Зруйнований будинок ще не означає втрату права власності. Натомість одна неоформлена спадщина, відсутність запису в державному реєстрі чи загублений документ можуть коштувати місяців очікування компенсації, а іноді — і судових процесів. Саме тому юристи радять готуватися до можливих ризиків ще до того, як станеться лихо.
Що варто перевірити вже сьогодні, як діяти після втрати документів і як не стати жертвою шахраїв — розповідає адвокат, експерт Інституту прав людини Асоціації правників України Антон Стасік.
- Якщо говорити про жителів прикордонних громад, які сьогодні живуть під постійною загрозою обстрілів, які документи вони повинні підготувати і зберігати вже зараз, щоб у разі руйнування житла не втратити свої права?
- Насамперед варто перевірити не лише наявність паперових документів, а й те, чи належним чином оформлені права на житло. Для кожного члена сім’ї бажано підготувати паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтва про народження дітей, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені або смерть родича. Документи, що підтверджують зміну прізвища, особливо важливі, коли право власності оформлене на попереднє прізвище.
Окремо потрібно зібрати документи на нерухомість: договір купівлі-продажу, дарування чи міни, свідоцтво про право власності або право на спадщину, рішення суду, документи про приватизацію, технічний паспорт, а для приватного будинку - також документи на земельну ділянку. За наявності кількох співвласників варто перевірити, чи визначені та зареєстровані їхні частки.
Найважливіший практичний крок - перевірити, чи внесене право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та отримати актуальну інформацію з Реєстру. Це особливо важливо для житла, оформленого до 2013 року, відомості про яке могли залишитися лише в паперових архівах БТІ. Для оформлення компенсації за знищене житло право власності на об’єкт має бути зареєстроване.
Усі документи бажано відсканувати або якісно сфотографувати. Електронні копії краще зберігати не лише в телефоні, а й у захищеному хмарному сховищі, на окремому носії або у довіреної людини, яка живе в іншій місцевості. Оригінали основних документів доцільно тримати в одному захищеному пакеті, який можна швидко взяти під час евакуації.
Корисно завчасно зробити фото та відео будинку чи квартири, усіх приміщень, господарських споруд і основних конструкцій. Такі матеріали не замінюють офіційного обстеження, але можуть допомогти підтвердити стан об’єкта до обстрілу та характер подальших пошкоджень.
- Що робити людині, якщо під час обстрілу або пожежі були втрачені всі документи? З чого починати їх відновлення і які документи потрібно відновити насамперед? Куди звертатися, зокрема на Сумщині?
- Починати варто з документа, що посвідчує особу. Якщо паспорт згорів або був знищений, необхідно звернутися до найближчого підрозділу Державної міграційної служби або ЦНАПу, який оформлює паспортні документи. За відсутності інших документів ДМС перевіряє відомості в державних реєстрах і, за потреби, проводить процедуру встановлення особи. Тому слід надати будь-які вцілілі копії, цифрові документи в застосунку «Дія», водійське посвідчення, свідоцтво про народження чи інший документ із фотографією. Якщо паспорт викрали, потрібно також звернутися до поліції.
Після паспорта слід відновити документ, що підтверджує РНОКПП. Далі — свідоцтва про народження дітей, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені та смерть родича. Повторні свідоцтва й витяги можна отримати у відділі ДРАЦС або замовити через доступні електронні сервіси.
Окремий напрям - документи на житло та землю. Якщо право власності вже зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, втрата паперового договору чи свідоцтва зазвичай не означає втрати самого права: актуальну інформацію можна отримати через державного реєстратора, нотаріуса або електронні сервіси. Якщо право оформлювалося до 2013 року і відомості залишилися лише в документах БТІ, потрібно звертатися до державного реєстратора, нотаріуса, БТІ або відповідного архіву. Судовий порядок зазвичай потрібен лише тоді, коли документи й архівні відомості неможливо відновити або виник спір.
Практична черговість така: паспорт, РНОКПП, документи про цивільний стан, документи на житло та землю, спадкові документи, а далі - посвідчення пільговика, пенсійні, освітні, медичні, військово-облікові та інші документи залежно від ситуації. Паралельно потрібно зберігати акти, довідки, фото та інші матеріали, які підтверджують обстріл, пожежу, знищення житла і втрату документів.
Фото: згенеровано ШІ
На Сумщині для відновлення паспорта необхідно звернутися до працюючого підрозділу ДМС або ЦНАПу, який оформлює паспортні документи. Найближче місце прийому та актуальний графік роботи можна уточнити на гарячій лінії Управління ДМС у Сумській області за номером (0542) 61-01-55. Для відновлення РНОКПП можна звернутися до будь-якого діючого центру обслуговування платників або уточнити найближче місце прийому в Контакт-центрі ДПС за номером 0 800 501 007. Юридичну консультацію можна отримати в системі безоплатної правничої допомоги: загальноукраїнський номер - 0 800 213 103. Через безпекову ситуацію адреси прийому та графіки роботи перед відвідуванням потрібно додатково перевіряти.
- Наскільки важливо, щоб право власності на будинок чи квартиру було належним чином оформлене та внесене до державних реєстрів?
- Це критично важливо. Належно оформлене та внесене до Державного реєстру речових прав право власності дає державним органам змогу швидко підтвердити, хто є власником житла, яка частка йому належить і про який саме об’єкт ідеться. Для оформлення компенсації за знищене житло така реєстрація є однією з ключових передумов.
Водночас відсутність запису в сучасному електронному реєстрі не завжди означає, що право втрачено. Права на нерухомість, які виникли до 1 січня 2013 року та були оформлені за тодішніми правилами, можуть залишатися дійсними. Однак власнику доведеться додатково підтверджувати їх старими договорами, свідоцтвами, рішеннями органів приватизації або архівними матеріалами БТІ.
Тому власникам варто завчасно отримати інформацію з Реєстру, перевірити правильність даних про власника, адресу, площу і частки та, за потреби, провести державну реєстрацію права.
- Які проблеми виникають, якщо цього не зроблено?
- Головна проблема - людина може фактично користуватися житлом, але не мати можливості швидко підтвердити, що саме вона є його власником. Унаслідок цього подання або розгляд заяви про компенсацію може затягнутися, доки не буде оформлено спадщину, визначено частки, виправлено реєстрові помилки чи зареєстровано право.
Найскладнішими є випадки, коли будинок досі оформлений на померлого родича, спадщина не прийнята або не зареєстрована, частки співвласників не визначені, а в документах не збігаються адреса, площа чи прізвище власника. Якщо паперові документи або архіви БТІ знищені чи недоступні, людині іноді доводиться доводити своє право в суді.
Неоформлені права створюють також ризики спорів між спадкоємцями, співвласниками або подружжям. Тому реєстрація права - це не лише питання майбутньої компенсації, а й базовий захист від юридичної невизначеності та можливих зловживань.
- Які юридичні труднощі сьогодні найчастіше заважають людям отримати компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло? Чи можна їх уникнути?
- Найчастіше труднощі виникають у трьох групах питань. Перша - підтвердження права на житло: відсутність запису в Реєстрі, неоформлена спадщина, невизначені частки співвласників, розбіжності в адресі, площі чи прізвищі власника. Друга - належна фіксація стану об’єкта: недостатні фото та документи, неможливість безпечно провести обстеження, неправильне віднесення житла до пошкодженого або знищеного. Третя - процедурні проблеми: неповний пакет документів, відсутність підтвердження подання заяви, затягування розгляду або необґрунтована відмова.
Фото: згенеровано ШІ
Частини таких проблем можна уникнути. До можливого пошкодження варто перевірити реєстрацію права власності, оформити спадщину, визначити частки та виправити помилки в документах. Після обстрілу потрібно насамперед подбати про безпеку, за можливості зробити фото й відео, подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно та зберігати номери заяв, копії документів і рішення відповідних органів.
Водночас безпекова ситуація, відсутність доступу до будинку, знищення архівів або затримки з обстеженням не залежать від власника. У таких випадках важливо не обмежуватися усними зверненнями: документи слід подавати офіційно, отримувати підтвердження їх прийняття, контролювати стан розгляду, а необґрунтовану відмову чи тривалу бездіяльність - своєчасно оскаржувати.
- Під час війни багато людей стикаються зі спадковими питаннями або неоформленими майновими правами. Які ситуації є найскладнішими і що ви порадите людям не відкладати "на потім"?
- Найскладнішими є ситуації, коли власник житла помер, а спадкоємці не подали заяву про прийняття спадщини, правовстановлюючі документи втрачені або залишилися на окупованій території, між спадкоємцями виник спір чи майно взагалі не було зареєстроване. Додаткові труднощі створюють самочинні добудови, невизначені частки, майно, оформлене лише на одного з подружжя, та помилки у відомостях про об’єкт.
Найважливіше - не відкладати звернення до нотаріуса. За загальним правилом заява про прийняття спадщини подається протягом шести місяців із дня відкриття спадщини. Якщо строк пропущено, питання може вирішуватися за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, або в судовому порядку - залежно від обставин.
Також не варто чекати завершення війни, щоб оформити свідоцтво про право на спадщину, зареєструвати успадковане майно, визначити частки, виправити помилки в документах чи врегулювати права подружжя. Суд потрібен не автоматично, а переважно тоді, коли нотаріус відмовив, документи неможливо відновити, строк пропущено або між заінтересованими особами виник спір.
Сам факт пошкодження або знищення будинку не означає автоматичного припинення всіх майнових прав. Проте чим довше спадщина чи право власності залишаються неоформленими, тим складніше підтвердити право на компенсацію та інші пов’язані права.
- Шахраї дедалі частіше користуються чужою бідою. Які найпоширеніші схеми зустрічаються під час оформлення компенсацій, відновлення документів чи отримання гуманітарної допомоги? Що має насторожити?
- Найпоширеніша схема - повідомлення про нібито державну або міжнародну виплату з посиланням на сайт, схожий на сторінку державної установи, банку чи благодійної організації. Для «зарахування допомоги» людину просять ввести реквізити картки, пароль до інтернет-банкінгу або код із SMS. Насправді ці дані використовують для викрадення коштів.
Також шахраї можуть пропонувати «гарантовано оформити компенсацію» за попередню оплату, «вплинути на комісію», прискорити рішення за винагороду, виготовити фіктивний технічний звіт, передати їм доступ до «Дії» чи банківського застосунку, встановити програму віддаленого доступу, підписати порожній бланк або надто широку довіреність.
Насторожити мають обіцянка стовідсоткового результату, вимога діяти негайно, переказати гроші на особисту картку, сплатити «активацію», «комісію» чи «податок» перед отриманням допомоги, а також прохання приховати розмову від родичів або не звертатися до офіційних установ.
Які персональні дані та документи категорично не можна передавати стороннім особам, навіть якщо вони представляються волонтерами, юристами чи "посередниками" в отриманні компенсації?
Нікому не можна повідомляти PIN- і CVV-коди банківської картки, одноразові коди з SMS, логін і пароль від інтернет-банкінгу, електронної пошти чи облікового запису мобільного оператора, пароль або код активації електронного підпису, а також надавати доступ до застосунку «Дія». Не можна підтверджувати електронним підписом документ, зміст якого ви не прочитали і не розумієте.
Фото: згенеровано ШІ
Не слід дозволяти невідомим особам установлювати програми віддаленого доступу до телефона або комп’ютера. Оригінали документів не варто передавати без розписки, незаповнені заяви - підписувати, а широкі довіреності - видавати людині, повноваження та репутацію якої не перевірено.
Копії паспорта, РНОКПП і документів на нерухомість справді можуть бути потрібні юристу, нотаріусу, державному органу або благодійній організації. Перед їх переданням необхідно перевірити особу й повноваження отримувача, з’ясувати мету використання даних і користуватися офіційним каналом зв’язку.
- Чи можуть люди, які втратили житло або документи, отримати якусь державну, міжнародну чи гуманітарну допомогу? Куди їм варто звертатися насамперед?
- Власники пошкодженого або знищеного житла можуть звернутися за компенсацією за програмою «єВідновлення». Повідомлення та заяви подаються через доступні електронні сервіси, а у передбачених випадках - через ЦНАП або інший визначений законом канал.
Першочергово людині варто звернутися до органу місцевого самоврядування або військової адміністрації - для фіксації наслідків обстрілу та інформації про місцеву допомогу; до ЦНАПу - щодо адміністративних послуг; до органу соціального захисту - щодо виплат і статусу ВПО; до ДМС - для відновлення паспорта; до ДРАЦСу - для повторного отримання свідоцтв; до системи безоплатної правничої допомоги - для юридичної консультації та, за наявності підстав, представництва.
Міжнародні й гуманітарні програми можуть надавати грошову, матеріальну, ремонтну або іншу допомогу, але умови залежать від конкретної програми. Інформацію потрібно перевіряти лише на офіційних сайтах організацій, органів влади чи громади, а не за випадковими посиланнями в соціальних мережах.
Окремо постраждалі можуть подавати заяви до Реєстру збитків для України за доступними категоріями. Це не є негайною виплатою чи гуманітарною допомогою: така заява фіксує вимогу для майбутнього міжнародного компенсаційного механізму.
- Які три найважливіші поради ви дали б людям, які поки що не постраждали від обстрілів, але живуть у прикордонних громадах і хочуть підготуватися до можливих ризиків?
- Перша - перевірте юридичний стан житла. Переконайтеся, що право власності зареєстроване, дані про адресу, площу та частки є правильними, а спадкові й сімейні майнові питання врегульовані.
Друга - створіть безпечний архів. Зробіть якісні копії особистих документів, документів на житло і землю та зберігайте їх у кількох захищених місцях. Окремо зафіксуйте на фото й відео стан житла до можливого пошкодження.
Третя - підготуйте алгоритм дій. Заздалегідь визначте, куди звертатися після обстрілу, кому повідомляти про пошкодження та де отримувати юридичну допомогу. Не довіряйте людям, які обіцяють вирішити питання «без черги», вимагають передоплату, банківські коди або доступ до електронних сервісів.
Найкращий захист - завчасно оформлені права, збережені копії документів і чітке розуміння перших кроків після надзвичайної події.
Проєкт «Надання невідкладної правничої допомоги вразливим групам населення, які постраждали від війни в Україні» реалізується ВГО «Асоціація правників України» за підтримки International Rescue Committee.
Які документи доводиться відновлювати найчастіше і коли без суду не обійтися - пояснює юрист Артур Даценко
- З якими проблемними питаннями щодо відновлення документів найчастіше звертаються до Вас власники зруйнованого або пошкодженого житла?
- У близько 90% випадків звернення стосуються відновлення технічного паспорта або документів, пов'язаних зі спадкуванням, зокрема свідоцтва про право на спадщину. Тобто найчастіше йдеться про документи, які оформлюють бюро технічної інвентаризації (БТІ), або документи, що видаються нотаріусами.
- Які питання вирішуються простіше, а які потребують більше часу та зусиль?
- Якщо йдеться про відновлення технічної документації на житловий будинок чи земельну ділянку, такі питання, як правило, вирішуються відносно швидко.
Натомість складнішими є випадки, пов'язані з документами, які видавалися нотаріусами. Насамперед необхідно встановити, який саме нотаріус оформлював документ, чи здійснює він нині нотаріальну діяльність і чи має можливість видати дублікат документа, відповідну довідку або витяг із державного реєстру.
Якщо ж необхідно відновити технічний паспорт, це може зробити будь-яке бюро технічної інвентаризації або сертифікований інженер чи фізична особа-підприємець, які мають право виготовляти технічні паспорти та доступ до відповідних державних реєстрів.
- До яких установ необхідно звертатися для відновлення документів на житло?
- Перелік установ залежить від того, який саме документ необхідно відновити. Якщо це документи нотаріального характеру — необхідно звертатися до нотаріуса. Для відновлення технічного паспорта слід звернутися до бюро технічної інвентаризації або сертифікованого виконавця відповідних робіт.
Якщо необхідно відновити свідоцтво про право власності, видане органами місцевого самоврядування, звертаються до відповідної сільської, селищної чи міської ради.
У разі втрати державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно звертатися до органів Держгеокадастру.
Окремою категорією є пошук рішень органів влади про передачу земельних ділянок у власність, особливо якщо вони приймалися ще у 1990-х роках. У таких випадках необхідні документи, як правило, зберігаються лише у Державному архіві.
- У яких випадках відновити документи без звернення до суду неможливо?
- Такі ситуації трапляються доволі часто. Один із найпоширеніших випадків — коли люди фактично проживають у будинку, однак право власності після смерті попереднього власника так і не було оформлено. Наприклад, будинок належав бабусі чи дідусеві, а нині ним користуються онуки або правнуки, але спадщина жодного разу не оформлювалася.
Ще одна складна категорія справ — коли право власності на будинок зареєстроване належним чином, однак згодом власники здійснили добудови чи прибудови, які не були узаконені. У таких випадках навіть судовий порядок не завжди дозволяє швидко врегулювати ситуацію, оскільки вона потребує додаткового оформлення технічної документації та виконання інших юридичних процедур.
- Скільки жителів Білопільщини звернулися до Вас за юридичною допомогою з питань відновлення документів після початку повномасштабної війни?
- За період повномасштабного вторгнення до мене звернулися близько 50 жителів Білопільщини. Приблизно у 90% випадків допомога обмежувалася юридичною консультацією. Люди отримували своєрідну «дорожню карту»: у якій послідовності звертатися до БТІ, державного реєстратора, нотаріуса чи інших установ, які документи необхідно підготувати та як діяти далі. Після цього вони самостійно проходили процедуру відновлення документів. Ці звернення здебільшого не потребували судового розгляду.
Чим завершилася кожна окрема справа, сказати не можу, однак припускаю, що більшість із них були вирішені успішно, адже повторно за роз'ясненнями люди вже не зверталися.
Якщо ж говорити про загальну практику, не обмежуючись Білопільщиною, а враховуючи роботу в різних юридичних проєктах протягом останніх чотирьох років, то консультації отримали близько 200 осіб.
Фото: згенеровано ШІ
- Чи існують строки, після яких вирішити питання з документами буде значно складніше?
- Фактично лише одна категорія справ безпосередньо залежить від строків — це прийняття спадщини.
Відповідно до законодавства України, спадщина має бути прийнята протягом шести місяців із дня її відкриття. Якщо протягом цього строку спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що її не прийняв.
Безумовно, кожна ситуація має свої особливості, однак саме у спадкових правовідносинах часовий фактор має принципове значення.
Якщо шестимісячний строк пропущено, відновити свої права можливо лише у судовому порядку. Суд може визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що дозволяє особі реалізувати своє право на спадкове майно.
Водночас сьогодні органи місцевого самоврядування — сільські, селищні та міські ради — у більшості випадків не перешкоджають таким зверненням. Під час розгляду відповідних справ вони нерідко визнають позовні вимоги, що значно підвищує шанси громадян на позитивне вирішення спору та збереження права власності. Така практика застосовується, зокрема, і в Білопільській громаді.
- Які поради Ви можете дати людям, які лише розпочинають процес відновлення документів?
- Насамперед варто звернутися до юриста, який спеціалізується саме на питаннях нерухомості, спадкового права або відновлення документів. Саме фахова консультація на початковому етапі дозволяє уникнути помилок, зайвих витрат часу та неправильно обраного алгоритму дій.
Якщо після консультації залишаються сумніви щодо правильності запропонованого рішення, доцільно отримати ще одну незалежну правову думку. Жоден юрист не може однаково глибоко спеціалізуватися в усіх галузях права, тому вибір фахівця, який має практичний досвід саме у справах щодо зруйнованого або пошкодженого майна, є надзвичайно важливим.
Сьогодні більшість юристів уже мають практику роботи з такими питаннями, однак рівень досвіду може суттєво відрізнятися. Тому варто звертатися до спеціаліста, якому ви довіряєте і який має успішну практику вирішення подібних справ.
Довіреності немайнового характеру можна оформити у Білопільській громаді
Жителі Білопільської громади, особливо люди похилого віку та маломобільні мешканці, протягом останніх років неодноразово стикалися з труднощами під час оформлення документів. Через відсутність нотаріуса на території громади навіть для нескладних нотаріальних дій доводилося їхати до Сум. У зв'язку з цим депутати Білопільської міської ради неодноразово порушували питання спрощення доступу до нотаріальних послуг.
2 червня сесія міської ради ухвалила рішення, яке дозволило організувати на території громади оформлення окремих документів немайнового характеру без необхідності звертатися до нотаріуса в обласному центрі.
Необхідність такого рішення підтверджує практика.
Серед мешканців громади чимало людей, які через стан здоров'я не можуть самостійно пересуватися. Однією з них є 85-річна жителька Білопілля, яка після інсульту залишилася прикутою до ліжка. За нею доглядає старша сестра Галина, якій понад 70 років.
Коли банкомат не повернув банківську картку власниці рахунку, банк повідомив, що для оформлення нової картки потрібна або особиста присутність жінки, або нотаріально посвідчена довіреність. Оскільки нотаріус, який тоді працював у Білопіллі, відмовився виїхати до хворої, родина була змушена організувати перевезення жінки. Для цього наймали транспорт і людей, які винесли її на ношах із будинку, доставили до нотаріуса, а потім повернули додому. Це потребувало значних витрат і стало важким випробуванням для обох сестер.
Подібні ситуації виникали й в інших жителів громади. Зокрема, один із мешканців під час евакуації із прикордонного села втратив пенсійне посвідчення. Для оформлення нового документа необхідно було або особисто їхати до Сум, або оформлювати відповідну довіреність.
Саме такі випадки стали однією з причин, через які міська рада шукала можливість законним шляхом наблизити окремі нотаріальні послуги до жителів громади.
Як пояснює перший заступник Білопільського міського голови Олександр Кожухов, хоча Білопільська громада належить до відповідного нотаріального округу, фактично нотаріус на її території відсутній. Через це мешканці змушені були звертатися до Сум, записуватися на прийом та здійснювати небезпечні поїздки в умовах воєнного стану.
За словами посадовця, міська рада звернулася до профільних органів державної влади для отримання роз'яснень щодо можливості виконання окремих нотаріальних дій посадовими особами місцевого самоврядування під час воєнного стану. Після цього рішенням сесії Білопільської міської ради від 2 червня були внесені відповідні зміни.
Відтепер жителі громади можуть оформляти передбачені законодавством документи немайнового характеру, звернувшись до Центру надання адміністративних послуг Білопільської міської ради або до старост старостинських округів.
— Хочу наголосити, що мова не йде про майнові питання, — зазначає Олександр Кожухов. — Ми не можемо оформлювати договори купівлі-продажу, спадщину чи інші майнові правочини. Йдеться виключно про посвідчення документів, необхідних для отримання банківських карток, пенсійних посвідчень, соціальних виплат, різноманітних довідок та інших документів, які допомагають людям вирішувати повсякденні життєві питання.
Інформацію про перелік документів, які можна оформити відповідно до ухваленого рішення, можна отримати у Центрі надання адміністративних послуг Білопільської міської ради або у старост старостинських округів.
Очікується, що запроваджені зміни дозволять жителям громади рідше виїжджати до обласного центру, скоротять витрати часу й коштів та зроблять отримання необхідних документів більш доступним.
Війна забрала все: чоловіка, рідний дім і документи
Історія жительки Ворожби Катерини Логвин — приклад того, як шлях до нового житла починається не з будівництва, а з довгих місяців відновлення втрачених паперів, ходіння по установах і боротьби за право повернути бодай частину того, що відібрала війна.
Катерина Іванівна Логвин в одну мить втратила не лише рідний дім, а й найдорожчу людину. У травні минулого року кілька російських керованих авіабомб вдарили по провулку, де жила родина. Одна з бомб впала просто на подвір'я пані Катерини. Від будинку залишилися лише руїни, а її чоловік отримав тяжкі поранення.
Фото: ДСНС Сумщини
— Це сталося близько четвертої години дня. На наш провулок тоді впало чотири чи п'ять КАБів. Наша хата і сусідська згоріли повністю, від деяких будинків залишилися тільки стіни.
Того дня загинули двоє моїх сусідів. Мій чоловік прожив ще шість днів у лікарні, але теж помер — поранення були надто тяжкі. Під час вибуху на нього обвалилася стеля… - згадує Катерина Логвин.
Після авіаудару на місці родинного обійстя залишилися лише згарище й уламки. Разом із будинком згоріли особисті речі, заощадження та всі документи — як особисті, так і ті, що підтверджували право власності на житло.
— Відновленням документів займалися моя донька і внучка. Вони водили мене по всіх установах: спочатку відновлювали паспорт, ідентифікаційний код, пенсійне посвідчення, а вже потім — документи на будинок. Усі витрати вони взяли на себе, бо я залишилася буквально ні з чим.
Я дуже вдячна своїм сусідам, друзям, кумам і всім небайдужим людям. Кожен допоміг чим міг — хто грошима, хто одягом, хто втішним словом і моральною підтримкою, - зі сльозами говорить пані Катерина.
За словами жінки, компенсацію за зруйноване житло вона змогла отримати лише через дев'ять місяців після трагедії.
— Сусіди, у яких документи збереглися, отримали компенсацію значно раніше. Нам довелося чекати майже пів року, оформлювати спадщину після смерті чоловіка. Лише коли завершили всі юридичні процедури, змогли подати документи на компенсацію.
Фото: Білопілля.City
За отримані кошти Катерина Іванівна придбала квартиру в Сумах. Проте, зізнається жінка, нове житло так і не стало для неї справжнім домом.
— Дуже сумую за своїм будинком… Там було наше життя: господарство, город, земля, садок. А тепер на тому місці ростуть бур'яни, вищі за мій зріст. До міського життя, мабуть, уже ніколи не звикну, особливо в такому віці. Та й душа постійно повертається додому. І думаю: скільки ж таких людей, як я, сьогодні по всій Україні… Хіба могли ми колись уявити, що така біда прийде на нашу землю?
