності та честі й таємниці ховають у собі ці вулочки.
Дійшовши Банкової, активісти розклеїли на адміністрації світлини загиблих у війні на сході військових, а також вимагали, аби Президент переглянув реалізацію "Формули Штайнмаєра".
P.S.Поїздку до Києва організував сумчанин, громадський активіст Микола Сурженко, котрий написав пост у Фейсбуці із запрошенням активістів, волонтерів, ветеранів бойових дій взяти участь у мирній ході. Саме так ми і потрапили до Києва, за що дуже вдячні Миколі.
Одразу відповім на питання, котрі сколихують мережу: ні, нам не платили, навіть 400 грн, взагалі не платили ані тортами, ані шоколадками.
Жодних "наколотих" апельсинок та п’яних "продажних шкур" не було. Соромно, що деяким людям важко повірити: існує таке поняття, як громадянська позиція, свідомість та гідність.
