Упродовж вересня в світі тривав щорічний конкурс «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments). Уперше цього року в ньому взяла участь газета «Білопільщина» й отримала спеціальну відзнаку у номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток новим учасником».
Усього до конкурсу допустили 70 фотографій 45 пам’яток. Відзнаку виборола Тетяна Єрмакова, але через низку не залежних від неї обставин в Києві подарунки отримала головний редактор газети Наталія Калініченко.
Тож спочатку - про те, як народилася ідея взяти участь у конкурсі, а потім - про саму церемонію нагородження.
- Про конкурс я дізналася з Вікіпедії, - розповідає Тетяна Єрмакова. - Оскільки я часто користуюся цим ресурсом, слідкую за новинами, які там є, то одного разу прочитала й про конкурс, його умови. Порадилася з колегами, і всі разом вирішили спробувати надіслати фотографії, які збирали в редакції впродовж багатьох років. Також нам надали свої фото працівники відділу культури РДА. А далі - стали чекали результатів.
Зі слів Тетяни, поштовхом до роботи з Вікіпедією для неї та колетиву газети стали навіть не обіцяні подарунки чи призи, а можливість додати якісні й достовірні фото до матеріалів енциклопедії.
- Нам часто доводиться користуватися Вікіпедією, і не завжди якість фото, які ілюстрували публікації, нас задовольняли. Білопільський район представлений недостатньо, - говорить Тетяна Єрмакова.
Конкурс тривав упродовж вересня, і лише на початку грудня в редакцію прийшло запрошення від організаторів із приємним змістом:
«Дякуємо за участь у нашому конкурсі. Ваша робота відзначена в номінації «За найбільшу кількість сфотографованих пам’яток новим учасником».
Редакцію запросили на церемонію нагородження, яка відбувалася на Андріївському узвозі в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе.
- Туди мені було особливо приємно потрапити, адже Іван Петрович, відомий скульптор і режисер, – наш земляк із Ромен. Я завжди мріяла побувати в цьому музеї, і от трапилася нагода ознайомитися з його експозицією. - продовжує розповідь головний редактор газети Наталія Калініченко.
А зараз більше - про сам конкурс.
Як зазначив у вступному слові Антон Процюк, менеджер проєктів «Вікімедіа Україна», один зі співведучих церемонії, «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — фотоконкурс пам’яток культурної спадщини, що проводять у понад 50 країнах світу регіональні відділення Фонду Вікімедіа та волонтери спільноти Вікімедіа, в тому числі в Україні - громадська організація Вікімедіа Україна.
Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам’яток культурної спадщини світу і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.
Конкурс триває з 1 по 30 вересня включно. Упродовж цього часу фотографи і фотолюбителі різних країн завантажують свої фотографії у Вікісховище. До першого листопада в кожній країні відбирають найкращі фотографії, що будуть представлені на суд міжнародного журі.
Ініціатива проведення конкурсу Wiki Loves monuments належить нідерландським вікіпедистам, які 2010 року запропонували сфотографувати 50 тисяч пам’яток Нідерландів.
Протягом вересня на Вікісховище було завантажено понад 12 тисяч фотографій нідерландських пам’яток. Наступного року ініціативу нідерландців підхопили 18 країн, серед яких - наші сусіди: Польща, Росія та Румунія. Тоді в конкурсі взяли участь більше 5000 учасників і завантажили 168 тисяч фотографій. Конкурс проводився у два тури: національний і міжнародний. До міжнародного туру було обрано 169 фотографій пам’яток. Тисячі конкурсних фотографій були розміщені на сторінках Вікіпедії у статтях про відповідні населені пункти або про відповідні пам’ятки.
З 2012 року географія конкурсу охопила 35 країн світу з 4 континентів. Серед країн колишнього СРСР це - Білорусь, Естонія, Росія та Україна. Конкурс зібрав понад 365 тисяч фотографій, з яких 33 тисячі - з України.
Цьогоріч конкурс отримав визнання «найбільшого фотоконкурсу у світі» (Largest photography competition) від Книги рекордів Гіннеса.
Фотографія-переможець української частини конкурсу 2012 року - Троїцький собор у Чернігові.
Для українців цей конкурс став дебютним. ГО «Вікімедіа Україна» звернулася до Міністерства культури України, а також обласних управлінь культури з проханням надати переліки пам’яток культурної спадщини. З різних джерел організатори конкурсу зібрали близько 30 тисяч пам’яток з усіх куточків України, найбільше — з Києва, Львова та Одеси. У конкурсі взяли участь понад 600 учасників, які сфотографували 8568 пам’яток з усіх куточків України.
Щороку кількість охочих завантажити фото збільшувалася. У 2019 знову був оголошений конкурс.
- І ось у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» разом із 5 тисячами учасників взяла участь і наша газета, - продовжує Наталія Калініченко. - До переможців нам - ще далеко. Треба багато чому вчитися і враховувати особливості оцінювання робіт. Про це говорили поважні члени журі, коментуючи фотороботи учасників і загалом конкурс.
Цьогоріч в українській частині завантажили майже 32 тисячі фотографій, з них понад 5 тисяч - на якісну номінацію. З цих 5 тисяч світлин якісної номінації журі (15 волонтерів) отримало понад 4400 знімків (з роздільною здатністю менше 4 мегапікселів відсіювали). Журі оцінювали роботи у два раунди. Поки судді працювали із фото, поданими на якісну номінацію, ще 9 залучених волонтерів (не журі) переглядали фотографії з кількісної, адже гарні знімки могли потрапити сюди з різних причин: хтось бере участь вперше, хтось не розібрався із завантажувачем, а комусь може завадити й природна скромність. Волонтери відібрали ще 180 фото і передали журі, які серед них обрали 32.
Таким чином, до 2 раунду з якісної номінації пішло 290 фото і 32 - з кількісної.
Звичайно, передовсім цікавило, які ж світлини перемогли з Сумщини.
Переможцем Сумської області стала світлина Золотих воріт садиби Миклашевських, що в селі Волокитине Путивльського району. Автором знімку є Олександр Мальон.
«Спокійна, врівноважена композиція. Детально передано стан об’єкта і природу навколо», - коментує Сергій Зисько.
Мавританські ворота зведені у другій половині XIX століття. Вони відкривали в’їзд до садиби поміщика Миклашевського. Складаються з трьох частин: високої центральної арки для проїзду і двох бічних - для пішоходів. Виконані невідомими майстрами в готичному стилі з добротних «вічних» матеріалів: буту з пісковику, цегли з архітектурними деталями з граніту.
Минулого року у номінації перемогла світлина Свято-Троїцької (Миколаївської) церкви, що в селі Пустовійтівка Роменського району.
У списку пам’яток Сумської області - 2080 об’єктів, з яких за вісім років конкурсу сфотографували вже 1196, тобто 57%.
2019 конкурсантів завантажили 1232 фотографії 481 пам’ятки. За весь час проведення конкурсу за перемогу змагалися 152 учасники, а цьогоріч - 25.
За найбільшу кількість фотографій, надісланих із Сумщини, спеціальну відзнаку отримав Андрій Гриценко з Глухова. Він завантажив майже тисячу фотографій. Ми познайомились і домовились із ним та Олександром Мальоном провести виставку фото переможців у Сумах.
- Також я познайомилася ще з одним учасником фотоконкурсу Максимом Назаренком, який неодноразово подорожував Сумщиною, фотографував і поширював світлини наших культурно-історичних об’єктів. Мене, чесно, здивувало, що жителі Києва - і Олександр Мальон, і Максим Назаренко - знають Сумщину краще, ніж я. Вони розповідали про свої поїздки, як фотографували ті чи інші об’єкти, в якому стані перебувають ці пам’ятки, як важко до них дістатися розбитими дорогами тощо. Тож ми перезнайомились і домовились надалі обмінюватись інформацією і поширювати її для наших читачів, - сказала Наталія Калініченко.
Детальніше з умовами та результатами конкурсу можна ознайомитися на ресурсі ВІКІПЕДІЯ у розділі «ВІКІ любить пам’ятки».
