Іншими словами питання другого етапу реформування для більшості жителів району звучить досить однозначно: закриють Білопільську лікарню чи ні?
І це питання ставиться не випадково. Сьогодні фактично на межі закриття - Миколаївська лікарня, в чотириповерховому приміщенні Улянівської лікарні працює три лікаря сімейної медицини у трьох кімнатах, а решта приміщення порожня. Отримали попередження про скорочення і багато працівників Білопільської лікарні.
Тож чи не щодня до редакції телефонують схвильовані читачі і запитують: «Що відбувається у Білопільській лікарні і чи буде вона далі працювати, мається на увазі стаціонар і поліклініка?»
Оскільки працівники редакції теж - мешканці міста, на жаль, часто хворіємо і самі, наші діти та батьки, тож майбутнє лікарні нас хвилює також.
Ми вирішили поцікавитись у керівників закладів та Білопільщини, яким вони бачать подальше існування медичних закладів району.
Перед тим, як безпосередньо говорити про майбутнє медицини району, спочатку трохи позначимо терміни та назви, аби краще розуміти, про які заклади йде мова.
У Білопільському районі сьогодні паралельно працює кілька самостійних медичних закладів із різними функціями, назвами і належністю.
Комунальне неприбуткове підприємство Білопільської міської ради «Білопільський центр первинної медичної допомоги»
Цей заклад розпочав свою самостійну діяльність з 26 липня 2018 року. Його створили на підставі рішення сесії Білопільської районної ради згідно з вимогами першого етапу медичної реформи. Очолює заклад Костянтин Рожин. З першого січня нинішнього року, так звана «білопільська первинка», з районного підпорядкування перейшла у структуру Білопільської міської ради.
Адміністрація закладу, шість сімейних лікарів, кабінет функціональної діагностики, реєстратура, фізкабінет працюють за адресою: м.Білопілля, вул. Полтавський полк, 2. (Цю будівлю ще часто називають «стара поліклініка»).
В цьому приміщенні також можна здати необхідні аналізи крові та сечі за призначенням лікаря.
Педіатри та ще чотири сімейних лікаря приймають хворих у приміщенні центральної районної лікарні за адресою вул. Маяковського, 27. Також у цьому приміщенні приймають хворих черговий сімейний лікар та педіатр по суботах.
У підпорядкуванні цього закладу працюють амбулаторії у Ворожбі, Куянівці, Павлівках, Річках, Улянівці, Вирах та 21 ФАП і ФП в районі.
Всього в структурі так званої «первинки» задіяно 176 працівників, з них 19 лікарів та один інтерн.
- Хоч із січня ми перейшли у підпорядкування Білопільської міської ради, але медичні послуги надаємо на території всього району, окрім Миколаївської ОТГ. Там працює самостійна, така ж як і ми, установа з надання первинної медичної допомоги, - пояснює головний лікар Центру первинної медичної допомоги Костянтин Рожин.
Комунальне неприбуткове підприємство Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня».
Сьогодні це відокремлений підрозділ, розташований за адресою: м.Білопілля, вулиця Маяковського 27. Станом на перше січня тут працює стаціонар з вісьмома відділеннями, у тому числі й поліклінічним, до складу якого входить лабораторія, рентген-кабінет, кабінети ЕКГ, УЗД та інші структурні підрозділи, які надають медичну допомогу відповідно до отриманої ліцензії.
Сьогодні Білопільська ЦРЛ – це заклад Білопільської районної ради. Очолює його Юрій Мартиненко.
Екстрена медична допомога.
Це підрозділ обласного підпорядкування, але його бригади працюють у Білопіллі, Улянівці, Миколаївці, Ворожбі і орендують приміщення в місцевих лікарнях.
Кілька слів про діяльність первинної ланки надання медичної допомоги.
За словами Костянтина Рожина, за два роки укладено більше 28 тисяч декларацій із сімейними лікарями (десь 82 відсотки від кількості населення). Також відпрацьована система фінансування з Національної служби здоров’я.
Вже і лікарі, і пацієнти зрозуміли, що задекларована система «кошти йдуть за пацієнтом» на прикладі первинки дійсно працює.
- На сьогодні не зовсім визначене в цій системі майбутнє ФАПів і ФП, тож шукаємо порозуміння з місцевими органами влади і сподіваємось, що вони допоможуть зберегти ці заклади. Поки що медична реформа і реформа децентралізації йдуть паралельно, і говорити про кінцевий результат можна буде тоді, коли остаточно визначаться межі громад. В цей перехідний період ми продовжуємо надавати визначений ліцензією первинної ланки пакет медичних послуг. Користуючись нагодою, хочу ще раз звернутися до жителів району, які не уклали декларацію з сімейним лікарем, зробити це якнайшвидше, бо без декларації і надання вторинної допомоги теж буде під питанням.
Всі довідки та консультації про роботу нашого закладу можете отримати телефоном 9-18-04 або за адресою вул. Полтавський полк, 2.
А тепер - про другий етап медичної реформи, який вплине на діяльність стаціонару та поліклініки.
Детально про другий етап реформи нам розповів головний лікар Білопільської ЦРЛ Юрій Мартиненко.
За словами головного лікаря, з 1 квітня цього року медична реформа робить другий крок, стартує на «вторинці» і «третинці». Іншими словами, суттєві зміни чекають на заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану (міські, районні лікарні) і високоспеціалізовану (обласні лікарні і центри) медичну допомогу.
- У цей перелік потрапляє у наша Білопілська ЦРЛ. На сьогодні, поки що не знаємо, як цей процес відбуватиметься детально. З 1 квітня ми повинні підписати так звані пакети надання медичної допомоги. Для підписання більшості пакетів ми відповідаємо вимогам Національної служби здоров’я, тобто, у нас у наявності є як кадровий потенціал, так і матеріально-технічна база. Але її необхідно поновити. Це дасть змогу підписати більше пакетів, відповідно – заробити більше коштів від НСЗУ, - зазначає Юрій Мартиненко.
Найважливіші зміни, які чекають на лікарні і лікарів
1. З 1 квітня не буде медичних установ.
Усі заклади охорони здоров’я, які хочуть працювати з НСЗУ, як і наш заклад, мусять змінити статус і стати комунальними некомерційними підприємствами (КНП). Перетворення у комунальні некомерційні підприємства – це перша умова, яку поставила перед лікарнями НСЗУ.
- Ці етапи ми вже пройшли, адже ще навесні минулого року змінили свій статус на Комунальне некомерційне підприємство, отримали нову ліцензію на медичну практику та на використання наркотичних препаратів. Тож, на сьогодні ми відповідаємо всім вимогам для підписання контракту з НСЗУ, - говорить головний лікар.
Наступний крок – підписання угоди з Національною службою здоров’я України.
Аби укласти цю угоду, Комунальне неприбуткове підприємство повинне також мати ліцензію на надання медичної допомоги, бути комп’ютеризованими і підключеними до медичної інформаційної системи. За словами Юрія Мартиненка, районна лікарня все це має, і сьогодні вже розпочала роботу щодо отримання ліцензій.
2. Укладення угоди дасть можливість отримувати кошти з національної служби здоров’я, бо лікарні і відповідно лікарі вже не можуть розраховувати на субвенцію з держбюджету, яка в основному йшла на зарплати. Субвенції більше не буде.
Натомість НСЗУ закуповуватиме у лікарень медичні послуги і за них платитиме гроші згідно з тарифами. Скільки лікарня заробить, стільки й отримає. Тобто зарплата лікарів тієї чи іншої лікарні залежатиме від того, скільки і яких медичних послуг вони нададуть пацієнтам.
3. Усі види медичної допомоги включили у 27 пакетів. Це хірургічні операції в стаціонарах, стаціонарна допомога нехірургічного профілю, медична допомога при пологах, гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу, психічних розладів, паліативна допомога, медична реабілітація тощо. Іншими словами, у пакети увійшли всі види медичної допомоги, які вкрай потрібні для поліпшення чи врятування життя людини. Кожна лікарня може обрати ті пакети, які медичні послуги вона зможе надати.
До кожного пакету надання послуг є певні вимоги. Ми реально проаналізували можливості нашої лікарні і ті послуги, які можемо забезпечити, і подали на ліцензування 5 пакетів. На сьогодні цього буде достатньо, аби надавати медичну допомогу нашому населенню. На жаль, не можемо поки що претендувати на медичну допомогу при інсультах, інфарктах (це пріоритетні послуги), бо тут підвищені вимоги. Лікарня повинна бути забезпечена відповідним обладнанням, яке допоможе поставити точний діагноз: комп’ютерним томографом (КТ), магнітно-резонансним томографом (МРТ), ангіографом.
4. Про отримання ліцензії на той чи інший пакет ми дізнаємось наприкінці лютого, напередодні підписання цих пакетів. НСЗУ не дає багато вільного часу на роздуми, терміни стислі та обмежені. Після підписання формуватимемо нову структуру нашої лікарні. Поки що можемо з упевненістю сказати, що працюватимуть такі відділення: терапевтичне, гінекологічне (з одним ліжком для надання екстреної пологодопомоги), неврологічне, хірургічне (з травматологічними ліжками), дитяче та інфекційне. Поліклініка працюватиме у звичному режимі. Єдине, що там побільшає платних послуг.
5. До слова, відповідно до реформування, у нашому районі була ліквідована санепідемстанція, тому для покращення медичного обслуговування населення ми відкрили баклабораторію на території центральної районної лікарні. Це дасть змогу нашим пацієнтам обстежуватися на місці і не звертатися до інших лікувальних закладів, в інші населені пункти.
На що з квітня розраховувати пацієнтам?
Про це на брифінгу за участі представників Національної служби здоров’я України та представників нашого району розповіла т.в.о. голови облдержадміністрації Ірина Купрейчик.
1. Пацієнти отримали право вільно обирати вузьких спеціалістів, у яких хочуть проконсультуватися чи зробити операцію, за прикладом того, як вони обирали сімейного лікаря. Вони також можуть вільно обирати лікарню, в якій планують поправити здоров’я – прив’язки до району чи міста більше не буде. Якщо раніше жителя Білопілського району не хотів консультувати кардіолог із Сум, то зараз пацієнт може вільно обирати спеціаліста у Сумах, Києві, Охтирці чи будь-якому місті України.
2. Отримати безкоштовну консультацію чи допомогу можна буде лише зі скеруванням свого сімейного лікаря. Наявність укладеної декларації – обов’язкова вимога. І треба врахувати ще такий момент. Якщо ви оберете відомого спеціаліста у Сумах чи Києві, то маєте зробити попередній запис. Гроші за консультацію пацієнту платити не треба, за нього обраній лікарні заплатить НСЗУ.
Якщо пацієнт за скеруванням сімейного лікаря лікується, скажімо, у кардіологічному центрі, і кардіолог, який його веде, вважає, що хворого має ще проконсультувати нефролог чи гінеколог, він дає скерування до іншого спеціаліста і ці консультації також оплачує НСЗУ. Однак буде працювати система моніторингу, яка контролюватиме ці процеси, аби уникнути необґрунтованих призначень і скерувань.
3. Якщо людина захоче проконсультуватися у вузького спеціаліста за власним бажанням, тобто, без скерування сімейного лікаря, вона може це зробити. Але тоді його послуги оплатить із власної кишені.
Без скерування безоплатно можна звертатися до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра, нарколога. Без жодного скерування людині безкоштовно нададуть екстрену медичну допомогу у всіх лікарнях.
4. Скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта.
5. Уся медична допомога при інфаркті або інсульті для пацієнта буде безкоштовною, а саме: КТ чи МРТ, ангіографія, екстрені лабораторні дослідження, тромболітична терапія при інсульті, стентування при інфаркті, а також цілодобовий моніторинг пацієнта в реанімації, реабілітаційна допомога в гострому періоді.
6. Це стосується і пологів. Жінка сама обирає пологове відділення чи будинок, в якому хоче народжувати.
За природні пологи, екстрений чи плановий кесарів розтин, знеболення при пологах, моніторинг стану жінки і дитини, лабораторні та інструментальні обстеження породіль, інтенсивну терапію в разі виникнення ускладнень, реанімацію та стабілізацію новонароджених, вакцинацію і метаболічний скринінг новонароджених (аналіз крові з п'ятки на генетичні захворювання), консультація з грудного вигодовування і післяпологової контрацепції платитиме НСЗУ.
7. Для ранньої діагностики онкозахворювань медичні обстеження будуть для людей безкоштовними, а саме: мамографія, гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія і бронхоскопія.
8. Вимоги лікарів купити щось для проведення обстежень, ліки чи зробити благодійний внесок у такий-то фонд – незаконні.
Поки вступить у дію другий етап медичної реформи, як працюватиме Білопільська лікарня?
- Поки що на утримання нашого закладу передбачені кошти медичної субвенції з держави та допомога з районного бюджету. – зазначив в.о. голови районної ради Володимир Відуєв. - Паралельно відбувається реорганізація штату лікарні і підготовка до роботи в нових умовах із першого квітня.
Сьогодні ми на постійному зв’язку з головним лікарем Юрієм Мартиненком. Є питання щодо придбання необхідного обладнання, яке дозволить розширити пакети медичних послуг,забезпечення заробітної плати до першого квітня, надання екстрені допомоги. Але все це ми вирішуємо у штатному режимі. Переконаний, що чутки про закриття лікарні – перебільшені. Сподіваюсь на порозуміння з боку і керівництва лікарні, і органів місцевого самоврядування району, і колег-депутатів районної ради.
